Психологічна експертиза моральної шкоди

Відповідно до частини 2 ст. 23 ЦК мо­ральна шкода полягає: 1) у фізичному бо­лю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких роди­чів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищен­ням чи пошкодженням її майна; 4) у при­ниженні честі, гідності, а також ділової ре­путації фізичної або юридичної особи.

Слід зазначити, що правовий зміст мо­ральної шкоди, фізичного та душевного страждання релевантний психологічному змісту таких явищ, як «стрес», «травма­тичний стрес», «психічна травма», «емо­ційні переживання», «психічний і фізич­ний дискомфорт», «дезадаптація», «кризові стани». Вважа­ємо за доцільне розглядати ці явища як «психофізіологічну ціну» адаптації позива­ча у відповідь на порушення його прав. То­му адекватнішим психологічним еквівален­том правової норми «фізичні та душевні страждання» буде категорія «психофізіоло­гічна ціна моральної шкоди». Отже, дореч­но для психологічного аналізу моральної шкоди застосовувати теорію адаптації й адаптивності. Згідно з цією концептуаль­ною парадигмою «ціну» адаптації у відпо­відь на дії того, хто спричинив моральну шкоду, можна розглядати як ступінь тих психофізіологічних витрат (психосоматич­ні, емоційні, особистісні й соціально-психо­логічні зміни), що є прямими чи опосеред­кованими наслідками заподіяння мораль­ної шкоди.

Моральна шкода, отже, може виявляти­ся на різних рівнях індивідуально-психоло­гічної структури особистості: соціально-психологічному, особистісному, емоційно­му й психосоматичному. Соціально-психо­логічна «ціна» моральної шкоди виявля­ється в порушенні міжособистісних стосун­ків у колективі, в сім'ї. Особистісна «ці­на» – в неадаптивних змінах різнорівне-вих індивідуально-психологічних властиво­стей (темпераменту, характеру, здібностей, пізнавальних та емоційно-вольових якос­тей, життєвих цінностей, мотивації тощо) внаслідок опосередкованого, пролонговано­го впливу особи, котра завдала моральної шкоди. Емоційна «ціна» виявляється в не­гативних емоційних переживаннях, що ви­никли в результаті прямого впливу непра­вомірних дій відповідача. Емоційна ціна виявляється в порушенні настрою, виник­ненні стресу, напруги, фрустрації, тривоги, афекту, суму, образи, жаху тощо. Ці стани різняться за силою (інтенсивністю) і три­валістю. Психосоматичну «ціну» моральної шкоди може бути виявлено в різноманіт­них психосоматичних захворюваннях, фі­зичному самопочутті тощо. Отже, при ви­рішенні питання щодо відшкодування мо­ральної шкоди слід дослідити різні рівні ін­дивідуальності. Ступінь несприятливих неадаптивних наслідків є істотною обстави­ною для визначення розміру матеріальної компенсації заподіяної моральної шкоди. Зазначимо, що значення для психологічної експертизи мають не окремі психосоматич­ні, органічні, дезадаптивні порушення, а їхній вплив на психіку позивача, «глибину страждань».

Психологічна експертиза моральної шкоди передбачає:

· психологічну експертизу достовірності заяви позивача, підтвердження факту на­явності моральної шкоди та її наслідків;

· психологічну експертизу індивідуально-психологічних властивостей, що є передумовами різного роду «страждань»;

· психологічну експертизу конфліктної взаємодії сторін спору;

· експертизу соціально-психологічної, особистісної, емоційної й психосоматичної «ціни» моральної шкоди у відповідь на дії відповідача.

Для оцінки «глибини фізичних та ду­шевних страждань» необхідно враховува­ти: об'єктивну ситуацію, що склалася; особистісну (суб'єктивну) значущість ситуації для позивача; наслідки моральної шкоди для подальшого життя позивача.

Прогноз можна будувати на основі спів­відношення «глибини страждань» і психодіагностичних досліджень особистості по­зивача, його типу темпераменту, характе­ру, наявності акцентуйованих рис, рівня адаптивності, особливостей психічних про­цесів, «Я-концепції» та інших прогностич­но значимих властивостей.

Для вирішення питання щодо розміру матеріальної компенсації слід також вста­новити вину заподіювача моральної шкоди.

Психологічна експертиза цивільно-правової вини

Різновидами цього виду експертизи є: психологічна експертиза вини заподіювача моральної шкоди; психологічна експертиза професійних дій, пов'язаних з керуванням технічними й транспортними засобами.

Психологічна експертиза вини запо­діювана моральної шкоди передбачає до­слідження залежності між його діями і «душевними стражданнями» позивача. Та­ка залежність може бути: прямою, якщо сила впливу дорівнює інтенсивності страж­дань; опосередкованою, якщо інтенсив­ність страждань обумовлюється особистісною значимістю обставин та індивіду­ально-психологічними властивостями по­терпілого.

Психологічна експертиза професійних дій, пов'язаних з керуванням сучасною технікою, передбачає:

· оцінку психічного стану (втоми, стресу, напруження тощо) у момент вчинення дії, що має правові наслідки;

· психологічний аналіз ситуації, в якій було виконано дію і причин виникнення психічних станів у цей момент (час доби виконання дії; загострення хронічної хвороби; порушення режиму роботи й відпочинку тощо);

· психологічну оцінку когнітивної, емоційно-вольової і рухової складової дії (час і швидкість реакції на подразник, усвідомленість, вольовий контроль за дією, особливості прийняття рішення в екстремальних умовах, самоконтроль, характеристики довільної регуляції дії тощо);

· аналіз мотиваційної складової дії (структура, зміст мотивації, виявлення го­ловних і другорядних мотивів, аналіз установок, прагнень, бажань, потреб).

Результати судово-психологічної екс­пертизи можуть мати істотне доказове зна­чення при визначенні й кваліфікації різ­них форм цивільно-правової вини.

Психологічна експертиза при вирішенні цивільних справ