double arrow
Оперативне планування (ОП)

Оперативне планування (ОП) є складовою частиною єдиної системи планування будівельного виробництва і має головним завданням теж, що і річне планування, а саме:

1) забезпечення виконання установлених завдань щодо введення об’єктів у експлуатацію і обсягу БМР, доведення плану будівництва до безпосередніх виконавців;

2) ріст продуктивності праці при раціональному використанні трудових і матеріальних ресурсів, зниження собівартості робіт;

3) координація робіт усіх учасників виробництва, забезпечення правильної розстановки робітників і створення умов для виконання планів кожною бригадою і кожним робітником;

4) організація своєчасного постачання на об’єкти необхідних матеріалів, конструкцій, виробів і напівфабрикатів;

5) організація щоденного контролю за виконанням плану і усунення у ході виконання робіт відхилень від плану;

6) впровадження госпрозрахунку у діяльність низових ланок БМО.

Нормативами для ОП виступають:

а) нормативи організації і управління будівництвом (норми підготовки виробництва, норми тривалості будівництва, норми заділу, норми запасу будівельних матеріалів, нормативи технічного рівня (збірність тощо ));

б) виробничі нормативи (тарифні сітки, тарифно-кваліфіка-ційний довідник, норми витрат праці (ДБН));

в) кошторисні нормативи (ДБНи);

г) планові нормативи норми на укрупнений показник (100 тис. грн.) (для визначення обсягів БМР і потреби у різних ресурсах);

д) планово-виробничі нормативи (враховують виробничі і місцеві умови будівництва).




2. Облік і контроль за виконанням ОП

Контроль здійснюється за даними обліку виконаних робіт на основі співставлення досягнутих і планових показників виробництва і результатів господарської діяльності БМУ.

Основним завданням оперативного контролю за ходом виконання ОП і регулювання будівельного виробництва є:

а) визначення відхилень фактичного стану робіт від передбаченого планом;

б) оцінювання величини і допустимості цих відхилень;

в) прийняття мір щодо ліквідації відхилень і забезпечення своєчасного виконання затверджених планів.

Оперативний контроль складається із виконання наступних етапів:

- збирання, обробка і передача керівництву будівництва інформації про хід будівництва і виконання планових завдань;

- аналіз причин відхилення від показників місячних і декадно- добових графіків;



- контроль за забезпеченістю фронтом робіт власних і субпідрядних організацій;

- контроль за забезпеченістю трудовими і матеріально-технічни-ми ресурсами;

- контроль за розміщенням і використанням матеріалів, механізмів на об’єкті.

Облік виконання ОП за обсягом БМР ведуть виконроби і майстри щоденно на кожному об’єкту на основі перевірки обсягів робіт за кожним їх видом і за кожним конструктивним елементом.

Основними елементами обліку є:

а) обсяг виконаних БМР;

б) затрати праці на одиницю продукції;

в) виграти матеріальних ресурсів на одиницю готової продукції;

г) ступінь використання будівельних машин;

л) затрати грошових коштів на будову.

3. Будфінплан

Річні плани виробничо-технічної, господарської і фінансової діяльності БМО називаються будфінпланом.

Будфінплан розробляється БМУ (ПМК) і затверджується у тресті на рік з поквартальним розподілом найбільш важливих показників і включає наступні розділи:

1. План будівельного виробництва (виробнича програма), тобто титульний список будов з термінами будівництва і програмою будівельно-монтажних робіт.

2. План технічного розвитку і підвищення ефективності виробництва, план оргтехзаходів.

3. План роботи будівельних машин (план механізації робіт і показники використання машин).

4.План по праці.

5. План роботи допоміжних виробництв.

6. План матеріально-технічного забезпечення і комплектації (план потреби у матеріалах і план покривання їх).

7. План по транспорту і показники його використання.

8. План власних капіталовкладень.

9. Кошторис накладних витрат.

10.План утворення і використання фонду економічного співробітництва (ФЕС).

11.Баланс доходів і видатків (фінансовий план).

12.План соціального розвитку.

