Визначення (дефініція) логістики

Логістика як нова, відокремлена і всеохоплююча теорія підприємницької діяльності почала використовуватися на підприємствах з початку 80-х років. Власне, поглиблення спеціалізації сформувало систему підвищених вимог підпри­ємств до своїх партнерів із виробництва. І це знайшло своє відображення у створеному з метою виявлення і вирішення проблем, що виникають або можуть виникнути в майбутньому у виробництві чи бізнесі, найбільш узагальненому, всеохоп­люючому понятті "логістика".

Формування загального визначення (дефініції) поняття “логістика” відбувалося (цілком закономірно) у взаємозв'язку з теоретичними проблемами, що виникали, з часом інтегруючись у системоохоплюючий механізм. Історично так склалося, що логістика була вперше широко задіяна у військовій галузі з метою комплексного забезпечення воюючих сторін, гарантій їх боротьби та готовності до дії. Доки ці проблеми спільно не реалізуються і мають лише репрезентативний характер, завдання ресурсного забезпечення є досить проблематичними. Але у випадку їх інтеграції ті самі завдання вирішуються строгіше географічно, в часі, за кількістю та асортиментом. Тому цей загальний підхід мати у відповідному місці, у відповідний час відповідний матеріал відповідної якості та асортименту, і це, можливо, відповідає мінімальним витратам в заготівельній, виробничій та дистрибуційній сферах, і становить основу визначення терміна “логістика”.

В цьому аспекті є досить популярною “дефініція логістики для профанів” (дилетантів, “чайників”) [63, с. 52] – дефініція “7R” (від англ. Right – відповідний):зробити доступним відповідний продукт, відповідної кількості та у відповідному стані, у відповідному місці у відповідний час відповідному клієнтові, з відповідними витратами. В спеціальній літературі можна віднайти дефініції і “5R”, і “6R”, і “8R”, в яких окрім з названих “R” зустрічаються в різних комбінаціях також ознаки: “відповідної якості”, з “відповідною інформацією”, “відповідного асортименту”. Однак в усіх названих інтерпретаціях завжди присутні такі ключові ознаки: товар, місце, час, витрати обслуговування.

Зважаючи на те, що завданням логістики є отримання потрібних товарів або послуг у потрібному місці, в потрібний час, за базисних умов та одержання підприємством найбільшого доходу, логістику можна трактувати як механізм досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов'язань і необхідними для цього витратами, тобто і споживач задоволений рівнем виконання його замовлень, і витрати виробника (надавача послуг) є для нього бажаними. Слід враховувати, що як і в постачанні чи збуті, у сферу дослідження логістики потрапляють диспозиційні, торгові, транспортні процеси, процеси складування та пакування, виробничого планування та керування тощо.

У [71] наводиться декілька визначень з логістики. Одне з них: місією логістики може бути визначений розвиток логістичної системи, який приводить до можливо найнижчих витрат на логістичному об'єкті. Інше: логістика є процесом планування, контролю та керування формуванням матеріального потоку, його складуванням та інтегрованою інформацією від місця виготовлення до місця споживання з метою пристосування до потреб споживача. Сам же автор пропонує таке визначення: логістика комплексно охоплює планування і керування потоком матеріалів, складових частин і виробів та необхідним інформаційним потоком включно з метою прискорення загального потоку і мінімізації загальних витрат для здійснення процесу постачання, виробництва та збуту продукції.

Американське логістичне товариство “Рада з управління логістикою” (Control of Logistics Management) вважає, що логістика – це процес планування, реалізування і контролювання економічно ефективного переміщення і складування сировини, запасів незавершеного виробництва, готових виробів та пов’язаних з цим послуг та відповідної інформації з місця походження до місця споживання з метою забезпечення відповідності вимогам клієнта [63, с. 51].

Формуючи вихідний пункт дефініції логістики, в [60, с. 11] прийнято, що “Логістика – це процес стратегічного управління постачанням, зберіганням і транспортуванням матеріалів, частин та готових продуктів (разом із відповідною документацією) в межах організації та через її маркетингові канали, забезпечуючи максимізацію теперішніх і майбутніх прибутків та найвищу ефективність реалізації замовлення”.

В [2] за основу береться термінологічне трактування логістики, викладене в [49, c. 86],а саме: “Логистика - наука о планировании, контроле и управлении транспортированием, складированием и др. материальными и нематериальными операциями, совершаемыми в процессе доведения сырья и материалов до производственного предприятия, внутризаводской переработки сырья, материалов и полуфабрикатов, доведения готовой продукции до потребителя в соответствии с интересами и требованиями последнего, а также передачи, хранении, обработки соответствующей информации”.

