Прийняття рішень, які визначають осн. напрямки політики корпорації

В теорії управління фінансами корпорацій виділяють кілька проміжних цілей та 3 основні цілі, які визначають основні напрямки політики корпорації:

Проміжні цілі:

- виживання;

- втрати конкурентної боротьби;

- мінімізація витрат;

- максимізація обсягів виробництва;

- максимізація обсягів продажу;

- соціальна відповідальність корпорації як крупного виробника товарів і послуг, платника податків, роботодавця.

Основні цілі:

- максимізація прибутку;

- максимізація дивідендів;

- максимізація ринкової вартості акцій.

Кожна з цих цілей має свої переваги та недоліки.

Максимізація прибутку —найчастіше вважається оптимальною для будь-якої корпорації, що створюється з метою отримання прибутку; в той же час ця мета вступає в протиріччя з соціальною функцією корпорацій. Ще одним недоліком є особливість розподілу сформованого прибутку, що може визначати негативне ставлення окремих акціонерів до цієї цілі.

Максимізація дивідендів —на певному етапі розвитку в теорії про корпоративні фінанси постало питання про доцільність виплати дивідендів АТ. Це питання виникло з причини існування таких груп акціонерів, які не зацікавлені в отриманні дивідендів.

Саме максимізація ринкової вартості акцій є найприйнят-нішою ціллю діяльності АТ. Передумовою використання цієї цілі є існування ефективного фінансового ринку.

Ефективний фінансовий ринок забезпечує ефективне ціноутворення: ціна акції корпорації на ефективному фінансового ринку відображає інформацію про діяльність корпорації в минулому, її теперишнє становище та прогнози стосовно майбутнього.