double arrow

Введення до фаху

Навчальне видання

УДК 687.016

Науково-методичною Радою

Затверджено

Введення до фаху.

Введення до фаху

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів денної форми навчання

спеціальності 6.010100.23, 6.01010038, 6.051602 «Професійне навчання.

Технологія текстильної та легкої промисловості».

Харків 2008 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Конспект лекцій

для студентів денної форми навчання

спеціальності 6.010100.23, 6.010100.38, 6051602 «Професійне навчання.

Технологія текстильної та легкої промисловості».

Української інженерно-педагогічної академії

Протокол №___

Від «____»______________2007 р.

Харків 2008 р.


Введення до фаху. Конспект лекцій спеціальності 6.010100.23 «Професійне навчання.Технологія текстільної та легкої промисловості» / Упоряд. К.С.Хасанова. – Харків: УІПА, 2007, 17 с.

Наведено тематика до самостійної роботи студентів з предмету введення до фаху для студентів денної форми навчання спеціальності 6.010100.23 «Професійне навчання.Технологія текстільної та легкої промисловості»

Відповідальний випусковий: Рябчиков М.Л.

Рецензент: Вілков С.М., канд. техн. наук, професор.

© Хасанова К.С., 2007

© УІПА


Конспект лекцій з предмету «Введення до фаху».

Упорядник: ст. викл. кафедри ТЛП Хасанова Каусарія Сагітовна.

Відповідальний випусковий: Рябчиков М.Л.

Формат 60x84 1/16 Умов. друк. арк. ___________Тираж____________прим._____

©Українська інженерно-педагогічна академія______________________________

61003, м. Харків, вул. Університетська, 16

Історія Української інженерно-педагогічної академії.

Історія Української інженерно-педагогічної академії починається з 1958 року, коли в Харкові був заснований Український заочний політехнічний інститут, що веде призначенням якого стала підготовка інженерних кадрів без відриву від виробництва. За порівняно короткий час УЗПИ став провідним вузом у цій області, а з 1963 року - Республіканським Науково-методичним центром з методичного керівництва, організації, планування, координації видання учбово-методичної літератури для заочної системи утворення.

Значний внесок в організацію й становлення вузу зробили ректори: доцент Воробйов С.О. і професор Андрєєв Г.Я., відомі вчені й педагоги: член кореспонденти АН СРСР професор Нестеров П.П., лауреат Державної премії професор Давидов Б.А., професор Безуглий В.Д., Ковальский Б.С., Костин Л.Г., Лобунец В.И., Федорова З.Г., Скородумов Б.О. та інші.

З успіхом розвивалися зв'язки з виробництвом, ефективно працював науково-дослідний сектор, готувалися науково-педагогічні кадри через аспірантуру.

В 1966 році в УЗПИ була відкрита денна форма підготовки інженерів за спеціальностями: «Оснащення й технологія зварювального виробництва» і «Теплові електричні станції», а в 1975 році почалася підготовка перших в Україні інженерів-педагогів.

З 1985 року інститут став ведучим в Україні вузом з інженерно-педагогічного утворення, різко збільшився прийом на денну форму навчання, що привело до його перепрофілювання й перейменування в 1990 році в Харківський інженерно-педагогічний інститут (ХИПИ). Після акредитації за IV рівнем ХИПИ був реорганізований в 1994 році в Українську інженерно-педагогічну академію (УИПА) - єдиний спеціалізований вуз України, покликаний вирішувати складне завдання по створенню й розвитку вітчизняної системи професійного утворення, готовлячи вищі інженерно-педагогічні кадри, здатні оперативно й гнучко вести навчання висококваліфікованих робітників - професіоналів у нових економічних умовах.

Сьогодні УИПА це: близько 10000 студентів денної й заочної форм навчання, сім факультетів: енергетичний, машинобудівний, гірський, механіко-технологічний, хіміко-технологічний, хіміко-механічний. На 38 кафедрах працює 352 висококваліфікованих викладача, у тому числі 40 професорів і докторів наук, 240 доцентів і кандидатів наук. Підготовка ведеться за 34 інженерно-педагогічними й інженерними спеціальностями й специализациями.