В [58, с. 16] автор існуючі дефініції логістики класифікує в трьох аспектах:

· в концепційно-функціональному аспекті логістика представлена як певна концепція управління переміщенням майна і інформації в розумінні системи методів і функцій планування, керування, організування і контролю;

· в предметно-структурному аспекті логістику можна трактувати як інтегрований процес товарних і інформаційних потоків та окреслений комплекс структурних заходів і рішень, зв’язаних з інтеграцією і реалізацією тих потоків;

· в ефективнісному аспекті поняття логістики можна ідентифікувати як орієнтацію і детермінанту зростання ефективності за рахунок пропозиції клієнтам бажаного сервісу при одночасній раціоналізації структури логістичних витрат і зростання загальної ефективності господарювання.

Зважаючи на досягнення останніх років в європейській індустрії [74, 103] щодо впровадження якісно нових підприємниць­ких філософій і концепцій, здебільшого японського походження, враховуючи результати досліджень, викладені автором в [47], переконуємося в тому, що різноманітність визначень логістики пояснюється швидше формою (багатством національних мов), а не змістом. Разом з тим дефініція логістики закономірно вимагає збагачення визначення логістики, оскільки в цьому понятті на практиці інтегрується все більше нових сфер та функціональних галузей (технологічна підготовка виробництва, обробка відходів та утилізація, розробка товарів, науково-дослідна та конструкторська робота тощо), істотно зростає просторовий (мезо-, мета-, макро-рівень) та часовий (стратегічний, довгостроковий горизонти.

Аналіз існуючих визначень логістики дозволяє окреслити такі загальні риси поняття логістики [58, с. 17]:

· часово-просторова трансформація предмету потоків (майна і вартості);

· інтеграція функцій планування, керування, організування і контролювання логістичних процесів;

· супроводження потоків товарів потоками інформації;

· орієнтація на критерій ефекту і ринкової корисності, зв’язаної з реалізацією поставок, та критерій раціоналізації структури витрат;

· виокремлення сфери і структури предмету логістичної діяльності.

Зауважимо, що автором в [8] у другому виданні книги подано таке загальне визначення: логістика - це наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками. Визначення враховує такі істотні елементи: по-перше, термінологічне тлумачення “заземлене” до певної системи, відповідно обмеженої, хоч і відкритої, але здатної адаптуватися до порушень в зовнішньому середовищі; по-друге, на основі теорії логістики чи без неї функціонально це завжди управління в його функціях планування, керування, контролювання, регулювання тощо; по-третє, ґрунтується на ефекті синергічного зв'язку. Суть його полягає в тому, що система з синергічними зв'язками (а в економіці вона для того і створюється штучно) забезпечує приріст загального ефекту кооперованих дій елементів системи до величини більшої, ніж сума ефектів тих самих елементів, що діють незалежно.

Отже, за [58, с. 20] сучасна логістика трактується розмаїттям дефініцій, таких як:

· засади, концепція мислення і діяльність (ідея, критерій управління);

· інтегровані система і процес прийняття рішень, зв’язаних з управлінням фізичним обігом товарів і інформації;

· скоординована, інтегрована функція підприємства;

· комплекс інтегрованих інструментів, методів управління і діяльності;

· концепція створення і доставки нової вартості і ринкової корисності для клієнта в процесі поставки товарів;

· діяльність, зорієнтована на раціональне використання і створення потенціалу ефективності та зростання конкуренційності;

· концепція стимулювання реалізації цілей підприємства (маркетингу);

· концепція і функція організації (реорганізації) підприємства.

Отже, узагальнюючи викладене, можна стверджувати про існування трьох підходів до визначення поняття “логістика”. Перший (перша дефініція логістики) орієнтує на переміщення – дії, завдяки яким відбувається планування, керування, реалізація, контролювання та регулювання просторово-часової трансформації товарів і пов’язані з цим кількісно-асортиментно-якісні зміни, маніпуляційні зміни та зміни в логістичному сервісі. Така дефініція наближає вимоги до логістики за формулою 7 "R": відповідний продукт (кількості і якості) у відповідному стані, з відповідною інформацією, у відповідному часі та у відповідному місці відповідному клієнту за мінімальних витрат. Другий підхід (друга дефініція логістики) передбачає орієнтацію на цикл споживання виробу. Міжнародне логістичне товариство "Society of Logistics Engineers" (SOLE) дає таке визначення “логістики”: логістика – допоміжне управління плануванням, контролюванням і регулюванням, яке в період споживання продукту гарантує ефективне використання засобів і адекватне ефективності логістичних елементів під час усіх фаз періоду споживання (ініціювання, планування, реалізації, експлуатації та ліквідації). Третій підхід (третя дефініція логістики) орієнтує на послуги: логістика – процес координації нематеріальних дій, до яких слід вдатися для ефективного надання послуг щодо витрат і згідно з вимогами клієнта. Багатогранність дефініцій логістики зумовлена розвитком і збагаченням її концепції.