2020-09-24
106
Найбільш значущим чинником ризику розвитку раку підшлункової залози є паління. У тварин РПЗ можна індукувати за допомогою тривалого застосування N-нитрозамінів. Ці канцерогени вільно метаболізуються в ДНК, що веде до порушення кодування в структурі ДНК і активації онкогенів. Численні дослідження в США і Європі виявили збільшений в 2-3 рази ризик РПЗ у курців. Натепер встановлено, що 25% випадків РПЗ виникає з-за паління. Дослідження показали, що ризик РПЗ зростає із збільшенням кількості викурюваних на день цигарок і тривалості паління, і що припинення паління на термін більше 10 років зменшує ризик РПЗ на 30% в порівнянні з курцями.
Харчові чинники також грають велику роль у виникненні РПЗ. Так, відомо, що велике споживання жиру і м'яса збільшує ризик, в той час, як вживання рослинної їжі зменшує ризик виникнення РПЗ. Недавні дослідження підтвердили, що метод приготування їжі також як і переїдання є важливими чинниками. Встановлено, що добре зажарене м'ясо барбекю містить потенційні канцерогени (гетероциклічні аміни і поліциклічні ароматичні гідрокарбони), які не виявляються в м'ясі, приготовленому іншим способом і є статистично значущим чинником ризику РПЗ.
|
|
|
Їжа з високим вмістом солі, висушених, пережарених продуктів, очищеного цукру або продуктів соєвого походження також може збільшити ризик РПЗ.
Зменшення частоти виникнення РПЗ спостерігається при достатньому споживанні фруктів, особливо цитрусових і їжі що містить клітковину і вітамін С. Виявлено, що натуральний продукт лімонін, що міститься в цитрусових, є могутнім інгібітором KRAS – онкопротеїнів.
Відомості про роль вживання кави і алкоголю в розвитку РПЗ є суперечливими і більшість досліджень, проведених в останніх 15 років, не виявили достовірного збільшення ризику його виникнення.
Дія деяких хімічних сполук, особливо в промисловості і сільському господарстві, може привести до збільшення ризику РПЗ, серед них: 2-нафтиламін, бензидін і його похідні, хлоргідрин, ароматичні гідрокарбони і акриламід, ДДТ.
На закінчення можна констатувати, що оскільки куріння викликає близько 25% випадків РПЖ, а ожиріння, гіподинамія і неправильне живлення - ще близько 15% випадків, то близько 40% випадків РПЗ може бути попереджене.
Точний відсоток спадкових форм РПЗ і спадкових синдромів є значно меншим. Проте ці пацієнти також є об'єктом інтенсивних досліджень в області патофізіології, канцерогенезу, а також шляхів запобігання раку. Єдина тактика спостереження і лікування таких пацієнтів все ще не вироблена – різні варіанти включають як тривале консервативне лікування, так і агресивний хірургічний підхід. Оптимальний терапевтичний і хірургічний підходи в даний час розробляються.
|
|
|
Патологоанатомічна класифікація раку підшлункової залози (ПЗ)
За локалізацією:
Рак голівки ПЗ - 75%
Рак тіла - 15%
Рак хвоста - 10%
Тотальне ураження - 5%
За гістологічною будовою (Женева, 1979):
аденокарцинома - 64%
плоскоклітинний рак - 0,5%
цистоаденокарцинома - 0,5%
ацинарний рак - 3%
недиференційований рак - 6%
пухлини панкреатичних острівців – 2%
некласифіковані пухлини - 24%
За гістологічними даними до 80% випадків раку ПЗ походять з епітелію протоків, 17-18% - з залозистих клітин та у 2-3% з острівців Лангерганса.
Розповсюдження пухлини йде лімфогенним та гематогенним шляхом, а також шляхом проростання у сусідні органи і тканини, в тому числі і за периневральними щілинами, що веде до втягування у пухлинний процес нервових кінцівок дванадцятипалої кишки, печінково-дванадцятипалої зв'язки, верхньої брижової, ворітної та нижньої порожнистої вен.
Метастази рано знаходять у реґіонарних лімфатичних вузлах - парапанкреатичних, пізніше у мезентеріальних, перипортальних, перигастральних та лімфовузлах верхнього поверху очеревини та заочеревинного простору.
Віддаленими метастазами вражаються: печінка, рідше - легені, мозок, кістки, нирки та інші органи.
Класифікація раків екзокринної частини підшлункової залози за системою TNM
(коди МКХ-0 - С25.0-2, 8)
| T | Первинна пухлина |
| ТХ | Не досить даних для оцінки первинної пухлини |
| Т0 | Первинна пухлина не визначається |
| Тis | Carcinoma in situ |
| T1 | Пухлина обмежена підшлунковою залозою, до 2 см у найбільшому вимірі |
| T2 | Пухлина обмежена підшлунковою залозою, понад 2 см у найбільшому вимірі |
| T3 | Пухлина поширюється за межі підшлункової залози, але без ураження черевного стовбура або верхньої брижової артерії |
| T4 | Пухлина поширюється на черевний стовбур або верхню брижову артерію (нерезектабельна первинна пухлина) |
| N | Реґіонарні лімфатичні вузли |
| NX | Не досить даних для оцінки стану реґіонарних лімфатичних вузлів |
| N0 | Немає ознак ураження реґіонарних лімфатичних вузлів |
| N1 | Наявні метастази в реґіонарних лімфатичних вузлах |
| М | Віддалені метастази |
| МХ | Не досить даних для визначення віддалених метастазів |
| М0 | Віддалені метастази не визначаються |
| М1 | Наявні віддалені метастази |
G - Гістопатологічна градація
GX - Ступінь диференціації не може бути визначений
G1 - Високий ступінь диференціації
G2 - Середній ступінь диференціації
G3 - Низький ступінь диференціації
G4 - Недиференційована пухлина
Групування за стадіями
| Стадія 0 | Tis | N0 | M0 |
| Стадія ІА Стадія ІВ | T1 T2 | N0 N0 | M0 M0 |
| Стадія ІІА | T3 | N0 | M0 |
| Стадія ІІВ | T1-3 | N1 | M0 |
| Стадія ІІІ | T4 | Будь-яке N | M0 |
| Стадія ІV | Будь-яке T | Будь-яке N | M1 |