13.План заходів з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

4. Диспетчерська система управління будівництвом

Диспетчеризація - це особлива форма управління, яка передбачає відособлення у окрему централізовану службу функцій оперативного керівництва будівельним виробництвом і відповідну цій формі сукупність методів і технічних засобів управління.

Основними завданнями диспетчеризації є:

- забезпечення планомірного і ритмічного виконання БМР;

- оперативна ліквідація неполадок і аварій;

- максимальне використання резервів;

- концентрація трудових і МТР на пускових об’єктах.

Диспетчерське управління має наступні стадії:

- початкове диспетчерезування, при якому диспетчер ще не є одноосібним оперативним керівником, а виконує функції контролера і сигналізатора, тобто є спостерігачем, який не має можливості впливати на хід будівельного процесу;

- диспетчерське керівництво, при якому диспетчери здійснюють централізоване керівництво виробничою діяльністю, розпочинаючи від будівельних дільниць і закінчуючи усіма допоміжними, обслуговуючими цехами, підприємствами і відділами організації (буває у тресті, БМУ і на комплексах);

- диспетчерське управління, при якому диспетчер особисто керує виробничими процесами (добре діє на розчинобетонних заводах).

Для того, щоб диспетчерська служба могла виконувати свої обов'язки, вона повинна базуватися на таких принципах, як:

- повноважність - тобто диспетчеру надається повнота влади, яка необхідна для вирішення усіх питань оперативного управління без втручання керівництва (а тому він і є заступником головного інженера);

- компетентність - це досвіченість, добрі організаторські здібності, добра память, дисциплінованість, рішучість, наполегливість, тактовність і коректність;

- оснащеність - це наявність сучасних засобів зв’язку і оргтехніки.

5. Засоби оперативного виробничого зв’язку

У будівництві використовуються наступні види диспетчеського зв’язку:

- оперативно - виробничий - призначений для передавання інформації щодо всіх питань управління і обслуговує весь персонал БМО;

- директорський телефонний зв’язок - використовується для проведення оперативних нарад, а також для організації виклику і передавання циркулярних повідомлень;

- диспетчерський телефонний зв'язок - є основним видом зв’язку. Його використовують для проведення оперативних нарад, а також для виклику працівників і передачі повідомлень, він має вихід на інші системи зв'язку;

- диспетчерський радіо зв’язок - застосовують у БМО, де організація проводового зв’язку неможлива або економічно недоцільна;

- телеграфний зв’язок, факсемільний - передбачений для передавання текстової цифрової інформації на всі необхідні адреси;

- пошуковий гучномовний зв'язок - застосовують на будмайданчиках для передачі команд, розпоряджень, термінових об’яв, для пошуку потрібних людей;

- інтернет зв’язок - передбачений для передавання текстової цифрової інформації по глобальній інтернет мережі за відповідними адресами.

До всіх засобів зв'язку ставляться наступні вимоги:

- достовірність,

- надійність,

- оперативність,

- пріоритетність.

До засобів оргтехніки у будівництві відносять:

- світлові табло - відображають зміни стану чи умов будівництва (інформація передається знаками);

- телемеханічне табло - для обміну інформацією між диспетчером і керівником ;

- сигнальне табло - сигналізує про винуватців зривів;

- механічні графіки - відображають показники робіт;

- магнетична планова система - магнітними фішками показуються роботи, а колір фішок позначає склад робіт, виконавців, механізми;

- картотеки - для здійснення контролю;

- телефони, ПЕОМ, ноутбуки – відображають і передають інформацію.

Тема 5. Забезпечення збереження матеріальних цінностей і

грошових коштів в будівництві

План лекції:

1. Законність.

2. Право, методи реалізації права.

3. Власність.

4. Дотримання законності.

5. Санкції.

1. Законність

Закон - акт найвищої юридичної дії, який створюється Верховною Радою. Основним законом України є Конституція України, яка володіє найвищою юридичною силою відносно до всіх інших законів і це означає, що ні один закон не може бути виданий, якщо він суперечить Конституції.

