Раннє виявлення і скринінг раку ободової кишки

Для раннього виявлення, або скринінгу раку ободової кишки в даний час найчастіше застосовуються гемоккульт – тест і колоноскопія.

Гемоккульт-тест заснований на дослідженні калу на приховану кров, метод дешевий, доступний і простий. Основною передумовою тесту є те, що і злоякісні і доброякісні пухлини ободової кишки унаслідок виразкування або (мікро) травматизації їх поверхні можуть кровоточити. Серед формально здорового населення від 2 до 6% обстежених мають позитивний гемоккульт-тест, при їх подальшому обстеженні рак ободової кишки виявляється у 5–10%, а залізисті аденоми – у 20–40% випадків.

Для того, щоб тест був достовірно позитивним, добова втрата крові повинна складати не менше 20 мл.

Недоліками гемоккульт-теста є:

- низька специфічність (частота псевдонегативних відповідей за наявності раку може досягати 50%, а при аденомах – 70% спостережень);

- у 50–75% випадків тест буває псевдопозитивним;

- пухлини і поліпи менше 1–2 см в діаметрі виявляються погано;

- пухлини, розташовані в лівих відділах ободової кишки, виявляються краще, ніж утворення, розташовані праворуч;

- пухлини, що кровоточать не постійно, можуть давати псевдонегативні результати при проведенні тесту.

Тому для підвищення інформативності тесту рекомендується дотримання таких правил:

• проведення не менше 2 проб протягом трьох днів;

• виключення з дієти яловичини і овочів, що мають високу пероксидазну активність (редиска, хрін, кольорова і звичайна капуста, томати, огірки, гриби, артишоки);

• виключення препаратів, що містять залізо;

• виключення високих доз аскорбінової кислоти (може бути псевдонегативний результат).

До теперішнього часу у США проведено більше десяти контрольованих рандомізованих досліджень, що продемонстрували ефективність гемоккульт –тесту і його вплив на зниження рівнів захворюваності і смертності при раку товстої кишки.

Смертність від РОК при проведенні щорічного скринінгу з використанням гемоккульт- тесту може бути зниженою на 30%. Натепер Американське протиракове товариство і Американська асоціація лікарів рекомендують використовувати цей тест у осіб понад 50 років, що не мають чинників ризику розвитку раку товстої кишки, і у осіб старше 40 років з наявністю чинників ризику.

Сигмоїдоскопія і колоноскопія. При використанні сучасних гнучких сигмоїдоскопів довжиною 60 см вдається виявити 55% аденом і карцином сигмовидної і прямої кишки. Чутливість методу складає 85%, що дозволяє використовувати сигмоїдоскопію як метод скринінгу. В середньому, за допомогою цього методу вдається виявити одну карциному на 450 чоловік, що піддавалися скринінгу. При цьому близько 80% пухлин виявляються в ранніх стадіях, що дозволяє досягти 5-річного виживання близько 90%.

За даними американських авторів щорічна колоноскопія дозволяє знизити смертність від колоректального раку на 25 – 33%. Згідно рекомендаціям Американської асоціації лікарів сигмоїдоскопія повинна проводитися кожні 3–5 років, починаючи з 50-річного віку у осіб, що не пред'являють скарг на дисфункцію кишечника.

Колоноскопія і рентгенологічне дослідження товстої кишки є більш інформативними і точнішими методами скринінгу, ніж гемоккульт-тест і сигмоїдоскопія. Проте велика складність і висока вартість істотно обмежують можливість використання цих методик для масового скринінгу. Тому багато фахівців рекомендують обмежитися застосуванням цих методів насамперед серед осіб груп високого ризику розвитку раку і аденом ободової кишки і у віці понад 50 років.

Різні методи скринінгу рекомендується проводити з різною періодичністю залежно від ступеня ризику. Відповідно до рекомендацій Американської академії сімейних лікарів серед осіб старше 50 років, що не мають чинників ризику розвитку колоректального раку, вважається за достатнє проведення гемоккульт-тесту 1 раз на рік. Виконання сигмоїдоскопії в цій групі рекомендується кожні 3–5 років, рентгенологічне дослідження товстої кишки з подвійним контрастуванням слід проводити кожні 5–10 років, або кожні 10 років виконувати колоноскопію.

Скринінг серед осіб групи ризику слід починати в більш ранньому віці, залежно від індивідуального ризику розвитку раку. Пацієнти з високим ризиком, наприклад, при спадковому неполіпозному колоректальному раку або сімейному дифузному поліпозі, повинні піддаватися генетичному обстеженню і проведенню інтенсивнішого скринінгу, починаючи з 35–40-річного віку. Ендоскопічні дослідження подібним пацієнтам повинні виконуватися щорічно.

В даний час активно ведеться пошук різних молекулярних і комп'ютерних технологій скринінгу, які можуть стати альтернативою колоноскопиии і рентгенологічного дослідження товстої кишки. Як приклади можна привести комп'ютерно-томографічну і магнітно-резонансну колонографію, за допомогою яких можна отримати об’ємне зображення ободової кишки. Широке застосування цих методик для проведення скринінгу стримується їх високою вартістю, а в умовах України і практичною недоступністю.

Діагностика раку ободової кишки