Емоційно-ціннісного відношення до світу

ПРИНЦИП ВИХОВУЮЧОГО НАВЧАННЯ І ФОРМУВАННЯ

Співвідношення навчання і виховання - фундаментальна проблема педагогіки. Її розв’язання лягає і на вчителя малювання. Він також повинен, навчаючи мистецтву, виховувати.

Реалізація завдань виховуючого навчання вимагає від кожного педагога володіння методами навчання і виховання як єдиною методикою навчально-виховного процесу.

Використовуючи силу дії мистецтва на людину, викладач малювання має великі можливості для широкої і різнобічної навчально-виховної роботи з дітьми у загальноосвітній школі. Коли ми залучаємо дітей до мистецтва, ми повинні повніше розкривати цілі і завдання мистецтва, особливо принципи реалістичного мистецтва - принцип народності.

Відображаючи життя в художніх образах, даючи їй естетичну оцінку, образотворче мистецтво є могутнім інструментом освоєння прекрасного в самій дійсності, своєрідною школою життя. Емоційно впливаючи на людину, воно розвиває, формує і розум, і відчуття людини. Знаючи ці якості і особливості образотворчого мистецтва, вчителю малювання слід вміло використовувати їх у виховних цілях. Наприклад, за програмою факультативних занять в дев'ятому класі (варіант I) пропонується познайомити учнів з історією розвитку радянського мистецтва, розповісти про боротьбу з формалістичними тенденціями у 20-х роках, про спадкоємність традицій передвіжнічества в творчості радянських художників, про затвердження методу соціалістичного реалізму в 30-х роках, про героїчне піднесення мистецтва в роки Вітчизняної війни і про розвиток живопису в післявоєнні роки.

Вчитель може включити в ілюстративний матеріал для цих бесід такі твори, як "Бурлаки на Волзі" і "Арешт пропагандиста" І.Рєпіна, "Ленін в Смольному" І. Бродського, "Оборона Петрограду" А. Дейнеки, "Допит комуністів" Б. Іогансона, "Ленін у прямого дроту" І. Грабаря, "Ранок індустріальної Москви" К. Юона, "Робочий і колгоспниця" В. Мухіної, "Фашист пролетів" А.Пластова, "Мати партизана" С. Герасимова, "Оборона Севастополя" А. Дейнеки, "Кінець" Кукриніксів, "Хліб" Т. Яблонської, "На просторах підмосковних будівництв" і "Космонавти" А. Дейнеки і т.д.

При цьому педагог одночасно торкнеться історії становлення і розвитку Радянської держави і зверне увагу учнів на патріотизм, героїзм радянського народу, проявлені у Великій Вітчизняній війні.

У таких цілеспрямованих бесідах повніше розкриваються форма і зміст реалістичного мистецтва. Особливу увагу в таких бесідах слід приділяти естетичній стороні, умінню художника помітити і виразити красу і велич ідеї, яка надихнула його на створення цього твору.

Ідейно-естетичне виховання проходить успішніше, якщо правильно організована творча діяльність самих дітей, якщо вони вчаться виражати свої відчуття і думки, своє естетичне відношення до навколишньої дійсності в своїх творчих роботах.

Викладання образотворчого мистецтва в школі повинне допомагати дітям пізнавати навколишню дійсність, бачити і розуміти прекрасне в людських відносинах, формувати прагнення піклуватися про красу свого краю, удома, своєї зовнішності.

Вчитель повинен піклуватися, щоб не було однобічного виховання. Дитина повинна навчитися бачити різні сторони нашої дійсності, і до цього є всі можливості. Діти - дуже спостережливий і сприйнятливий (рос. – восприимчивый) народ. Зацікавте їх не тільки давниною, але і красивими новими архітектурними спорудами, - і вони самі з гордістю показуватимуть вам, які ще сучасні пам'ятники архітектури вони бачили. Від цього у них не пропаде інтерес і до красивого зарослого ставка, але вони не обмежуватимуть своє сприйняття прекрасного тільки минулим.

Художнє виховання повинно розглядатися і як емоційне виховання, виховання відчуттів, уміння глибоко пережити, барвисто і образно виразити засобами малюнка свої думки і відчуття про навколишню дійсність.