До підзаконних нормативних актів в будівництві відносяться:

- постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

- накази міністерств і відомств;

- рішення місцевих Рад народних депутатів;

- різні внутрішні накази, положення і інструкції БМО.

Ці норми покликані регулювати господарські відносини між підрозділами організацій. Ними визначається правовий статус кожного окремого управління БМО.

Вся решта нормативних актів, окремі закони, носять підзаконний характер, тобто вони повинні відповідати закону.

У разі протиріччя підзаконних актів закону вони підлягають відміні.

На жаль ще зустрічаються працівники будівельних організацій, які порушують закони і правові акти, що регламентують правильну витрату і списання матеріальних ресурсів і їх збереження.

В основному це відбувається із-за незнання законодавства, але і це не звільняє порушників від відповідальності.

2. Право, методи реалізації права

Право - це система встановленим державою загально-обов’язко-вих норм (правил поведінки), які є засобом регулювання громадських відносин.

Існують наступні види прав:

Адміністративне право - регулює утворення і діяльність органів державного управління, порядок планування і управління господарством і іншими сферами суспільного життя.

Цивільне право - регулює майнові, економічні і госпрозрахункові відносини і пов’язані з ними немайнові особисті відносини (авторські, винахідницькі), а також державні і громадські відносини.

Господарське право - регулює відносини щодо керівництва і здійснення господарської діяльності.

Фінансове право - регулює стосунки в галузі фінансів, організації грошово-кредитної системи.

Трудове право - регулює трудові відносини працівників із державними, громадських і приватними організаціями.

Кримінальне право - визначає, які суспільно-небезпечні діяння є злочинні і встановлює покарання, які визначаються судом.

Є наступні методи реалізації права:

Метод підкорення - він характерний для взаємовідносин організацій і осіб, які знаходяться на різних щаблях (ступенях) однієї ієрархічної градації;

Метод погодження - характерний для рівноправних сторін (наприклад, при заключенні договорів);

Метод рекомендацій - використовується в основному для дер-жавного регулювання виробничих стосунків, але часто застосовується у практиці управління державними підприємствами або стратегічно важливими підприємствами.

3. Власність

Власність – як економічна категорія, представляє собою суспільні стосунки щодо виробництва і розподілення матеріальних благ.

Право власності - це сукупність встановлених і захищених державою правил поведінки (норм), які регулюють відносини у сфері володіння майном.

Майно підприємств та організацій (за законом) складається з матеріально-технічної бази і засобів, в які входять: основні і зворотні фонди, а також інші матеріальні цінності і грошові кошти.

В Україні інують наступні форми власності:

- державна;

- кооперативна (акціонерна);

- приватна.

Державне будівельне підприємство здійснює:

- право володіння;

- право користування;

- право розпорядження майном.

Право володіння - полягає у фактичному верховенстві підприєм-ства (об’єднання) над його майном, і можливості мати його на законній основі.

Право користування (тобто право здобування корисних властивостей майна) - обумовлене обов’язками підприємства (об’єднання) постійно забезпечувати відтворення матеріально-технічної бази на прогресивній основі, ефективно використовувати виробничі потужності і основні фонди.

Право розпорядження майном - виражається у можливості передавати, продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно у тимчасове користування або у позиці іншим організаціям будинків, обладнання, транспорту, інвентаря, сировини і інші матеріальні цінності, а також списувати їх із балансу, якщо вони спрацьовані чи морально застаріли.

4. Дотримання законності

Закріплення законності в управлінні господарським механізмом у будівництві здійснюється в основному за двома напрямками:

- по шляху підвищення взаємних обов’язків між учасниками будівництва, перед державою (умовно – нормативних і гарантійних);

- при допомозі удосконалення взаємної відповідальності учасників будівництва (умовно - договірні гарантії).

