ІІ рівень.
1. Порівняйте між собою життєво-досвідне, наукове та художньо – мистецьке пізнання, доведіть їх переваги та недоліки.
2. Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософія.
ІІІ рівень.
1.Назвіть основні характеристики доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства.
2. Які співвідношення громадського буття і громадської свідомості
Варіант № 3.
І рівень:
1. Як співвідносяться між собою філософія та наука:
а) філософія є частиною науки;
б) наука є частиною філософії;
в) філософія та наука частково включаються одна в одну;
г) філософія та наука виключають одна одну.
2. Який із названих законів відноситься до основних законів діалектики:
а) закон тотожності;
б) закон єдності та боротьби протилежностей;
в) закон суперечності;
г) закон взаємозв’язку змісту та форми.
3. Ототожнення суспільства і держави мало місце в філософії:
а) Аристотеля; в) Вебера;
б) Дюркгейма; г) Пуанкаре.
4. Який філософ висловлював словами, ідеалізм „.... не знає дійсної чуттєвої, діяльності як такої”
а) К.Маркс; б) Л.Фейєрбах; в) Ф. Бекон.
5. Учення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та пізнання є:
а) софістика; б) метафізика; в) діалектика.
6. Засновником психоаналітичної філософії є
а) К.Юнг б) З.Фрейд в) Э.Фромм
7. Якою є сутність речей:
а) очевидною; б) схованою; в) непізнаваною.
8. Основними формами раціонального (логічного) пізнання є
а) судження, умовивід, відчуття;
б) поняття, судження, сприйняття;
в) поняття, судження, умовивід.
9. Уявлення про час і простір як абсолютні об’єктивні координати, в межах яких відбуваються події, панування незмінних законів і суворого детермінізму, характерно для:
а) класичної картини світу;
б) некласичної картини світу;
в) постнекласичної картини світу.






