Новітні системи. Перехід до багатоаспектної класифікації

Значний вплив на систематику книг надала Бібліографічна класифікація Блісса (1870-1955), бібліотекаря Нью-Йоркського коледжу, одного з перших наукознавців. Його класифікаційна трилогія (1929 1935) була фундаментальним дослідженням, що продовжувало кеттерівський напрям в області книжкової систематики. Виходячи з пізнавальних задач бібліотечної класифікації, Блісс намагався будувати її відповідно до класифікації наук, яка, вважав він, повинна базуватися на природному порядку. Відстоювання цього принципу саме важливе в його класифікаційній теорії.

Блісс виступав проти підходу до класифікацій тільки з позицій пошуку, що приводять до формалізму. Тому він критикував переоцінку пошукових можливостей системи Дьюї, особливо його предметного покажчика.

Система Блісса протистояла також предметній класифікації Брауна, яку, в зв’язку з нею чисто пошукової, недостатньо пізнавальної спрямованості, він вважав антипедагогічною. Найбільш доцільна для ефективного бібліотечного обслуговування та класифікація, яка відповідає науковим і пізнавально-виховним задачам.

Система Блісса побудована в табличній формі: кожний об’єкт (вертикальний розподіл) розглядався в чотирьох розрізах (по горизонталі), а саме філософському, науковому, історичному, прикладному. Класи розташовувалися по мірі схожості і відмінності.

Основний ряд бібліографічної класифікації Блісса

А – Філософія і загальна наука. Логіка і математика. Статистика

B – Фізика (вкл. прикладну і технічну фізику)

C – Хімія (вкл. хім. технологію, мінералогію)

D – Астрономія. Геологія. Географія (загальна і фізична)

Е – Біологія (вкл. палеонтологію, біогеографію)

F – Ботаніка (вкл. геоботаніку, мікробіологію)

G – Зоологія (вкл. зоогеографію)

Н – Антропологія загальна і фізична (вкл. медицину і фізкультуру)

I – Психологія

J – Педагогіка

K – Соціологія. Етнологія і антропогеографія

L – Історія загальна (древня, середньовічна і нова)

М – Європа

N – Америка (історія, географія, етнографія)

O – Австралія. Азія. Африка.)

Р – Релігія. Теологія. Етика

Q – Прикладні соціальні науки (матеріально-побутові умови)

R – Політичні науки (вкл. міжнародні відносини, політичні партії)

S – Право і законодавство

Т – Економіка (вкл. фінанси, торгівлю, транспорт)

U – Прикладні науки. Промисловість. Сільське господарство. Транспорт. Будівництво

V – Мистецтво. Музика. Балет. Гра

W – Філологія загальна (і мови не індоєвропейські)

Х – Індоєвропейська філологія. Мови і література (за викл. англ.)

Y – Англійська мова і література (вкл. театр, журналістику)

Z – Бібліологія

 

Загальна послідовність основного ряду визначена еволюційним принципом від природи до суспільства. Переходом між ними служила антропологія. У якості основи взяті прагматизм, що визнає істиною те, що практично корисно, і релятивізм вчення про відносність всякого пізнання, заперечливе існування об’єктивної істини.

Деякі класи Блісса дані великими комплексами (М, N. О), по регіональній ознаці. Але потрібно дивуватися також, що медицина підлегла антропології, що розуміється як цикл наук про фізичну природу людини його анатомії і фізіології, гігієну, фізичну культуру і медицину. Для змісту системи найбільш характерно розчинення техніки в промисловості, зближеній з економікою. Галузі техніки як прикладний аспект будь-якого об’єкта дані з теоретичними дисциплінами. Однак повністю умістити їх в природонаукові класи не вдалося. Вийшов «неподільний залишок». Загальне угрупування класів ближче підходило до реальних взаємозв’язків, чим в будь-якій іншій зарубіжній бібліотечній класифікації.

Структура системи відрізнялася особливою гнучкістю. До основного ряду вміщені початкові (попередні) класи з цифровими позначеннями, виділені по ознаці літературної форми видань або окремих фондів.

Початкові класи системи Блісса:

1. Збори читального залу (довідкові та ін.)

2. Бібліографія і бібліотекознавство

3. Спеціальні колекції

4. Фонди відділень і філіали

5. Відомчі документи або архіви

6. Періодичні видання

7. Змішані матеріали

8. Фонди місцевого значення

9. Застарілі книги

Блісс заперечував єдину універсальну таблицю категорій і заради стислості позначень розробив ряд допоміжних таблиць типових рубрик: загальні підрозділи (цифрові для будь-якого класу); географічні; спеціальні (аналітичні) підрозділи для окремих класів.

Складені і інші допоміжні таблиці, характерні еластичністю структури і способами застосування, що розвантажували систему від повторень різних аспектів і відносин. Вони дані всередині галузевих класів як сітки або еталони і являють собою як би «схему схем».

Особливої уваги заслуговують способи індексації. Розроблена струнка система позначень: змішана (по символіці) і логічно виразна (по типу позначень). Ідея Кеттера про більше число основних класів отримала у Блісса подальший розвиток: розширена початкова база індексації (9 цифр плюс 25 заголовних букв).

Незважаючи на ступінчастість в системі відсутні «загальні шапки», що додатково спрощує і скорочує позначення. Для зручності запам’ятовування індексів в системі Блісса широко застосований метод «ініціалізму».

Система загалом відрізнялася стислістю позначень. Методично важливо, що в залежності від розташування (за змістом або на вигляд матеріалів), що приймається позначення загальних рубрик застосовувалися або до, або після будь-якого індексу. Наприклад: якщо фізика - В, а періодичні видання – 6, то періодичні видання по фізиці або В6, або 6В.

Предметний покажчик до системи був не «специфічним» (одномісним), а «відносним», надаючи вибір з декількох індексів. Для найбільшої ефективності передбачалося його використання з урахуванням допоміжних таблиць.

Браунівському принципу «одномісності» Блісс протиставив «альтернативність», тобто можливість вибору у визначенні місця різних відділів. Наприклад: фотографія може бути вміщена в фізиці, в хімії або в мистецтві; педагогічна психологія і психологічна педагогіка можуть бути вміщені нарізно або разом. Таким чином, принцип альтернативності полегшував пристосування класифікації до задач, що профілюються і її використання в галузевих і спеціальних бібліотеках в країнах англійської мови.

Значення роботи Блісса для бібліотекознавства як наукового знання в тому, що він підходив до класифікації з наукових позицій, що вимагають теоретичного рішення і осмислення. Виступаючи проти формалізму в класифікації, він уперше обґрунтував систематику книг як наукову дисципліну.