Висновок

Організація логістики

Транспортні витрати

Витрати запасів

Логістичні витрати і логістичне обслуговування

Вступ

ПЛАН

Висновок

Вибір способу перевезення та перевізника

Логістична трансформація транспортних організацій

Логістика власного відділу доставки

Моделі управління запасами

Мотиви формування запасів

Вступ

ПЛАН

Висновок

Управління запасами у збуті

Збутова політика і логістична стратегія

Об’єкти логістичних рішень у збуті

Вступ

ПЛАН

Висновок

Оптимізація використання технологічного часу

Логістична оптимізація виробничої програми

Технологія і стратегія виробництва

Об’єкти логістичного управління у виробництві

Вступ

ПЛАН

Висновок

Розрахунок оптимальної партії замовлення

Вибір постачальників

Спеціалізація виробництва і стратегія постачання

Об’єкти логістичного управління в постачанні

Вступ

ПЛАН

Висновок

Логістичний ланцюг поставок

Логістика дистрибуції товарів

Логістика виробничого підприємства

Вступ

ПЛАН

Висновок

Інституціональна класифікація логістичних систем

Фазова структуризація логістичних систем

Функціональна структуризація логістичних систем

Ознаки класифікації і структуризації логістики

Вступ

ПЛАН

Висновок

Інфраструктура логістичних процесів

Конфлікт цілей в логістиці

Логістичні завдання і функції та логістична діяльність

Предмет та об’єкти логістики

Вступ

ПЛАН

Висновок

Сучасні виклики (пріоритети) і логістика

Концепція та завдання логістики

Визначення (дефініція) логістики

СУТНІСТЬ ТА КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ

Етимологія та історія логістики

Вступ

ПЛАН

Тема 2. Логістичні потоки і процеси

ТЕМА 3. Класифікація і структуризація логістичних систем

ТЕМА 4 Стратегія логістики і логістичне управління

ТЕМА 5 Логістичне управління в постачанні

ТЕМА 6 Логістика виробництва

ТЕМА 7 Логістика збуту (дистрибуції)

ТЕМА 8 Оптимізація системи запасів і перевезень

ТЕМА 9 Економіка і організація логістики

ТЕМА 1. Сутність та концепція логістики

1.1. Етимологія та історія логістики

Відносно новий для економіки термін “логістика” має багатовікову історію. Грецьке за походженням слово “логістика” є у всіх основних європейських мовах, але використовується у різних (переважно у двох) значеннях. В Стародавній Греції воно означало мистецтво міркування [49, с. 87], виконання розрахунків [2; 46]. Спеціальних державних контролерів називали логістами, і в IV ст. до н.е. у Стародавній Греції їх було десять. За [71] немає ніяких підстав вважати, що поняття логістики походить від грецького слова “логіка” чи прикметника “логічний”. У Римській імперії це слово означало правила розподілу продуктів. Власне таке розуміння логістики частково синонімізує її із математичною і символічною логікою. Однак, це був лише початок.

Дещо пізніше поняття логістики зустрічається у військовій науці як фундаментальний механізм військового буття. Про військову логістику у Візантійській імперії цісар Леонтас VI Візантійський (886-911 рр.) писав: “Справою логістики є утримувати армію, належно озброювати та організовувати, постачати військовими засобами, своєчасно і достатньо піклуватися про її потреби, кожний похід відповідно готувати”. Це означає розраховувати час і простір, територію у зв'язку із пересуванням армій так само, як і правильно оцінити силу противника, і ці функції відповідно до руху та розподілу власних збройних сил [71]. Отже, цим розумінням логістики як теорії і практики військової діяльності в сфері забезпечення аргументується наступне значення логістики, його військова генеза.

Подальший перебіг подій також підтверджує співіснування двох основних значень логістики. Так, німецький філософ, фізик, математик (XVII-XVIII ст.), Вільгельм Лейбніц називав логістикою математичну логіку. Таке розуміння було офіційно закріплене на філософському конгресі в Женеві в 1904 р. Перше застосування поняття логістики в літературі відомо з 1780 р. У 1830 р. швейцарський барон, французький генерал, а пізніше російський генерал-лейтенант, військовий теоретик А.А. Жоміні у своєму творі “Трактат про мистецтво воєн”" визначає логістику як третю гілку військової науки поряд із стратегією і тактикою.

В цьому аспекті логічним виглядає теза про те, що походженням поняття “логістика” можна вважати і французьке слово “loger”, що означає “житло”, “квартиру” [80, с. 51]. Теза про логістику як мистецтво “калькуляції простору і часу” (Raum und Zeit zu Berechnen – нім.) [54, с. 12] лягла в основу сучасного підходу до окреслення теоретичних і практичних засад формування і підтримання бойової готовності збройних сил країни. Це підтверджується наявністю організаційних структур з логістики в арміях країн НАТО.

