Тема 5. Забезпечення зайнятості і працевлаштування

План:

1. Поняття зайнятості населення, її форми. Державна політика і законодавство України в сфері зайнятості населення.

2. Поняття "працевлаштування" і його форми. Правова організація праце­влаштування.

3. Державна служба зайнятості, її права, обов'язки і правовідносини з підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

4. Поняття безробітного і його правовий статус. Соціальні гарантії при втраті роботи і безробітті.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

    Дана тема в курсі трудового права нова. Вона виникла лише в останні роки, коли в Україні з'явилося і почало рости безробіття та був прийнятий закон "Про зайнятість населення".

    Слід також з'ясувати поняття права на працю, поняття його гарантій і їх види, звернувши особливу увагу на юридичні гарантії права на працю при забезпеченні зайнятості, прийомі на роботу. Гарантії від незаконних переводів і звільнень вивчатимуться в темі "Трудовий договір".

    По даній темі треба ретельно вивчити Закон "Про зайнятість населення" з подальшими його змінами і доповненнями і уміти дати йому загальну характеристику. При цьому необхідно звернути увагу, як законодавець дає поняття зайнятості, підходящій роботі, кого слід вважати зайнятим, а кого безробітним.

    Закон закріплює державну політику в галузі зайнятості, слід засвоїти перераховані в ньому принципи. Оскільки забезпечення зайнятості представляє цілий комплекс соціально-економічних і юридичних гарантій права на працю, то їх необхідно добре знати і звернути увагу на найважливішу з гарантій — державну політику в галузі зайнятості.

    Відносини по забезпеченню зайнятості і працевлаштуванню регулюються вказаним законом, ст. 49², 49⁴ КЗпроП, а також соціально-партнерськими угодами і колективними договорами.

    Студентам також необхідно визначити права громадян на забезпечення зайнятості і працевлаштування, знати, з яких можливостей складається зміст цього права. Працевлаштування — це не тільки процес підшукування підходящої роботи і працевлаштування на ній, але також і процес підготовки, перекваліфікації безробітного для отримання наявних місць роботи. При цьому треба засвоїти поняття працевлаштування в широкому і вузькому значенні, а також загальні і спеціальні організаційно-правові форми працевлаштування і значення працевлаштування.

    Закон про зайнятість детально регламентує права і обов'язки державної служби зайнятості і її органів на місцях їх треба добре засвоїти. Необхідно засвоїти, що таке суспільні роботи, для чого і як вони організовуються.

 

МОДУЛЬ 2. ДОГОВОРИ ПРО ПРАЦЮ

ТЕМА 6. КОЛЕКТИВНІ ДОГОВОРИ Й УГОДИ

План:

1. Загальна характеристика законодавства про колективні договори й угоди. Міжнародно-правові акти про колективні договори.

2. Поняття, роль і значення колективного договору, його сторони. Поняття, види і сторони соціально-партнерських угод.

3. Порядок укладання колективного договору, угоди. Колективні переговори.

4. Зміст і структура колективного договору. Зміст і структура угоди.

5. Контроль за виконанням колективного договору й угоди.

6. Відповідальність за порушення законодавства про колективні договори й угоди.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

        Необхідно зазначити, що основні положеня стосовно колективного договору містяться в главі ІІ КЗпП. Згідно ст. 10 КЗпП колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами обов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

         Студент повинен визначити с феру укладення колективних договору. Згідно зазначеного законодавства колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.

Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів.

Особливої уваги потребує зміст колективного договору. Він визначається сторонами в межах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, які студенту необхідно визначити та охарактеризувати.

Зазначемо, що окрім КЗпП, відносини в сфері заключення, зміни чи припинення колективного договору, а також інші особливості цього договору містяться в Законі України «Про колективні договори і угоди», з яким студент повинен ознайомитись.

     

ТЕМА 7. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

План:

1. Поняття і значення трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних з працею (підряду, доручення, авторського та ін.). Сторони трудового договору.

2. Зміст  і умови трудового договору. Не­обхідні і додаткові умови трудового договору.

3. Строк і форма трудового договору. Контракт як особлива форма трудового договору і сфера його застосування.

4. Загальний порядок укладення трудового договору. Обмеження при прийнятті на роботу. Умови про встановлення випробування, його строк і основна мета. Трудова книжка працівника.

5. Види трудових договорів. Особливості окремих видів трудових договорів: трудовий договір про роботу за сумісництвом; трудовий договір за суміщенням професій (посад); трудовий договір державного службовця та ін.

6. Поняття і види зміни умов трудового договору. Переведення на іншу роботу, їх види. Переміщення на інше робоче місце, його відмінність від переведення.

7. Підстави припинення трудового договору, їх класифікація.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

    Розкриваючи дану тему, студент повинен визначитись з поняттям трудового договору. Для цього йому необхідно звернутись до чинного трудового законодавства. Ст. 21 КЗпП України дає ле­гальне визначення поняття трудового договору як угоди між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язуєть­ся виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним догово­ром або угодою сторін.

Необхідно звернути особливу увагу на таку форму трудового договора як контракт. Студент повинен визначити його сутність, особливості та сферу застосування.

           Важливим моментом при вивченні даної теми є строки трудового договору. Згідно ст.23 трудовий договор може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

   Також, студенту необхідно звернути увагу, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

    Ця тема потребує визначення гарантій працівника при заключені, зміні чи припиненні трудового договору, які закріплені в ст.22 КЗпП. Зазначемо, що основні положення регулювання вище зазначених відносин закріплені в главі ІІІ КЗпП, яку студенту необхідно досконало вивчити.