Порядок формув. собівартості та визнач. фін. результатів за позамовним методом

25. Порядок формув. собівартості та визнач. фін. результатів за позамовним методом.

Позамовний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції використовується в індивідуальному та дрібносерійному виробництві, характерному для таких галузей, як суднобудування, авіабудування, машинобудування, металообробне та швейне виробництво, науково-дослідні, проектні та конструкторські роботи, аудиторські та консультаційні послуги, будівельна та видавнича діяльність. Об'єктом калькулювання при позамовному методі є окреме замовлення, контракт (проект) або партія продукції. Якщо підприємство виконує одночасно кілька замовлень, при калькулюванні їх собівартості необхідно:

1) обчислити прямі витрати на виконання кожного замовлення;

2) розподілити загальновиробничі витрати між замовленнями;

3) визначити собівартість кожного замовлення.

Особливістю позамовного методу обліку є визначення витрат не за звітний період, а за окремими замовленнями. Фактична собівартість одиниці продукції (робіт) обчислюється після виконання замовлення як частка від ділення загальної суми витрат на кількість виготовленої за замовленням продукції (робіт). Якщо наприкінці звітного періоду замовлення повністю не було виконано, загальна сума витрат, відображена в калькуляційній картці, характеризує витрати незавершеного виробництва. Фактична собівартість замовлення обчислюється шляхом підсумовування всіх прямих і розподілених непрямих витрат від початку до завершення виконання замовлення.

26. Методика визнач. еквіал. одиниці готової продукції та калькул. їх собівар. за умови викор. методу середньозваженої собівар. при процесному методі О. в-т та калькулюв. собівар. продукції

Об’єктом обліку та калькулювання є продукт чи група продуктів технологічного переділу. Після кожного переділу одержують напівфабрикат, який підлягає обробці в наступному переділі на даному підприємстві або може бути реалізований на сторону як готова продукція. При калькулюванні собівартості продукції застосовується еквівалент кількості зразків – це вимірювач продукції, обробленої за звітний період. Кількість таких зразків визначається добутком кількості оброблених виробів на відсоток їх готовності. Калькулювання по переділах включає такі етапи: 1. Розрахунок еквівалента кількості зразків готової продукції. 2. Визначення виробничих витрат за місяць. 3. Калькулювання собівартості еквівалента зразка готової продукції. 4. Калькулювання собівартості готової продукції та оцінка напівфабрикатів.

При застосуванні попередільного методу обліку витрат використовують 2 підходи щодо оцінки готової продукції та напівфабрикатів: 1. Метод ФІФО. 2. Метод середньозваженої.

За використання методу середньозваженої робиться припущення, що одиниці напівфабрикатів на початок місяця обробляються одночасно з одиницями продукції, що введені в виробництво у поточному місяці. Застосування того чи іншого методу пов’язано з технологічним циклом обробки. Наприклад, макаронна промисловість – метод ФІФО (оскільки завершеність – 5-6 днів); сироробна промисловість – метод середньозваженої (оскільки завершеність технологічного циклу – 25-60 днів).

       27.Аналіз чутливості прибутку та визнач. впливу на прибуток, зміна основних параметрів діяльн. п-ва

Аналіз чутливості прибутку-це визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу. Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу можна використати такі показники: - коеєфіцієнт маржинального доходу - запас міцності - операційний важель

Визначення зміни величини прибутку за доп. коеф. маржин доходу. Зміна прибутку = зміна обсягу реалізації*коефіцієнт маржин. доходу

Запас міцності- це величина на яку факт. (або заплан.)обсяг реаліза. перевищує беззбитковий обсяг продажу. Запас міцності = продаж - точка беззбитковості

Показник запасу міцності можна також використовувати для визначення суми операційного прибутку. Операційний прибуток = запас міцності*коефіцієнт маржинального доходу

Поряд із абсолютним значення показника запасу міцності вико рис. коеф. запасу міцності. = Запас міцності / Продажі

Коеф. запасу міцності є вимірником ризику нерентабельної роботи підприємства. Чим більше значення має цей коеф., тим менша ймовір. того, що компанія зазнає збитку в разі зменш. обсягу реалізації.

Операц. важель – це співвідношу. постійних і змінних в-т, що забезпеч. більш. % зрост. прибутку ніж відповідний % зрост. обсягу продаж. К-ним показником операц. важеля є його фактор, який = маржин. дохід / прибуток

Фактор операц. важеля визначає % зміни прибутку за певного % зміни обсягу продаж. Отже, % зміни прибутку = %зміни продаж*фактор операційного важеля