У німецькій літературі немає ніякого підтвердження, що поняття логістики застосовувалося під час другої світової війни. Однак побутує думка, що в середині нашого століття значення логістики знову набуло попередньої ваги у зв’язку з труднощами в постачанні американської армії у другій світовій війні і в Європу повернулось із мовного вживання в США. У східноєвропейських державах, особливо членах колишнього Варшавського пакту, цього поняття якомога уникали і у військовому, і у цивільному вживанні. Як складовій імперіаліс­тичної військової доктрини йому не було місця у соціалістичному мовному вживанні. Однак від середини 80-х років це становище ґрунтовно змінилось.

Успішне постачання американської армії у другій світовій війні слушно ініціювало розуміння того, що проблеми матеріально-технічного забезпечення, які вирішуються у промисловості, споріднені із аналогічними проблемами у військовій логістиці. Іншими словами, чи не є проблеми гарантування безперервного процесу постачання, виробництва, збуту, розподілу та доставки продукції до споживача у промисловості характерними для логістичних процесів?

Саме таким чином з середини 50-х років поняття логістики увійшло в економічну термінологію США як логістика підприємства. Американський спеціаліст із системного аналізу професор О.Моргенштерн у своїй праці “Note of the formulation of the theory of logistics” (1955 р.) розглядає логістику як частину вчення про організацію і економіку виробництва, яка охоплює заготівельну, виробничу та дистрибуційну логістику [71].

Подальший розвиток теорії логістики в США дозволяє знайти такі категорії, як бізнес-логістика, маркетинг-логістика, промислова логістика, логістика менеджменту, логістика розподілу, логістика забезпечення тощо.

Аналогічний розвиток теорії логістики спостерігається і в Німеччині. На перших порах відсутній системоохоплюючий розгляд логістики. Логістичні рішення в цей час стосуються окремих функціональних сфер, що викликало введення таких термінів, як заготівельна логістика, транспортна логістика, торговельна логістика, логістика збуту, логістика переробки відходів, виробнича логістика тощо. Однак подальший розвиток теорії логістики досягає закономірного рівня і втілюється в практичній діяльності у формі логістики підприємства, логістичних центрів тощо.

У Франції донедавна розвиток теорії логістики формувався термінологічно як матеріально-технічне забезпечення (МТЗ). У [42, с. 9] автори зазначають, що “... не менее века отделяет время, когда генерал Жомини, исследовавший военное искусство эпохи наполеоновских войн, впервые предложил соответствующее сегодняшним понятиям описание функций МТЗ, от появления термина “маркетинг”, в муках рожденного Великой депрессией…”. Таке трактування існувало аж до 1986 р., коли професійна асоціація “Національна рада керуючих МТЗ збуту” була перейменована в “Раду керуючих логістики”.

У сучасних європейських мовах слово “логістика” загалом використовується в двох значеннях: 1) математична логіка; 2) техніка і технологія транспортно-складських робіт у військовій і цивільній сферах. У деяких мовах (іспанській, італійській, англійській) це слово вживається тільки в другому значенні. Так, в найновішому виданні Американської енциклопедії [49, с. 87] логістика визначається як “управление перемещением и материально-техническим обеспечением вооруженных сил. Наряду с тактикой, стратегией и разведкой логистика является одним из четырех важнейших элементов военной науки... Термином “логистика” может также обозначаться снабженческо-сбытовая деятельность гражданских предприятий”.

Як умовні синоніми до терміна “логістика” в різні періоди використовувались такі терміни, як “управління матеріалами”, “тотальний розподіл”, “рохрематика”, “фізичний розподіл”. З початку 90-х рр. термін “логістика” став використовуватися не тільки в спеціальній літературі, але і в засобах масової інформації для означення нового напряму в науці – теорії і практики управління матеріальним, інформаційним і фінансовим потоками, тобто у всьому комплексі питань, пов’язаних з процесами обігу сировини, матеріалів, готової продукції, їх доставкою від постачальника до заводу-виробника і від заводу-виробника до кінцевого споживача відповідно до вимог та інтересів останнього [49].