Усі закони і правові акти, які направлені на збереження власності у будівництві діляться на чотири групи, і які регламентують:

а) порядок приймання (за кількістю і якістю), перевезення, складування, зберігання, обліку матеріальних цінностей і контроль за їх витратою;

б) порядок нарахування заробітньої плати і забезпечення збереження грошових коштів;

в) порядок обліку виконання робіт і розрахунки з замовником:

- розрахунки із використанням договірних цін;

- розрахунки при здійснені будівництва "під ключ";

- розрахунки за здану будівельну товарну продукцію;

г) нагляд за виконанням законів і фінансовий контроль:

- контрольно-ревізійні управління (КРУ);

- державні і комерційні банки;

- внутрішній контроль (ревізії, інвентаризації);

- юристконсультський нагляд, громадський контроль;

- депутатський нагляд;

- прокурорський нагляд.

5. Санкції

Обов’язковість дотримання правових норм передбачає певні санкції - відповідальність за їх невиконання.

За характером впливу розрізнюють санкції:

- матеріальні - відповідальність підприємства (організації) чи посадової особи за результати господарської діяльності (вони виражаються у штрафах, пені, неустойках тощо);

- дисциплінарні - виникають у випадку порушення працівниками своїх службових обов'язків (виражаються у зауваженні, догані, переводі на нижчу посаду чи нижче оплачувану роботу, звільненні, дисциплінарних стягненнях, які накладаються вищестоячою посадовою особою або органом управління);

- адміністративні - виходять від органу, з яким покарана особа не пов’язана стосунками супідрядності (наприклад, накладання штрафу адміністративною інспекцією, позбавлення водія прав Державтоінспекцією тощо) і вони виражаються у попередженні, накладанні адміністративного штрафу, у тимчасовому позбавленні деяких спеціальних прав і деяких інших мірах;

- кримінальні (карно-правові) - тут посадові особи притягаються у судовому порядку за здійснення господарських злочинів (таких як, приписка і перекручення звітності, випуск недоброякісної продукції тощо, або посадових злочинів - зловживання владою, халатність, хабарництво і інші).

Бібліографічний список

1. В.М. Майданов, Ю.П.Шейко, Г.М. Тригер та ін. Організація і планування будівництва. К.: Урожай, 1993.- 432 с.

2. Дикман Л.Г. Организация, планирование и управление строительством, М., Вш. 1982.

3. ДБН А. 3.1-5-96 Посібник з розробки організації будівництва і проектів виконання робіт. Київ, 1997.

4. Строительные краны. Справочник /под ред. Станевского В.Г. и др../- К.: Будівельник, 1989.-296с.

5. Строительные машины. Машины для строительства промышленных, гражданських сооружений и дорог. Справ очник. Т.1 – 4 /под ред. В.А. Баумана, С.А. Лапикова/ - М.: Машиностроение, 1976.-502с.

6. Меркулов Е.А., Славуцкий А.К.. Основы проектирования городских дорог. – М.: СИ, 1971. – 240 с.

7. Хамзин С.К. Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. – М. Высшая школа.1989.

8. Кизима В.П., Стратонов Г.К. и др. Технология и организация каменных и монтажних работ. Львов 1989г.

9. СНиП 1.04.03.-85* Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий зданий и сооружений.М. Госстрой 1991.

10. ДБН А. 3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення. Київ, 1994.

11. ДБН А. 3.1-5-96 Організація будівельного виробництва (Управління, організація і технологія). Київ, 1996,

12. Белецкий Б.Ф. Организация строительных и монтажних работ.-М.:ВШ, 1986.-384с.

13. ДБН А. 3.1-2-93 Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт. Київ, 1993.

14. Стратонов Г.К. Зінь Н.С. Конспект лекцій з "Організації та планування будівельного виробництва" 054-132 Рівне, 117с.

15. Галкин Л.Г., Сафонов З.Н. Парубок Г.З. Сборник задач по организации й планированию строительного производства. М., Вш.1985.

16. Шахпаранов В.В., Аблязов Л.П., Степанов Н.В., Организация строительного производства. Справочник строителя.М, Стройиздат, 1987.

17. Вказівки до вивчення дисципліни “Організація будівництва” (учбово – методичні розробки 054-162)/ Р.М.Макаренко, Рівне: УДУВГП, 2003,- 11с.






Сейчас читают про: