Ще однією підставою для визнання правочину недійсним є його вчинення під впливом тяжкої обставини. «Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину» (частина 1 ст. 233 ЦК).
Поняття «вплив тяжкої обставини» стане зрозумілим, якщо звернемося за поясненням до теорії стресу. Психологічний аналіз змісту поняття «стрес» робить можливим обґрунтування впливу тяжкої обставини (чи сукупності тяжких обставин).
Термін «стрес» використовують для позначення великого кола станів людини, що виникають як реакція на різноманітні екстремальні впливи (стресори). Розрізняють фізіологічні (надмірне фізичне навантаження, висока чи низька температура, больові стимули тощо) і психологічні стресори (погроза, небезпека, образа, інформаційне перевантаження тощо). Стрес виявляється на трьох рівнях; фізіологічному, психологічному і поведінковому. Різні форми стресових станів призводять до змін у функціонуванні психічних процесів, емоційних зрушень, трансформації мотивів дії, порушень рухової й мовної поведінки.
Одним із, видів стресових станів є травматичний стрес. Цей стан є інтенсивним та довготривалим і виникає у відповідь на сильні, несподівані, значущі для людини події, пов’язані з загрозою життю. Однією з психологічних характеристик травматичного стресу є усвідомленість травматичної події і стану, до якого ця подія призводить.
Психологи встановили, що найбільш сильними є так звані «людські стресори». Найтяжчими подіями вважають: смерть одного із подружжя, смерть дитини, судовий розрив шлюбу, смерть близького родича, фізичну травму чи хворобу, звільнення з роботи, вихід на пенсію, зміну в стані здоров'я члена родини, фінансові проблеми тощо. Сукупність цих тяжких для людини подій спричиняє інтенсивний і тривалий стрес з важкими наслідками.
Інтенсивність стресу залежить не тільки від зовнішніх обставин, а й від особистісних властивостей людини, таких, як локус контролю, психологічна стійкість, самооцінка тощо. Однак слід зазначити, що при впливі несподіваних і особливо значимих для особи тяжких обставин роль індивідуально-психологічних властивостей є меншою, ніж за неінтенсивного, слабкого і поступового впливу стресорів.
Оцінка травматичного стресу і його наслідків є також предметом психологічної експертизи моральної шкоди.






