Хід виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи з навчальної дисципліни "Екологічна експертиза" складається із п'яти послідовних етапів, послідовність виконання курсової роботи представлена на рис. 1.

 

І етап – обгрунтування необхідності проведення екологічної експертизи проекту, чинних об'єктів чи комплексів, екологічної ситуації.

ІІ етап – полягає у вивченні та аналізі даних щодо фізико-географічних, кліматичних умов і рельєфу місцевості, умов землекористування, наявності об'єктів промисловості, природно-заповідного фонду

ІІІ етап – визначають потенційний чи фактичний вплив господарської діяльності на основні показники стану навколишнього природного, техногенного та соціального середовища

ІV етап – виконують комплексне оцінювання впливів проекттованої діяльності на навколишнє середовище з урахуванням часткових оцінок за умов реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища

V етап - складають висновки екологічної експертизи

Рис. 1. Поетапна схема виконання курсової роботи з дисципліни "Екологічна експертиза"

Під час консультацій студенти отримують від керівника роз'яснення питань, які виникають,та звітують про зроблену роботу. Присутність студентів на консультації обов'язкова.

Закінчену курсову роботу студенти підписують та здають після реєстрації керівнику на перевірку. В разі відповідності роботи виданій темі та її повного розкриття, студент допускається до захисту. За змістом та результатами захисту курсової роботи оцінюється рівень знань студентів за 100- бальною системою.

У загальних положеннях студенти повинні вказати, які частини біосфери порушуються внаслідок діяльності даного підприємства. Вплив підпниємства можна описати за пунктами, приведеними в розділі 2.

У розділі 2.1 приводяться дані про район розміщення виробництва, його виробничі потужності, технологію виробництва, види продукції, а також об'єми і токсичність відходів. В характеристиці підприємства дається перелік основних виробництв, об'єктів, цехів, які існують, будуються або підлягають реконструкції.

У пункті 2.2 вказується:

Ø Адміністративне положення, найближчі до нього населені пункти, підприємства, транспортні комунікаціі, пам'ятки природи;

Ø Характеристика площадок, які відведені під об'єкти підприємства, площа, рельєф, порушення ландшафту;

Ø Гідрографічна сітка району (водойми, які знаходяться на території району, їх коротка характеристика, наявність водозаборів, дані про водокористувачів);

Ø екологічна освоєність району (характеристика промисловості, енергетичних і трудових ресурсів, сільського господарства), соціальні фактори (заселення території, потреба у нових робочих місцях, дані про захворювання населення i т. д.)

У пункті 2.3 наводиться характеристика екологічної безпеки основних технологічних процесів. Наприклад: технічні рішення обробки грунтів, виробництво продукції, збагачення і переробка корисних копалин та ін.

У висновках другого розділу треба привести загальну комплексну оцінку впливу виробництва на оточуюче середовище і характеристику рівня екологічної безпеки підприємства в цілому, а також окремих технологічних процесів.

У третьому розділі у пункті 3.1 вказуються фізико-географічні і кліматичні умови району. Дається характеристика території в радіусі 50-ти максимальних висот джерел викидів забруднюючих речовин, але не менше 2-х км, для найбільш небезпечних підприємств - 10 км, у межах міста в радіусі 10 Х_мах.

Наявність курортних зон, будинків відпочинку, пансіонатів, баз туризму, дачних ділянок, міст організованого відпочинку. Розміщення промислових зон, сільськогосподарських угідь і інших об'єктів. Характеристика рельєфу території підприємства (наявність перепадів висот, розміщення виробництв по рельєфу, перепади висоти території відносно відміток місцевості житлових кварталів).

Всі метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які використовуються при оцінці впливу на повітряне середовище, зводяться в одну таблицю.