Схематично історичні і праксеологічні періоди розвитку логістики можна подати у такому вигляді:

Таблиця 1.1

Періоди розвитку логістики

Період	Фаза	Роки	Межі компетенції
І. “Філософський”	математичної логіки	до viіі ст.	· формалізація виконання розрахунків; · формалізація розподілу продуктів.
ІІ. “Військовий”	військової логістики	до 1955 р.	· оптимізація просторово-часової локалізації військ.
ІІІ. “Цивільний”	фрагментарної логістики	до 1970 р.	· фізична дистрибуція готових товарів; · функціональна і фазова логістики.
часткової інтеграції	до 1990 р.	· логістика підприємства; · логістичні системи.
цілісної інтеграції	від 1990 р.	· логістичні ланцюги поставок

На сучасному етапі загострення конкуренції на світових ринках диктує необхідність впровадження логістики в практичну діяльність підприємств як одного з найважливіших факторів підвищення конкурентоздатності компаній. Основний в недалекому минулому фактор масштабності виробництва себе вичерпує, і це показує японський досвід, коли дрібносерійне виробництво також може бути досить ефективним. Настав час, коли стратегія розвитку багатьох провідних фірм будується не на високих, а на “помірних” темпах економічного зростання, оскільки стало очевидним, що неоптимальні витрати компенсувати темпами росту не вдасться. Актуальність впровадження логістики підтверджується зростанням її ролі у формуванні валового внутрішнього продукту в розвинутих країнах; у формуванні часу перебування матеріалів на підприємстві та в дистрибуції в реляції, що один відсоток скорочення витрат на виконання логістичних функцій еквівалентний 10% приросту обсягу збуту. Логістичні витрати в США в 1989 р. досягли 11,1% вартості валового національного продукту [49].

Про потенціал логістики можна судити із прикладу порівняльного аналізу окремих важливих економічних показників провідних автомобілебудівних компаній “Тойота” і “DM” (Детройт) [66, с. 12]:

· час опрацювання замовлення ділера: відповідно 1 день і 5 днів;

· ротація запасів в системі постачання; відповідно 16 раз і 8 раз в рік;

· тривалість виробничого циклу на заводі: відповідно 2 дні і 5 днів.

Викладене аргументує нагальну необхідність розбудови теорії та практики логістики. В розвинутих країнах Америки, Європи уже тривалий час функціонують різноманітні національні товариства, організації, асоціації з логістики, створена з метою координації досліджень та розробок в галузі логістики міжнародна організація – Європейська логістична асоціація (ЕЛА). Активно діють інституції з різноманітними інформаційними пропозиціями щодо вирішення логістичної проблематики, підготовки фахівців з логістики тощо.

Актуальність проблеми підтверджується також великою кількістю періодичних видань, присвячених цілком або частково питанням логістики (наприклад, "Logistics Management" (Великобританія), “Logistica” (Італія), “Logistiсs” (Великобританія), “Logistik Spektrum” (ФРН), “Logistiques Magasine” (Франція), “Materials Management and Distribution” (Канада), “Logistik Heute” (ФРН), “Logistik im Unternehmen” (ФРН) та ін.). Засоби масової інформації виступають як інструменти дифузії концепції логістики.

Загалом у промислово розвинутих країнах відбувається теоретична розбудова логістики в напрямку формування відповідного інструментарію, уніфікованих логістичних рішень, позаяк повсюдно в сучасних умовах підтверджується теза, що вироб­ничий процес досить істотно реагує на помилки логістики. Адже, коли необхідні як безпосередньо, так і опосередко­вано матеріали та інформація не будуть вчасно і повністю отримані, то найкращі виробничі системи не зможуть функціонувати. ХХІ століття актуалізує значення логістики не тільки як концепції управління, але і як філософії управління. Водночас, більшість країн, серед яких і Україна, все ще знаходяться у фазі фрагментарної логістики, тобто стають традиційними лише ті логістичні рішення, що стосуються: прогнозування попиту, закупівлі, планування матеріальних потреб, планування виробництва, створення запасів, складування, планування дистрибуції, транспортування, опрацювання замовлень, системи пакування, обслуговування клієнта. Значно рідше використовується логістична концепція для управління матеріальними потоками в цілісному вигляді в окремих функціональних сферах (транспортування, складування тощо) чи фазах трансформації ресурсів (постачання, виробництво, збут, рециклювання відходів тощо), не кажучи вже про концепцію логістики в межах всього підприємства. Піонерами логістики в економіці України на сучасному етапі переважно виступають підприємства з іноземними інвестиціями. У випадку участі іноземного партнера в якості стратегічного інвестора такі підприємства функціонують, як правило, на засадах логістичної системи. Це створює реальні передумови поетапної логістичної інтеграції учасників логістичного ланцюга постачання та учасників мережі дистрибуції в міжорганізаційній логістичні системи і на їх основі повної логістичної інтеграції учасників ланцюга поставок (від первинного джерела ресурсів до кінцевого споживача). Власне в реалізації цього проекту в найбільшій мірі можна створити ефект синергії – ефект “взаємного підсилення елементів системи”.