2021-10-23
40
Посткомуністична Європа переживає процес, який Аттіла Еш назвав «пост-вступна криза». Говорячи по фактори, що впливають на «пост-вступний» менталітет східноєвропейських народів, слід зазначити, по-перше, соціально-економічне життя, по-друге, нові політичні реалії, по-третє, зовнішні впливи.
Економічна криза 2008 року позначилась на загальній атмосфері в східноєвропейських суспільствах дещо по-іншому, аніж в їх західних сусідах. Для західних обивателів ця криза не перша на їхній історичній пам’яті й думка, що вихід з неї багато в чому залежить від них самих, від окремих особистостей, здається цілком природною. Вони розуміють, що лікувати кризу треба зсередини, зусиллями людей. Гасло «Роби що хочеш, але йди вперед» має багато прихильників. Східноєвропейці, навпаки, більше схильні покладатись на дії держави. У період кризи вони стають ще більш пасивними, зневіреними у власних силах. Тому легко передбачити, що економічна криза скоріше минеться на Заході, аніж у посткомуністичній Європі.
Зовсім не випадково націоналізм та популізм більш присутні в житті найбідніших країн ЄС – Болгарії та Румунії. В Болгарії «західник» та ліберал Петар Стоянов протримався у влади лише один строк (1997-2001), наразі ж симпатії виборців належать соціалістам (президент Георгій Пирванов) або націоналістам (партія «Атака» Волена Сідерова). В Румунії «західник» та ліберал Еміл Константинеску (1996-2000) також був виключенням з правила; націоналіст Вадим Тудор традиційно привертає увагу відверто правою фразеологією, неприйняттям «великих меншин» (угорців та циган), а альтернативу йому складає все більш авторитарний Траян Бесеску. Політичним елітам навіть сьогодні притаманні риси, які можна пов’язати тільки з колишнім комуністичним режимом – безапеляційність, штурмівщина, відсутність розуміння важливості довіри та взаєморозуміння між владою та виборцями. У посткомуністичній Європі до сьогодні не склалась культура діалогу; політичний супротивник сприймається як особистий ворог.
У Польщі карта електоральних переваг співпадає з лініями розділу країни за рівнем життя. Жителі багатих західних і центральних регіонів підтримали ліберальну «Громадянську платформу», а бідні північ та схід віддали голоси братам Качиньським. Точно така ж картина в Словаччині та Чехії.
Чинник ЄС в посткомуністичному транзиті, як і раніше, відіграє дуже важливу, але неоднозначну роль. Надії на ЄС були такими сильними, що коли вони частково не виправдались, реакція також була дуже сильною. Східноєвропейці побачили, що західноєвропейські країни самі знаходяться в процесі трансформації через вплив глобалізації. Отже, проблеми посткомуністичної Європи перш за все повинні вирішувати самі її громадяни, але вони до такого повороту були не готові. Після вступу в ЄС новачкам довелось пережити досить болісні реформи, у результаті симпатії виборців схилились до популістів, що обіцяють швидко навести порядок. При цьому виборці частіше всього не думають про реалістичність передвиборчих обіцянок політиків.
Практика показала, що сам по собі розвиток демократичних тенденцій не означає поразки націоналізму. Демократія в принципі поширює можливості для вільного вияву різних інтересів, у тому числі і національних, і націоналістичних. П.Шугар уважає, що демократія та націоналізм можуть співіснувати, якщо демократія сильніше, а націоналізм існує в поміркованому, патріотичному різновиді. Націоналізм у транзитивних суспільствах може відігравати й позитивну мобілізаційну роль, зміцнювати в народі почуття солідарності.
У майбутньому можливість етнічних конфліктів зберігається, але їхній характер та гострота залежать переважно від політичного курсу керівництва. Треба також підкреслити, що будь-які етнічні війни не можуть виникнути на ґрунті виключно місцевих проблем; вони є наслідком загальної кризи системи міжнародних відносин, вирішення великими державами в „гарячих” регіонах власних стратегічних завдань.
