2020-09-24
80
Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
|
|
|
Об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:
1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;
2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;
|
|
|
4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.
Таблиця - Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.
| Групи | Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
| Група 1 – земельні ділянки | - |
| Група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом | 15 |
| Група 3 – будівлі споруди передавальні пристрої | 20 15 10 |
| Група 4 – машини та обладнання, з них електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в т.ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн. | 5 2 |
| Група 5 – транспортні засоби | 5 |
| Група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі) | 4 |
| Група 7 - тварини | 6 |
| Група 8 – багаторічні насадження | 10 |
| Група 9 – інші основні засоби | 12 |
| Група 10 – бібліотечні фонди | - |
| Група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи | - |
| Група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди | 5 |
| Група 13 – природні ресурси | - |
| Група 14 – інвентарна тара | 6 |
| Група 15 – предмети прокату | 5 |
| Група 16 – довгострокові біологічні активи | 7 |
Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).
Схема інвестиційного процесу представляє собою графічне або табличне представлення капітальних витрат, доходів, витрат або чистих грошових потоків, які відносяться до відповідного року реалізації інвестиційного проекту.
 |
Рис. Схема інвестиційного проекту
Поточні доходи інвестиційного проекту формуються виходячи з обсягу реалізованої продукції і її ціни, витрати – виходячи з її собівартості:
|
|
|
, 
,
де Р – ціна одиниці продукції;
Q – обсяг реалізації продукції;
S – собівартість одиниці продукції.
Капітальні витрати – це одночасні витрати, що здійснюються на початку інвестиційного проекту і обумовлюють наступні надходження доходів і витрат.
Поточні витрати – періодично повторювані витрати, що призначені для компенсації ресурсів, що споживаються в процесі реалізації інвестиційного проекту.
До доходів від реалізації інвестиційного проекту відносяться доходи від реалізації продукції і доходи від ліквідації обладнання.
Доход від ліквідації інвестиційного об'єкта визначається з урахуванням витрат на ліквідацію і в окремих випадках може перейти в категорію затрат.
Грошові потоки характеризують чистий результат роботи інвестиційного проекту за підсумками року і враховують як доходи, так і витрати, а також податки на прибуток:
,
де Н – ставка податку на прибуток;
Аt – річна сума амортизаційних відрахувань.
Оцінка ефективності інвестиційного проекту здійснюється шляхом розрахунку таких показників:
1) чиста дисконтована вартість
,
де Т – термін реалізації проекту;
і – вартість капіталу проекту;
І0 – капітальні інвестиції в початковий момент часу;
2) внутрішня норма прибутковості (метод хорд)
,
де і1, і2 – процентні ставки, обрані для розрахунку IRR;
NPV1, NPV2 – чиста дисконтова на вартість проекту за процентних ставок іі та і2 відповідно;
3) індекс прибутковості
4) модифікована внутрішня норма дохідності
5) дисконтований період окупності
Висновок щодо ефективності інвестиційного проекту робиться на основі критеріїв, наведених в таблиці
Таблиця – Критерії ефективності інвестиційного проекту
| Показники | Проект ефективний | Гранична ефективність | Проект неефективний |
| Чиста дисконтована вартість | >0 | =0 | <0 |
| Внутрішня норма прибутковості | >i | =i | <i |
| Індекс прибутковості | >1 | =1 | <1 |
| Модифікована внутрішня норма прибутковості | >i | =i | <i |
| Дисконтований період окупності | <T | =T | >T |
|
|
|
Фінансовий план інвестиції представляє собою метод, за допомогою якого враховується потреба у коштах і в залежності від умов їх одержання і дохідності розраховується ефективність проекту шляхом розрахунку кінцевої вартості капіталу. Побудова фінансового плану базується на дотриманні стану рівноваги між доходами і витратами в кожному періоді. Перевищення прибутків над витратами вкладається в умовні додаткові фінансові інвестиції; у випадку перевищення витрат здійснюється одержання кредиту.
З метою оптимізації процесу побудови фінансового плану сформульовані основні правила:
1. фінансовий плану будується виходячи з того, що всі платежі здійснюються наприкінці відповідного періоду, винятком є лише капітальні витрати;
2. момент часу t = 0 означає момент інвестування, t = 1 - кінець першого року інвестиційного проекту і так далі;
3. всі платежі повинні здійснюватися при дотриманні умови рівноваги надходжень і витрат у кожному розрахунковому періоді t та пункті t0.;
4. метою зіставлення фінансового плану є визначення кінцевої вартості капіталу, яка визначається наприкінці кожного розрахункового періоду. При цьому вимога фінансової рівноваги у всіх періодах від t1 до t-1 включно обумовлює нульове значення вартості капіталу, на основі якого оцінюється ефективність інвестиції та приймається рішення про доцільність її здійснення, зміну умов її здійснення, або відмову від неї;
5. критерієм оцінки інвестиції може бути максимізація накопичення (максимум вартості майна) або споживання (максимум коштів, вилучених на споживання);
6. всі процеси одного періоду t за умовами фінансування можна пояснити через п'ять видів платежів:
СК – наявний у t0 стартовий капітал, який може використовуватися для фінансування інвестиційного проекту;
ПР – платіжний ряд інвестиційного проекту;
К – платежі, пов'язані з використанням додаткових (кредитних) ресурсів;
ДФ – платіжний ряд додаткового фінансування інвестиції;
П – платежі, що характеризують вилучення коштів на споживання.
Фінансовий план представляється у вигляді форми, наведеній в табл.
Таблиця – Фінансовий план інвестиційного проекту
| Показники | Період часу | |||
| 0 | 1 | 2 | 3 | |
| Стартовий капітал (СК) Споживання (С) Річні платежі (ПР) Додаткове фінансування (ДФ) внесок повернення відсотки (iд) Використання кредитних ресурсів (К) розмір кредиту погашення відсотки (iк) Кінцева вартість капіталу (КВК) | ||||
Важливим аспектом оцінки ефективності інвестиційного проекту є обґрунтування вартості капіталу.