У пункті 3.2 приводиться перелік речовин, які контролюються, регулярність відбору проб, наявність автоматичних систем контролю, розміщення пунктів відбору проб і постів контролю. Приводяться значення фонового забруднення атмосферного повітря, дані про пилові викиди забруднюючих речовин за останні 5 – 7 років. За цими даними будуються графіки або діаграми.

При аналізі виробництва, як комплексу об'єктів, які здійснюють викиди в атмосферу, необхідно у пункті 3.3 привести перелік джерел виділення забруднюючих речовин (все технологічне обладнання, організовані і неорганізовані точкові і площинні джерела викидів).

Навести перелік методик, за якими приводилася оцінка величини інтенсивності виділення і валового викиду забруднюючих речовин в атмосферу.

Перелік викинутих в атмосферу шкідливих речовин привести у вигляді (див. табл. 3.1.) Приводяться дані про можливі залпові і аварійні викиди, їх кількісна характеристика. Параметри джерел викидів в атмосферу зводяться (див. табл. 3.2.)

У пункті 3.5 приводиться перелік заходів по охороні атмосферного повітря, їх характеристика, короткий опис, ефективність (технологічні, спеціальні, планові заходи, взаємне розміщення підприємства і житлових масивів з урахуванням рози вітрів, улаштування санітарно-захисної зони). Приводиться назва і характеристика газоочисних установок. В разділі можна дати порівняльну оцінку можливих рішень по значенню викидів в атмосферу на основі визнаної практики і, по можливості, закордонної.

У висновках третього розділу дати оцінку впливу підприємства на повітряне середовище і про можливість його розміщення на даній території.

При оцінці сучасного стану водних об’єктів, які підлягають впливові існуючих або тих, що проектуються підприємств, приводяться довідки про його географічне місцезнаходження, вказати:

¨ родовища підземних вод, водозаборів питного або технічного водопостачання, місця випуску стічних вод підприємства;

¨ водозабори і випуски існуючих підприємств;

¨ зони відпочинку;

¨ пам'ятки природи, заповідні і охоронні території.

При здійсненні водозабору або скиду стічних вод в поверхневі водні об'єкти вказуються:

ü назва і категорія водокористування водоймища або водотоку (господарчо- питна, курортно-побутова, рибогосподарча);

ü характеристика водного об’єкту включає в себе гідрологічні характеристики і фонові значення показників якості води.

У пункті 4.2 дається оцінка інженерних рішень з організації системи водопостачання і водовідведення. При оцінці вибраної систем водоспоживання і водовідведення підприємством складається балансова схема витрат води по кожному підрозділу підприємства в цілому. Схеми водопостачання розділяються за вимогами по якості води, які висуває кожен споживач.

Водовідведення розглядається за окремими потоками з описом їх витрат і концентрації забруднюючих речовин. При визначенні витратних характеристик враховується величина витрат, пов'язаних з технологічними умовами, випаровуванням або фільтрацією води. При наявності дисбалансу аналiзуються причини його виникнення. Характеристики систем водопостачання і водовідведення підприємства і його об'єктів подаються (див. табл. 4.1 і 4.2.)

У пункті 4.3 треба дати характеристику стічних вод і умови їх утворення. Стічні води утворюються в результаті використання води в технологічних процесах. Зміна хімічного складу і властивостей стічних вод відбувається в результаті надходження техногенних забруднювачів при добуванні і переробці мінеральної сировини. Кількість і склад стічних вод, які формуються на підприємстві, подають (див. табл. 4.3.)

Режим відведення стічних вод може бути одноразовим, періодичним, безперервним з постійними витратами, безперервним із змінними витратами. Місцем відведення можуть бути локальні (цехові) очисні споруди; загальнозаводські очисні споруди; каналізаційна мережа населеного пункту, випуск з водойми.

У даному розділі робляться висновки про ефективність інженерних рішень з точки зору зменшення кількості стічних вод, які утворюються в технологічних процесах.