Щодо зв’язку таких явищ як націоналізм та популізм, слід зауважити, що, хоча, звичайно, вони протипоказані демократії, однак, перебільшувати їх реальний вплив на сучасний транзит посткомуністичної Європи не слід. Демократичний лад уже досить міцно вбудований у систему європейських цінностей, щоб йому щось могло загрожувати. Отже, немає причин для особливої тривоги, але необхідно пильно обстежувати розвиток співіснування двох ідеологій у посткомуністичній Європі, тому що на довгу перспективу ситуація залишиться без змін.
_________________________________
Основна література.
1. Ашимбаев М.С. К вопросу о типологизации моделей перехода к демократии // www.kisi.kz/old/Parts/IntPol/09_17_02Ashimbaev.html
2. Бальцерович Е. Экономика Польши после вступления в ЕС //www.case.com.pl
3. Брубейкер У.Р. Постимперская ситуация и разъединение народов в сравнительно-исторической перспективе // www.hrights.ru/text/b3/Chapter2.htm
4. Бухарин Н. Строительство гражданского общества в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 90-ые годы ХХ века – начало ХХ века // ННИ. – 2005. - № 1. – С. 26-49.
5. Волкова Е.Г. Сербия и Черногория на пути в Европейский Союз: проблемы интеграции кандидата в «кандидаты» // www.history.pu.ru/biblioth/novist/mono/vinogr/91.htm
6. Глинкина С., Орлик И. Россия и Центрально-Восточная Европа на рубеже ХХ – ХХ веков // ННИ. – 2006. - № 4. – С. 3-26.
7. Гудзенко Г. Желтый свет дальнейшему расширению ЕС // Зеркало недели. – 2006. - № 44. – С. 36-45.
8. Гуськова Е.Ю. Некоторые итоги балканского кризиса для России и Европы // www.hist.usu.ru/science/Guskova_mat.doc
9. Деменко Н. Чехия и Словакия в ЕС // Компас. – 2004. - № 21. – 86 с.
10. Жуковский И.И. Трансформация партийной системы Польши // http://www.mezhdunarodnik.ru/magazin/103.html
11. Маркедонов С. Казус Косово // www.novoteka.ru
12. Павлив В. Четвертая Речь Посполита: нелиберальная или антилиберальная? // Зеркало недели. – 2005. - № 42. – С. 17-19.
13. Соколовская О. Хорватия у дверей Евросоюза // Европа. – 2005. - № 53. – С. 38-43.
14. Тарасов И.Н. Потенциал этнической конфликтности в регионе Центрально-Восточной Европы // www.auditorium.ru/05.10.2006
15. Ткач Д. Будапешт: гаряча осінь 2006 року // ПіЧ. – 2006. - № 11. – С.28-34.
16. Хелемендик С. Новая Европа: феномен Словакии // http://www.inosmi.ru/translation/230098.html
17. Шишелина Л. Венгрия в Европе // Межд.жизнь. – 2005. - № 11. – С. 78-90.
18. Шпедер Ж., Елкеш Ж., Грача И., Роберт П. Очерк трансформации в Венгрии // http://ecsocman.edu.ru/images/pubs/2005/05/24/0000211723/003.SPEDER.pdf
19. Larrabee F. Danger and Opportunity in Eastern Europe // FA. – 2006. – N 6. – S. 127.
20. O’Dwyer C. Reforming regional governance in East Central Europe: Europeanization or domestic politics as usial? // EEPS. – 2006. – № 2. – P. 219-253.
Додаткова література.