Академія виконує роль республіканського методичного центра з інженерно-педагогічного утворення, веде пошук гнучких і ефективних систем безперервного професійного утворення на базі навчальних і учбово-науково-виробничих комплексів: «Педагог», «Машинобудівник», «Радіоелектроніка», «Енергетик», «Моноліт», «Металург», «Гірник», «Стекло», «Электротехнология». У містах Артемовськ, Ахтирка, Константиновка, Купянск, Харцизск, Энергодар з успіхом працюють регіональні центри підготовки фахівців без відриву від виробництва, що сприяє раціональному використанню трудових ресурсів у цих районах України.

В академії зложилася й з успіхом працює ряд наукових шкіл, у тому числі: з високих технологічних процесів складального виробництва, з електрохімії полімерів, підйомно-транспортних машин, многоканальных квазитерационных систем підвищеної точності тощо.

Академія підтримує численні міжнародні зв'язки з питань підготовки інженерно-педагогічних кадрів. Установлюються партнерські відносини зі спорідненими навчальними закладами в Росії, Беларусии, Китаєві, Німеччині, Південної Каре, США.

УИПА - один із засновників регіонального центра з модульного принципу навчання робочим професіям за системою Міжнародної організації праці

Система підготовки інженерно-педагогічних кадрів.

Навчання у вищому навчальному закладі - один з етапів у житті фахівця, а, отже, і у формуванні його особистості.

Виховна діяльність являє собою свідомий вплив суб'єкта (класу, соціальної групи, суспільства в цілому) на об'єкт виховання з метою розвитку в нього певних соціальних якостей.

У соціально-психологічному плані виховання - це взаємодія вихователя й воспитуемого, що спонукує останнього до певного поводження, здійснюваному в межах вироблених суспільством правил і норм, звичаїв і традицій. Вихователь сам повинен бути вихований.

Становлення й розвиток духовного миру людини, збагачення залежить як від соціальних умов виховання, так і значною мірою й від нього самого.

Виховання, крім усього іншого, повинне розвити в людині потреба самовиховання, самовдосконалення відповідно до суспільних потреб і ідеалами. Вимогливість до себе, до свого поводження, уміння самому виробляти необхідні погляди - важлива сторона самовиховання.

Виховання й самовиховання взаимодополняют один одного, тобто перебуває в діалектичному зв'язку.

Знання - це відбиття засобів, якостей, сутності явищ дійсності.

Переконання - це суб'єктивне відношення людей до дійсності. Воно триває як процес оцінки знань шляхом зіставлення останніх з потребами й інтересами людей.

Виховні функції в нас виконують і виробничий колектив, і навчальний, і родина, і суспільні й державні організації, і інші форми об'єднання людей.

Сьогоднішнє студентство - це великий загін молоді, що творчо опановує сучасною наукою, що активно здобуває знання й навички, необхідні для фахівців вищої кваліфікації.

Студентські групи - центр формування фахівців.

Эстетическое виховання сприяє формуванню високих цивільних і моральних якостей майбутніх фахівців одне з основних завдань эстетического виховання у вузі - формування эстетических почуттів, здатності сприймати й переживати піднесене, прекрасне, трагічне, комічне й т.д. (розробка різних ритуалів, ходу до пам'ятників, присвята в студенти, клятва Гіппократа й т.д.).

Підготовка робочих кадрів.

Тому що наш вуз готовить інженерів-педагогів для ПТУ, які є основними постачальниками кваліфікованої робочої сили для підприємств, тому на факультетах ухвален рішення ввести кваліфікаційний іспит на 2-ом і 3-ем курсах. Це говорить про те, що випускник нашого факультету ТШТ - інженер-педагог мав відповідний розряд і навички у виробничій діяльності, тому що він повинен у ПТУ формувати високоосвіченого, конкурентноздатного, мобільного на ринку праці робочого нового типу - так називаного «економічної людини», із властивим йому раціональним поводженням, сильними мотивами вигоди, ощадливості й заповзятливості, готовністю йти на економічний ринок з відчуттям особистої відповідальності за свої дії розходження, що визнає, у матеріальній забезпеченості відповідно здатностям, що має гарну загальноосвітню підготовку, теоретичну й практичну професійну підготовку й навички роботи на конкретно робочому місці.

Завдання інженера-педагога:

1. Формування конкурентно здатної робочої сили з метою захисту трудящих від безробіття.