У пункті 4.4 для оцінки екологічної безпеки інженерних рішень з очистки стічних вод слід розглянути слідуючі вимоги:

4 забезпечення вимог до якості води, яка використовується для постачання промислових об’єктів;

4 ефективність вибраних методів очистки і зараження стічних вод;

4 повнота вилучення із стічних вод забруднюючих речовин і їх утилізація.

При оцінці екологічної безпеки будь-якого підприємства, яке впливає на стан водних ресурсів, враховується:

Ø використання оборотних систем водозабезпечення об’єктів підприємства, які виключають повністю або частково потребу свіжої води і скид стічних вод;

Ø використання технологій, які працюють за замкнутою схемою водопостачання і виключають утворення стічних вод;

Ø використання для промислових потреб, дренажних і поверхневих вод, що зменшує об’єми їх використання.

Характеристика очисних споруд приводиться в формі (див. табл. 4.4.)

У висновках четвертого розділу дається вплив підприємства на стан водних ресурсів регіону в цілому.

Метою виконання п’ятого розділу є комплексна оцінка характеру ступеня і масштабу впливу діючого чи того, що проектується підприємства на стан земельних ресурсів у результаті його господарської діяльності, а також оцінка рішень по відновленню (рекультиваціі) земель.

У пункті 5.1 дається характеристика зонально-регіональних особливостей території та її ландшафту, дані про наявні місця антропогенної порушеності території, особливих умов природного середовища (мерзлота, сейсмічність, зсуви і т.д.). Приводяться основні відомості про структуру земельного відводу, основних напрямків землекористування і господарях земель в районах розміщення підприємства:

Ø структура і опис земельного фонду, види землекористування, власники земельних ресурсів;

Ø розподілення за видами землекористування: держлісфонд, смуги відчуження і ін.;

Ø характеристика грунтів (генетичні види грунтів, їх товщина, здатність до самоочищення, порушеність, забрудненість,дані агрохімічного обстеження.

У пункті 5.2 при оцінці впливу господарської діяльності підприємства на земельні ресурси необхідно враховувати площі земельних ділянок, на яких розміщується промисловий об’єкт і його інфраструктура, а також розміри зниження родючості грутново-рослинного шару за межами земельного відводу підприємства.

При оцінці впливу підприємства на земельні ресурси слід виділити слідуючі типи деградації грунтів і земель:

ü Технологічна деградація (порушення земель, фізична деградація, агровиснаження);

ü Ерозія (водна, вітрова);

ü Засолення (природне і антропогенне);

ü Заболочення.

При оцінці рівня забруднення грунтів і земель, визначають слідуючі параметри:

· Глибина забрудненого шару;

· Вид і концентрація хімічних речовин;

· Клас небезпеки хімічних речовин (по токсичності);

· Тривалість зберігання активності забруднюючої грунт речовини, яка характеризує ступінь його стійкості до процесів розпаду і трансформації;

· Склад і вміст солей;

· Площа земель, що піддається хімічному забрудненню.

У пункті 5.3 при оцінці природоохоронних рішень по рекультивації земель розглядають два етапи:

4 Гірничо-технічний етап рекультивації, який передбачає виконання робіт по відновленню цілісності і ландшафтних умов територій, а також підготовку умов для виконання біологічного окультурення території;

4 Біологічний етап рекультивації включає в себе роботи, пов’язані з відновленням біоценозу і благоустрою території промислового об'єкту.

У висновках п’ятого розділу привести результати оцінки масштабу і рівня впливу діяльності підприємства на земельні ресурси і відповідність діяльності екологічно-раціонального землекористування.

 У шостому розділітреба охарактеризувати всі відходи, які утворюються на підприємстві (токсичність, об’єми, умови збереження і знешкодження). Вказати, як підприємство переробляє відходи або відправляє на пункти переробки.

Загальні висновки по курсовій роботі повинні бути виконані у відповідності з вимогами Закону України “Про екологічну експертизу”, ст. 43. Зміст висновків екологічної експертизи.