Абсолютною умовою припустимості інцизійної та ексцизійної біопсії є невідкладна радикальна операція після підтвердження діагнозу раку при терміновому гістологічному дослідженні

Саме цьому слід обов’язково дотримуватись таких умов:

1. біопсію слід виконувати тільки в хірургічному стаціонарі, а не в поліклініці, маючи на увазі можливість наступної невідкладної радикальної операції;

2. гістологічне дослідження повинно виконуватися в терміновому порядку кваліфікованим патоморфологом.

Додаткові методи дослідження використовуються з метою уточнюючої діагностики та стадіювання процесу. Так, КТ і МРТ використовуються для діагностики віддалених метастазів у легені, органи черевної порожнини; радіоізотопна сцинтіграфія кістяка – для виявлення метастазів у кістки.

Загальновідомим є той факт, що в будь-якій країні, яка здійснює програму раннього виявлення раку молочної залози, все ж приблизно у 70-90% випадків пухлину виявляють самі жінки і лише у 10-30% пухлину знаходять при індивідуальному або масовому профілактичному огляді. Отже, однією з перших запорук ранньої діагностики раку молочної залози повинно бути проведення санітарно-просвітньої пропаганди, скерованої на роз’яснення цілей і завдань масових профілактичних обстежень, нав­чан­ня жінок прийомам самообстеження.

Отже, алгоритм діагностики РМЗ є таким:

1. Скарги, анамнез, визначення попередніх захворювань, спадкових факторів.

2. Огляд: визначення локалізації, розмірів, розповсюдженості, консистенції утворення у молочній залозі; дослідження периферичних лімфатичних вузлів (підпахвинних, під- і надключичних).

3. Візуалізація утворення у молочній залозі, дослідження регіонарних лімфатичних вузлів (мамографія, УЗД, КТ): визначення розмірів, відношення до оточуючих тканин, наявності інших утворень у молочних залозах.

4. Морфологічна верифікація (характер новоутворення, естрогенний статус): цитологічне дослідження виділень із соска, тонкогольчаста пункція пухлини і лімфатичних вузлів (під контролем УЗД), трепанбіопсія, при необхідності – секторальна резекція з експрес-гістологічним дослідженням або біопсія лімфовузлів.

5. Уточнююча діагностика: рентгенографія (КТ) органів грудної клітки, УЗД (КТ) паренхіматозних органів, сцитіграфія кістяка.

6. Формулювання діагнозу за системоюTNM, визначення факторів прогнозу.

7. Визначення тактики лікування.

Схема самообстеження молочних залоз

Важливе значення у діагностиці раку молочної залози має самообстеження.

Відомо, що у випадку своєчасного виявлення пухлинних утворень у молочній залозі можливо зберегти її, вилікувати хвору і на 30% знизити загальну смертність від раку молочної залози. Необхідно навчати жінок самооглядам, починаючи із школи, в училищах, інститутах, робити це у фельдшерсько-акушерських пунктах, кабінетах огляду жінок. Але в першу чергу раннє виявлення пухлини залежить від самої жінки, від її вміння своєчасно замітити патологічні зміни у молочних залозах, що забезпечується своєчасним і регулярним самообстеженням молочних залоз.

Самообстеження грудей повинно стати звичкою. Якщо жінка ще менструює, самообстеження слід проводити раз на місяць з 5-го по 7-й день післе закінчення менструації, коли зникає болючість і набухання грудей. Якщо вже встановилась менопауза або менструальні цикли стали нерегулярними, робити це необхідно раз на місяць у будь-який, але фіксований час. Важливо не тільки те, в який день виконується самообстеження, а те, наскільки сумлінно це виконується кожен місяць.

Жінкам слід рекомендувати проводити самоогляд за такими правилами:

1. Починайте з огляду білизни у тих місцях, де вона доторкується до сосків, і переконайтесь у відсутності будь-яких п’ятен. В іншому випадку це вказує на наявність виділень із соска.

2. Огляньте соски та навколососкове поле (ареолу) і переконайтесь, що немає почервоніння, висипань, злущування, втягування, виразок або інших змін цієї ділянки.

3. Станьте перед дзеркалом, оголіться до поясу, підніміть руки за голову, огляньте шкіру і зверніть увагу на форму молочних залоз, наявність втягування або випуклості шкіри в окремих ділянках молочної залози. Придивіться до кольору шкіри, змін її відтінків, переконайтесь, що на шкірі немає ділянок, що нагадують “шкірку цитрини”.

Асиметрія розмірів і форми грудей не завжди є ознакою захворювання. Дуже часто форма й розміри двох молочних залоз у жінок можуть дещо відрізнятися, але якщо ці відміни з’являються і збільшуються – це слід враховувати.

4. Наступний етап – ощупування молочних залоз лежачи. Під лопатку з боку молочної залози, що оглядається, покладіть подушку у вигляді валика, щоб грудна клітка була піднятою, а молочна залоза була розпластана на грудній клітці. Права молочна залоза ощупується подушечками і двома фалангами трьох-чотирьох пальців лівої руки. Покладіть пальці плиском і круговими рухами, сантиметр за сантиметром, пересувайтесь по молочній залозі, ощупуйте всі її зони.

Прощупуйте молочну залозу по колу, вгору і вниз, або за сегментами. Кожен раз робіть цю процедуру однаково.

5. Тепер таким же чином прощупайте ліву залозу подушечками пальців правої руки. Дуже важливо робити це, не захоплюючи кінчиками пальців тканину молочної залози, а прикладаючи пальці плиском.

6. Доцільно проводити додаткове самообстеження під душем. Мильні пальці, сковзаючи по мокрій шкірі, іноді можуть легше знайти патологію в молочних залозах.

Запам’ятайте або, краще, запишіть те, що Ви звичайно прощупуєте в грудях в цьому місяці, а потім щомісячно дописуйте в свій щоденник результати огляду.

Якщо при самообстеженні Ви виявили будь-які зміни, особливо ті, що збільшуються у динаміці, Вам необхідно звернутися до лікаря-мамолога.