Значення і завдання ознайомлення дітей з природою

ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПРИРОДОЮ

 Ознайомлений з природою є важливим розділом навчально-виховної роботи в дитячому сапку. Формування особистості дитини здійснюється під впливом природного і соціального середовища. Без них не можливо здійснити гармонійний розвиток людини. Ознайомлення з природою сприяє всебічному вихованню дітей: розумовому, моральному, естетичному і фізичному.

Розумове виховання в процесі ознайомлення з природою

Ознайомлення з природою сприяє розширенню кола знань дітей. Вони дізнаються про природні явища, зв'язані із зміною пір року, про рослини і тварин, про користь та шкоду від них, про працю людей, зв'язану з доглядом за рослинами і тваринами. Все не поглиблює відомості дітей про навколишнє середовище, допомагає краще орієнтуватися в ньому.

Ознайомлення з новими об'єктами природи завжди пов'язано з позначенням того чи іншого предмета, його якості або явища, новим словом, і в процесі ознайомлення з природою розширюється словник дітей. Мова дітей збагачується не тільки іменниками, які означають назву об'єкта, але й дієсловами (росте, цвіте, дозріває, скаче, хлебче і т. д.), прикметниками (ясний, холодний, похмурий, сонячний і т. д.). Це дає можливість удосконалювати мову дітей, формувати уміння говорити образно.

Багатство барв, кольорів, запахів, звуків у природі створюють необмежений простір для сенсорного виховання дітей.

На необхідність сенсорного виховання в процесі роботи поознайомленню дітей з природою вказувала ще Е. І. Тихеєва. Дослідження проведені останнім часом, свідчать про ефективність здійснення сенсорного виховання в процесі діяльності дітей.

У природі ми знаходимо безліч кольорів, їх відтінків, гармонійних поєднань. Навчаючи дітей визначити кольори квіток, відтінки зелені, колір неба, вихователь розвиває і зоровий аналізатор у дітей, формує у дітей уявлення про кольори, їх. поєднання.

Під час ознайомлення з природою є великі можливості для розвитку дотикового аналізатора. Ось гладеньке насіння квасолі і борозниста насінина настурції, м'яке листя молодої зелені і цупкіше — старої, гладеньке листя бегонії вічноквітучої і колюче, волохате листя бегонії-рекс — розглядання і порівняння їх сприяють розвитку, здатності у дітей більш, тонко розрізняти предмети на дотик.

Спостереження в природі цінні для розвитку у дітей уміння розрізнити форму, величину, напрямки. Розглядаючи кімнатні рослини, вихователь зазначає, що у пеларгонії зональної листя кругле, по краях вирізане маленькими півкругами, у цикламена листя овальної форми, у клівії листя довге, вузьке, на кінцях загострене. Збираючи за малюками восени листя, вихователь пропонує знайти великі і маленькі листочки. Виділення характерних ознак (величини, форми, напрямків) у різних природних об'єктів сприяє їх кращому розрізнянню і узагальненню.

Навчаючи дітей умінню вслуховуватися і розрізняти шум вітру, завивання бурі, гудіння бджіл, джмелів, співи птахів, запахи квітів, листків, напоєного ароматами, квітучих трав повітря в лузі, в лісі, вихователь розвиває слухову увагу, навчає вміння розрізняти звуки, запахи.

Ознайомлення з природою впливає на розвиток всіх психічних процесів дитини.

Удосконалення здатності диференціювати кольори, форми, величини, звуки сприяє розвитку відчуттів і сприймання. Поступово сприймання стають більш точними, повними.

Ознайомлення з природою створює великі можливості для розвитку у дітей, спостережливості. Сезонні зміни в природі, а також зміни в рослинах, тваринах, які відбуваються за короткий час, досить яскраві, виразні. Внаслідок цього можна завжди підтримувати інтерес дітей до виявлення цих змін і розвивати спостережливість, довільну увагу, що є важливою передумовою для розвитку мислення дітей.

Геніальний російський педагог К. Д. Ушинський надавав великого значення ознайомленню дітей з природою для розвитку мислення, «З неї,—писав він,— черпається зміст для всіх вправ дітей у вираженні своїх думок і зміст живий, вивчений наочно, дотиково».

Для розвитку мислення в дітей важливо навчати їх встановлювати зв’язки, залежності в природі, причини змін. Треба відзначити, що робота по ознайомленню з природою як ніякий інший розділ програми дитячого садка відкриває великі можливості для встановлення зв'язків між явищами в природі, бо в природі ці зв'язки, взаємозалежності, взаємозумовленість виявляються досить яскраво, наочно і доступно розумінню дітей.

Проте не завжди діти здатні самі встановити ці зв’язки. Нерідко навіть такий досить очевидний зв'язок, який існує між інтенсивністю сонячного тепла і температурою повітря деяким дітям важко встановити. Керівна роль вихователя повинна виявитися в тому, щоб на доступних дитячому розумінню фактах підводити їх до встановлення цих зв'язків. Наприклад, навчаючи дітей встановлювати зв'язок між світлом і ростом рослини, вихователь демонструє пророщену в підвалі цибулину з блідим, скрученим пір'ям. Пропонує дітям порівняти цю цибулину з вирощеною на вікні і подумати, чого не вистачало цій цибулині в підвалі. Діти садять цибулину в землю, створюють для неї всі необхідні умови, діти переконуються, що під впливом світла її листя зазеленіло і стало таким, як у цибулі, яку вони вирощували на вікні. Для того, щоб закріпити у дітей цей зв'язок, вихователь на прогулянці показує дітям дерева, що ростуть близько одне від одного, і запитує, чому гілки з того боку, куди сонце не потрапляє, менші, вони рідкі і листя на них мало. Так діти навчаються встановлювати зв'язки, що має важливе значення для розвитку мислення, а також для формування у дітей перших елементів матеріалістичного світорозуміння: поняття про розвиток, взаємозв'язок і взаємозумовленість природних явищ, різноманітність і єдність в природі, про вплив людини, на перетворення природи.

Важливе значення для розвитку мислення мас формування у дітей елементів абстрактного мислення через підведення їх до класифікації об'єктів природи і узагальнень. Нагромадження чуттєвого досвіду у дітей, створення уявлень про різноманітність видів тварин, рослин дає можливість формувати найпростіші поняття про овочі, фрукти, дикі і свійські тварини, лугові, польові, лісові квіти і т.д.

Знання фактів з життя природи, необхідність відтворювати ці знання в розповідях, бесідах, тренує дитячу пам'ять, сприяє розвитку відтворюючої уяви.

Не можна переоцінити значення ознайомлення з природою для розвитку у дітей допитливості, пізнавальних інтересів. Діти з великим захопленням розглядають мурашок, гусінь, все, що зустрічається їм під час прогулянок, екскурсій. Життя тваринного світу особливо їх цікавить, породжує багато запитань. Підтримуючи і спрямовуючи інтереси дітей до явищ природи, подаючи їм цікаві відомості, організовуючи їх на власні «відкриття» через спостереження, вихователі сприяють збудженню пізнавальних інтересів дітей, а інтерес, як зазначав К. Д. Ушинський, є воротами для всього, що входить в душу дитини.