2021-10-23
32
Останні роки продемонстрували, що в країнах, які в цілому завершили перехід від одної системи до іншої, залишаються серйозні політичні, соціальні та етнонаціональні проблеми. Вони підтверджують думку, що посткомуністична Європа зберігає своєрідність у створенні демократичних інститутів громадянського суспільства. Тобто, не зважаючи на процеси євроінтеграції, вона продовжує відрізнятись від Західної Європи.
Як продемонструвало опитування, проведене агентством Gallup у 2006 р., з усіх регіонів світу Центральна та Східна Європа є найбільш скептичною до тези про демократію як найліпшу форму правління.
Відомий польський соціолог А.Рихард дійшов висновку, що тут сформувалась «нова інституціональна система зі своєю логікою розвитку, ідентичністю, внутрішньою структурою, здатністю відтворення й механізмом зв’язку з навколишнім світом. Як правило, ця система позначається терміном «посткомунізм». Він означає систему, ще не сформовану до кінця, не зовсім визначену, в зв’язку із чим акцент робиться на те, що ця система виникла після другої, цілком визначеної. Виходячи з цього, «посткомунізм» - поняття не нормативне, а описове».
Майже в усіх посткомуністичних країнах час від часу робляться спроби відхреститись від свого минулого. Часом вони виглядають досить наївно. Пропаганда комунізму й комуністичних символів заборонена тільки в Угорщині та Польщі. За зображення серпа і молота або червоної зірки передбачені штрафні санкції. В усіх інших країнах заборонена підтримка тоталітарних ідеологій і режимів (без назви «комуністична»).
Ідеологічний вибір східноєвропейців продовжував коливатись між націоналізмом і ліберальною демократією й у цьому сенсі вступ в ЄС мало що змінив. Навпаки, вступ в ЄС в окремих випадках може розглядатись навіть як стимул для зміцнення націоналістичної ідеології в найбільш відсталих країнах, таких як Болгарія та Румунія, де взагалі націоналізм розглядається як позитивне явище.
Отже, основні проблеми, які слід розглядати в контексті сучасної ідеологічної трансформації – це проблеми націоналізму та ліберальної демократії, а також вплив на них зовнішніх факторів.
