Сторiнки минулого. 2008р-320рокiв !

Сторiнки минулого.2008р-320рокiв!

У мальовничiй мiсцевостi на березi рiчки Мерла, розташований один з найдавнiших населених пунктiв Харкiвщини – селище мiського типу – Гути. Засноване в серединi ХVii столiття втiкачами з Правобережноi’ Украi’ни. Назва походить вiд слова,,гута’’ iндоэвропейского походження,(слово прийшло в украi'нську мову з польськоi' мови. В перекладi означаэ,,плавильний завод''. Поняття,,гута'' з давнiх-давен на Украi'нi називалися мiсця, де виготовляли скло).

У 1688 роцi росiйський цар подарував поселення полковнику I.Перехрестову, а у 1704 роцi поселення перейшло до казни. З 1765 року ним володiэ граф Пдгорiчан. В тi часи в Гутах проживало близько 300 чоловiк, в основному селяни-крiпаки.

У 1861 роцi, пiсля реформи, гутяни одержали особисту,,волю'', але кращi землi,лiси i пасовиська,якими вони користувались ранiше, залишились у помiщика. Колишнi ж крiпаки за великий викуп одержали гiршi, неродючi землi.

У другiй половинi XIX столiття, в Украi'нi швидкими темпами розвиваэться бурякiвництво, а з ним I цукрова промисловiсть. Виник цукровий завод i в Гутах, його заснували у 1869 роцi пiдприэмцi Воротейкiн, Рубiштейн та Велитченко, але i'х справийшли не зовсiм вдало. Завод декiлька разiв горiв. У 1881 роцi цей цукровий завод разом з 4172 десятинами землi, купив багатий нiмецький пiдполковник Леопольд Кенiг. З напiвкустарним виробництвом, недосконалим обладнанням i процессами цукроварiння, якi вимагали великих затрат, важкоi' фiзичноi' працi. Пiдприэмство було одним з найбiльших на Лiвобережнiй Украi'нi. Кенiг також мав заводи у Кленовому, Шарiвцi, рафiнадну фабрику у Петербурзi. Оборот складав 40 млн. карбованцiв!

На початок ХХ столiття, Леопольд Кенiг був найбiльшим землевласником у повiтi - мав 21 тисячу десятин землi, та ще й у районi Тростянця – 20 тисяч. Всього 41 тисяча десятин землi! (45 тис гектар)

Гутянський маэток Кенiга складався з 12 економiй, та в бажаннi розширити ще бiльше своi' володiння i збiльшити посiви цукрового буряка, Кенiг витiснив селян, незаконно захоплюючи i'хнi землi. Зокрема, у 1903 роцi Кенiг обманним шлихом, майже задарма купив землi селян Шарiвки, примусивши i'х виi'хати до Сибiру, згодом багато шарiвцiв повернулись на рiднi землi, але оселитися довелось уже в iншому мiсцi. До речi, цiкавий факт про новее придбання барона Леопольда Кенiга: помiщик Ольховський, переднiй власник чудового Шарiвського палацу, за один вечiр програв його в карти братам Гебе____рейн. Один з братiв захоплювався ботанiкою i вирiшив розбити парк навколо палацу, але справа булла не з легких i потребувала великих коштiв. Вони були у Кенiга. Заволодiвши маэтком, вiн запросив з Риги вiдомого садiвника Куфальда, i робота закипiла. Так навколо палацу вирiс чудовий парк, а селяни втратили своi' помешкання i землю. Крiм великоi' кiлькостi земель, цукрових заводiв в Гутах та Тростянцi, винокуренних заводiв у Шарiвцi i Кленовому, Кенiг володiв такох лiсопильним заводом, паркетною фабрикою, млинами та iншими пiдприэмствами по переробцi сiльсько господарськоi' продукцii'. Господарство Кенiга вважалось на той час культурним i високопродуктивним. Тисячi людей були зайнятi в економiях i на пiдприэмствах Гутянського маэтку. Люди звiдусiль йшли до Гут, щоб найнятись на роботу, цьому сприяло те, що попри всi розмови про важку працю,12-годинний робочий день i мiзерну плату, заводчик дбав про своi'х робiтникiв. Це сааме Леопольд Кенiг збудував школу, лiкарню, казарми пiд житло робiтникiв, якi й по сьогоднiшнiй день функцiонують i э придатними для використання.

Подii', що розгорнулись на початку ХХ столiття, не обiйшли стороною i Гути, але це стосуэться прiзвища iншоi' людини, яке залишилось у назвi центральноi' вулицi селища та сусiднього села: Григорiй Константинович Первухiн.