Держава - знаряддя експлуатації пригноблюваного класу

Держава - продукт непримиренності класових протиріч

КЛАСОВЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

Глава I

Вчення марксизму про державу і завдання пролетаріату в революції

ДЕРЖАВА І РЕВОЛЮЦІЯ

ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ ЛЕНІН

З вченням Маркса відбувається тепер те, що не раз бувало в історії з навчаннями революційних мислителів і вождів пригноблюваних класів в їх боротьбі за звільнення. Гнітючі класи за життя великих революціонерів платили ним постійними переслідуваннями, зустрічали їх вчення самою дикою злістю, самою скаженою ненавистю, найвідчайдушнішим походом брехні і наклепу. Після їх смерті робляться спроби перетворити їх на нешкідливі ікони, так би мовити, канонізувати їх, надати відому славу їх імені для "втіхи" пригноблюваних класів і для того, що обдурило їх, вихолощуючи зміст революційного вчення, притуплюючи його революційне вістря, опошляючи його. На такій "обробці" марксизму сходяться зараз буржуазія і опортуністи усередині робочого руху. Забувають, відтирають, спотворюють революційну сторону вчення, його революційну душу. Висувають на перший план, прославляють те, що прийнятно або що здається прийнятним для буржуазії. Усі социал‑шовіністи нині "марксисти", не жартуєте! І все частіше німецькі буржуазні учені, вчорашні фахівці з винищування марксизму, говорять про "національно‑німецького" Маркса, який нібито виховав так прекрасно організовані для ведення грабіжницької війни союзи робітників!

Нині імперіалізм і панування банків "розвинули" обоє ці способу відстоювати і проводити в життя всевладдя багатства в яких завгодно демократичних республіках до незвичайного мистецтва. Якщо, наприклад, в перші ж місяці демократичної республіки в Росії, можна сказати в медовий місяць одруження "соціалістів" есерів і меншовиків з буржуазією в коаліційному уряді р. Пальчинский саботував усі заходи приборкування капіталістів і їх мародерства, їх грабежу казни на військових постачаннях, якщо р. Пальчинский (замінений, звичайно, іншим абсолютно таким же Пальчинским), що потім пішов з міністерства, "нагороджений" капіталістами містечком з платнею в 120 000 рублів в рік, - те що це таке? прямий підкуп або непрямій? союз уряду з синдикатами або "тільки" дружні стосунки? Яку роль грають Черновы і Церетели, Авксентьевы і Скобелевы? - чи "Прямі" вони союзники мільйонерів‑казнокрадів або тільки непрямі?

4. "Відмирання" держави і насильницька революція

В перших. На самому початку цього міркування Енгельс говорить, що, беручи державну владу, пролетаріат "тим самим знищує державу як державу". Що це означає, про це думати "не прийнято". Звичайно це або ігнорують абсолютно, або вважають чим‑те на зразок "гегельянської слабкості" Енгельса. На ділі в цих словах виражений коротко досвід однієї з найбільших пролетарських революцій, досвід Паризької Комуни 1871 року, про що детальніше піде у нас мова у своєму місці. На ділі тут Енгельс говорить про "знищення" пролетарською революцією держави буржуазії, тоді як слова про відмирання відносяться до залишків пролетарської державності після соціалістичної революції. Буржуазна держава не "відмирає", по Енгельсу, а знищується пролетаріатом в революції. Відмирає після цієї революції пролетарська держава або напівдержава.