Клініка раку підшлункової залози

Раннє метастазування раку підшлункової залози, швидке розповсюдження на сусідні органи і тканини, стиснення крупних венозних судин є причиною складності діагностики цієї патології. Відсутність ранніх ознак захворювання приводить до того, що майже 90% хворих спочатку госпіталізуються до інфекційних лікарень з проявами жовтяниці, де досить довго обстежуються.

Але незважаючи на складність діагностики раку цієї локалізації при достатній онкологічній сторожкості, грамотному та цілеспрямованому обстеженні хворого можливо з великою ймовірністю своєчасно запідозрити пухлину підшлункової залози.

Клініка залежить від локалізації процесу, його місцевого розповсюдження, характеру ускладнень, що викликані пухлиною та метастазування.

Для пухлин головки ПЗ є характерним розвиток механічної жовтяниці, що супроводжується шкірним свербінням, причиною якої є обструкція жовчовивідних шляхів в результаті проростання або стиснення пухлиною (Мал. 16.1. а,б). При цьому хворий звертає увагу на знебарвлення калу і темне забарвлення сечі. Болі і кишковий дискомфорт можуть передувати розвитку жовтяниці, але у ряді випадків жовтяниця буває першим і єдиним симптомом захворювання. В більшості випадків поява механічної жовтяниці свідчить про наявність місцево-поширеного процесу.

Одним із симптомів пухлини хвоста ПЗ є наявність в лівому підребер'ї безболісної пальпованої пухлини. В той же час больовий синдром при пухлинах хвоста ПЗ може бути більш вираженим. Решта симптомів зустрічається так само часто, як і при раку головки ПЗ.

Мал. 16.1.а Іктеричність склер	Мал. 16.1.б Механічна жовтяниця

Достатньо часто визначається асцит, причинами якого можуть бути портальна гіпертензія або пухлинна дисемінація по очеревині.

Анемія при РПЗ зустрічається у третини хворих, в більшості випадків як наслідок кровотеч при проростанні стінок шлунка і кишки.

Отже, підозра на наявність пухлини підшлункової залози при виникненні жовтяниці повинна з'явитися у разі:

а) стійкої жовтяниці, що постійно зростає, яка виникла без болю або супроводжується тупими постійними болями, втратою ваги;

     б) якщо жовтяниці передувало шкіряне свербіння, втрата ваги, слабкість;

     в) якщо під час пальпації живота знайдений збільшений не болючий жовчний міхур, що поєднується з жовтяницею;

     г) механічна жовтяниця виникає у літньої людини;

     д) поява жовтяниці не пов'язана з нападами болю, відсутній "жовчний" анамнез.

Таким чином, клінічна картина раку підшлункової залози складається із симптомів, викликаних безпосередньо пухлиною, і симптомів, пов’язаних із вторинними ефектами і обумовлених анатомічним відношенням пухлини до вивідних протоків підшлункової залози. До першої групи найбільш характерні болі у верхній половині живота, підвищена втомлюваність, слабкість, схуднення, анорексія, анемія. Друга група спостерігається внаслідок обтюрації панкреатичних (біль, схуднення, порушення травлення їжі, кишкові розлади, вторинний цукровий діабет) і позапечінкових жовчних протоків (жовтяниця, шкіряне свербіння, збільшення печінки і жовчного міхура, порушення функції печінки, лихоманка), а також просвіту дванадцятипалої кишки (відчуття важкості у епігастральній ділянці, блювання).

 При об'єктивному дослідженні необхідно звернути увагу на живлення хворого, тургор шкіри, колір слизових оболонок. При дослідженні очеревини важливе значення має пальпація ділянки підшлункової залози, знаходження пухлини або інфільтратів.

Однією з ознак пухлини підшлункової залози є симптом Курвуаз'є, що поєднується з жовтяницею. Пухлина, що визначається пальпаторно, свідчить про неоперабельність процесу.

При обтюраційній жовтяниці на підставі раку підшлункової залози майже завжди визначається збільшення печінки, обумовлене холестазом, вторинним біліарним цирозом, ангіохолітом. При пальпації печінка буває щільною, з гострим краєм, з гладкою поверхнею, при метастазах - бугруватою, болючою.