21. Аксенюк А. Самоопределение: между правом и реальной политикой // www.vremya.ru
22. Андерлен С. Восточная Европа в полосе сомнений // www.inopressa.ru
23. Андрееску Г. Существует ли модель румыно-венгерского примирения? // www.hro.org/editions/newsl/andrees.txt
24. Аралофф С. Словаки сменят демократию на популизм // www.axisglobe-ru.com/
25. Брутер В.Г. Парламентские выборы в Словакии. Первые оценки // www.igpi.ru/info/people/bruter/1151310465.html
26. Ванер Р. Идея славянства сейчас не так популярна в Чехии, как раньше // http://dialogs.org.ua/dialog.php?id=18&op_id=521
27. Варфалви А. Осуществление прав национальных и этнических меньшинств // http://niiss.ru/mag13_natrights.shtml
28. Власова О. Горькое Европохмелье // Эксперт. – 2006. - № 35 // www.expert.ru/politics/2006/09/vengriya_v_es_i_na_grani_kraha
29. Григорьев Е.Е. Кризис «новой Европы» // www.ng.ru/17.10.2006
30. Даффлон Д. Управление этническим многообразием в Джавахети: две европейские модели многоязычного высшего образования – Македония и Румыния. Февр.2006 // www.ecmi.de
31. Крастев И. Не защищайте демократии от людей // www.uk2watch.cjm/special/oldtopic32/article.jsp?6917
32. Кулик В. Ограниченный член - Румыния // http://dialogs.org.ua/issue_full.php?m_id=9025
33. Лабецкая Е. Словения поменяла кабинет // http://www.vremya.ru/2004/181/5/109045.html
34. Лукьянов Ф. Румынским журналистам приказано развлекать, а не размышлять // Российская газета // http://www.rg.ru/2004/09/16/rumyniya.html
35. Маркедонов С. Ода торжественного этнонационализма // Русский журнал. – 2008. – 18 февраля.
36. Минин С. Ультиматум для христианской демократии // http://religion.ng.ru/politic/2006-03-01/3_ultimatum.html
37. Оравец Я. Введение 19% единого налога в Словакии за полтора года // www.polit.ru/research/2006/12/20/oravec.html
38. Павленик И. Хорватия пожертвовала генералом ради вступления в ЕС // День. – 2005. - № 12. – С. 17-23.
39. Патраш М. Экономика Румынии. Первый год в Европейском Союзе // http://logos.press.md/Weekly/Main.asp?IssueNum=739&IssueDate=01.02.2008&YearNum
40. Поморцев А. Балканский гамбит // www.newzv.ru/news/2006-10-03/55196/
41. Пырвулеску К. Политические партии и доктрины у румын (интервью). – 2006 // www.rri.com
42. Саможнев А., Лукьянов Ф. Евросоюз притормозил «балканцев» // http://www.rg.ru/2006/05/17/bolgaria-rumynia.html
43. Симакина А. ИТ - конкурентоспособность // www.cnews.ru/news/top/index.shtml?2008/09/17/318606
44. Уитмен Р. Хорватию берут в ЕС // www.expert.ru/news/2008/11/06/horvatiya
45. Хаджиабдич И. Образование молодежи и явка на выборах // www.elections-in-europe.org/rus/show.php?id=11&ujs-id=2
46. Шамшин И. Словакия: на парламентских выборах победили социал-демократы // Компас. – 2006. - № 26. – С. 55-58.
47. Шимов Я. Батьковщина. Феномен патернализма в восточноевропейских обществах // www.polit.ru/world/2004/03/30/paternalism_print.html
48. Шимов Я. Зона популизма // www.gazeta.ru/comments/2006/07/25_a_708921.shtml?print
49. Штиндл К. Дорога европейской интеграции очень полезна для страны // www.day.kiev.ua/131221
50. Сooke K. Albania’s economy shakes off its shackles // http://news.bbc.co.uk/2/hi/business/2681449.stm
Питання для обговорення.
1. Які програми реформ в галузі економіки були прийняті в країнах ЦСЄ у зв’язку зі вступом до ЄС?
2. Чи зберігали країни ЦСЄ в період 2004-2009 рр. якісь риси соціально-економічного життя, відмінні від країн Західної Європи?
3. Що змінилось в ситуації залучення ПІІ після вступу семи країн регіону в ЄС?
4. Які існують невирішені проблеми економіки в посткомуністичних країнах Європи та як вони пов’язані з їхніми політичними проблемами?
5. Які особливості у економічному розвитку країн ПСЄ виявились у зв’язку з їхньою метою вступу в НАТО та ЄС та більшим залученням цих організацій в процес посткомуністичних трансформацій?
6. У чому полягають основні уроки угорської політичної кризи 2006 року?
7. Які нові політичні партії виникли в регіоні в період 2004-2009 рр.?
8. Які основні нові тенденції стали характерними для політичного життя посткомуністичних країн Європи в 2004-2009 рр.?
9. Які нові риси характеризують ідеологічний транзит посткомуністичних країн Європи в 2004-2009 рр.?
