2020-09-24
141
Обстеження хворого з підозрою на наявність злоякісної пухлини ободової кишки має наступні цілі:
- уточнення локалізації первинної пухлини;
- морфологічна верифікація діагнозу до операції;
- точне визначення місцевого розповсюдження; пухлинного процесу і, зокрема, проростання пухлини в сусідні органи;
- виключення первинної множинності процесу (у 4-5% хворих на колоректальний рак є більше за одне первинне вогнище, 30% пацієнтів мають синхронний аденоматоз товстої кишки, що є показанням до хірургічного лікування);
- виявлення віддалених метастазів (близько 50% хворих при первинному зверненні до лікаря мають віддалені метастази, які визначаються клінічно (найчастіше в печінці).
Об’єктивнеобстеження дає менше інформації для постановки діагнозу, ніж анамнестичні дані. При огляді ми можемо виявити бліду шкіру або наявність жовтяниці. Такі хворі за рідкім винятком не худнуть. Поверхневі лімфовузли не збільшуються. Основні симптоми раку ободової кишки можна виявити під час огляду живота хворого. Зовнішні зміни живота частіше виявляються при гострій кишковій непрохідності. До них відносяться: збільшення живота, видима перистальтика і роздуті окремі петлі кишки та інше. Дуже рідко можна побачити деформацію передньої черевної стінки пухлиною.
|
|
|
Пальпаторно можна виявити пухлину в сигмоподібній та сліпій кишках. Рідше промацується новоутворення, яке локалізується у висхідному, низхідному та в поперечно-ободовому відділах. Пухлина, що розташована у печінковому, селезінковому та прилеглих відділах, при пальпації не виявляється. Для пальпаторного виявлення пухлини в ободовій кишці хворих необхідно обстежувати в трьох позиціях: на спині, лежачи на лівому або правому боці.
Під час обстеження хворого пальпаторно потрібно обстежити ті органи, де бувають віддалені метастази при IV стадії пухлини. До таких органів відносять перш за все печінку. Потрібно обслідувати і пупок, де за аналогією із раком шлунка можливий розвиток метастазів.
Найбільш інформативною частиною обстеження безумовно є інструментальні і лабораторні методи діагностики.
Алгоритм обстеження хворого з підозрою на пухлину товстої кишки
Вивчаючи анамнез необхідно з'ясувати:
• наявність у предків і найближчих родичів підтвердженого раку товстої кишки, поліпів або інших злоякісних пухлин;
• наявність у пацієнта хронічних (передракових) захворювань товстої кишки;
• наявність специфічних «кишкових» скарг.
Огляд і клінічне обстеження:
• огляд шкірних покривів і слизових оболонок;
• пальпація периферичних лімфовузлів (надключичні, пахвові, стегнові, пахові);
|
|
|
• пальпація органів черевної порожнини у чотирьох положеннях, на боці, на спині, на животі (асцит, гепатомегалія, пухлинні утворення в черевній порожнині і так далі);
• перкуссия і аускультація легенів;
• пальцьове дослідження прямої кишки в трьох положеннях, на животі, на спині, при натуженні;
• у жінок – огляд молочних залоз і консультація гінеколога.
Лабораторні дослідження:
· загальний і біохімічний аналізи крові;
· визначення рівня ракового ембріонального антигена, СА 19-9;
· дослідження випорожнень на наявність крові – реакція Грегерсена.
Інструментальне обстеження:
Основними інструментальними методами обстеження є ендоскопічний (колоноскопія);
рентгенологічний (іригоскопія; рентгенографія органів грудної клітки; КТ органів черевної порожнини і грудної клітки) і ультразвуковий.