2. забезпечення виробництва необхідної йому по кількості і якості робочої сили.

3. Всебічний розвиток людини.

Як би не була зацікавлена держава, підприємства, навчальні заклади в підвищенні якості робочої сили, їхні зусилля будуть даремні, якщо до придбання й удосконалення знань і вмінь байдужний учень - тільки особиста зацікавленість учня однак у цей час тільки близько 10% учнів зацікавлене й самостійно опановує знаннями в силу своєї сумлінності, старанності й природного інтересу до процесу навчання.

Інші стимули відсутні. Більше того безкоштовне утворення й діючі на підприємствах системи оплати породжують утриманство й відбивають полювання вчитися тому важливою умовою в ринкових умовах стають зацікавленість підприємств функціонуючих на основі самостійності, незалежності й економічній відповідальності в залученні й стимулюванні високо кваліфікованої робочої сили, у її раціональному використанні й гідній оплаті висококваліфікованої праці, тому що підприємства будуть ставити перед собою завдання в одержанні максимального прибутку.

У системі підготовки робочих кадрів повинне активно учувствовать держава. Тільки держава повинне бути зацікавлене у формуванні конкурентно-здатної, високорозвиненої особистості, що задовольняє інтереси виробництва.

Досвід методичної підготовки інженера-педагога.

Експериментальні дослідження показали, що студенти випускники курсу інженерно-педагогічних факультетів поряд зі слабкою підготовкою по дисциплінах психолого-педагогічного циклу мають недостатній рівень знань по спеціальних технічних дисциплінах, які вони повинні будуть передавати в ПТУ. Причини:

1. Студентам важко розраховувати на освоєння навичок необхідних для деяких робочих професій, тому що в багатьох не є 2-3 го розряду по обраній спеціальності.

2. Інженерні й педагогічні аспекти утворення роз'єднані.

Майбутньому інженерові-педагогові крім ґрунтовної навчально-виховної підготовки потрібні знання, що дозволяють керувати методичною роботою в профтехучилище. Тому в основу навчальної програми в нас покладений принцип нерозривності теорії й практики, навчання й виховання в процесі професійної й загальпедагогічної підготовки.

На першому курсі важлива роль належить трьом фундаментальним предметам: математиці, фізиці й філософії, тому що вони передують інженерним дисциплінам і від успішного їхнього вивчення багато чого залежить надалі.

При системному підході до викладу всіх навчальних дисциплін зростає значення філософії. Майбутні інженери-педагоги засвоюють основні закони матеріального світу, опановують уміннями систематизувати все різноманіття процесів і явищ, погоджуючи частку із загальним, розглядаючи різноманіття фактів з позиції теорії відбиття. Це Важливо, тому що багато філософських методів широко використаються в технічних дисциплінах (принципи аналізу, у рішенні завдань синтезу й т.д.). Або вивчаючи динаміку, студенти дійдуть висновку: збереження загального запасу енергії відповідає загальним положенням і законам філософії.

На першому й другому курсах основне навантаження несуть загальтехнологічні дисципліни: технологія конструкційних матеріалів, виробниче навчання в навчальних майстернях, де передбачені практичні й індивідуальні заняття.

У процесі виробничого навчання вирішуються завдання по освоєнню знань, уміння й придбання навичок на рівні 3го розряди, знайомство студентів із сучасною технікою й технологією встаткування, економікою й організацією виробництва.

На другому курсі після успішної виробничої практики привласнюється кваліфікаційний розряд після здачі іспиту курс методика викладання починається з методики виробничого навчання й закінчується виробничою педагогічною практикою - основне місце її проведення ПТУ.

Заняття в навчальних майстернях формують ті знання, уміння й навички, які майбутні інженери педагоги буду передавати учнем.

Між всіма дисциплінами, що читають у нашому вузі, є логічний взаємозв'язок.

Для закріплення знань видаються по основних предметах курсові роботи. Бажано, щоб курсові проекти збагачувалися й удосконалювалися, ставали дипломними проектами, теми яких зацікавили підприємства й ПТУ, а також утягували студента в педагогічну діяльність і інтерес до обраної професії.

Методична підготовка на факультеті охоплює період навчання поряд з інженерною підготовкою.


Сейчас читают про: