Методичні поради. Що являє собою світ? Від правильної відповіді на це запитання залежить спрямованість діяльності людини

Що являє собою світ? Від правильної відповіді на це запитання залежить спрямованість діяльності людини. З огляду на це особливого значення набуває перша тема даного розділу, в якій насамперед слід усвідомити зміст категорій: буття, матерія, рух, простір, час.

Насамперед важливо зрозуміти: ці категорії взаємопов’язані, але кожна з них має і відносну самостійність.

У наш час буттєві питання перебувають у центрі уваги людства і людини зокрема. Проте зміст буття нерідко, з одного боку, ототожнюють з матерією, а з іншого - намагаються вивести з акту свідомості.

Для розкриття поставленого питання слід розв’язати ряд філософсь­ких проблем. Одна з них припускає розгляд природи, людини, суспільст­ва, які однаково існують, але мають різні форми свого існування. Зав­дяки своєму існуванню вони утворюють цілісну єдність матеріального буття та людського духу.

Важливо також з’ясувати форми буття - зокрема, такі, як буття речей /тіл/, процесів, явищ, буття людини, буття духовного та соціа­льного.

Всебічно усвідомивши рівні та форми буття, виникає можливість дійти висновку, що буття є реальністю всього існуючого світу у ціло­му і кожного утворення зокрема.

Наукове поняття матерії є теоретико-методологічною основою су­часного природознавства т суспільних наук, які, в свою чергу, сприя­ють дальшому вивченню світу та його властивостей. Вивчаючи властиво­сті матерії, слід осягнути, що головна з них - бути об’єктивною реа­льністю. До інших властивостей належать субстанціальність, активність, несотвореність, незнищуваність, здатність відображати, структурність тощо. Кожну з названих властивостей необхідно глибоко усвідомити, адже вони відкривають шлях до всебічного розкриття світу.

Структурність матерії, зокрема, дозволяє виділити три великі системи: нежива матерія, жива і соціально-організована матерія. Вод­ночас ці системи самі є рівнями розвитку матеріального світу. Не можна забувати й того, що структурні ознаки матерії допомагають вста­новити її види і насамперед такі, як речовина та поле.

Вивчати друге,питання бажано у зв'язку з попереднім. Структур­ність матерії, про що вже йшлося, передбачав взаємодію між елемен­тами, що її утворюють. У свою чергу, взаємодія структурних елементів матерії веде до

зміни властивостей, відносин, стану предметного сві­ту. Водночас зміна і є нічим іншим, як рухом матерії.

Встановивши, що рух невіддільний від матерії, рекомендується розкрити його властивості, до яких належать об'єктивність, незнищуваність, загальність, абсолютність та відносність, суперечність тощо.

Знання властивостей руху допомагає мати чіткіші уявлення про йо­го типи. Перший з них вказує на те, що рух пов'язаний із збереженням сталості предмета, його якості. Що стосується другого типу руху, то він має два різновиди. Перший з них являє собою якісні зміни, які не виходять за межі певного виду матерії. Другий тип є процесом перехо­ду від одного рівня матерії до іншого.

Слід зрозуміти, що існують і якісно різні форми руху матерії. Насамперед потрібно встановити, що таке форма руху. Сучасна наука дає таку відповідь: це способи існування і функціонування різних систем реального світу на відповідних структурних рівнях. Кожна форма руху включає адекватні групи процесів, які підлягають загальним законам.

Одна з перших наукових класифікацій форм руху була здійснена у XIX ст. До числа таких форм увійшли механічна, фізична, хімічна, біо­логічна та соціальна /суспільне життя/.

При вивченні взаємозв'язку форм руху треба уникати як відриву нижчих форм від вищих, так і механічного зведення перших до других. Внаслідок такого відриву немає змоги пояснити їх походження, ігнорує­ться якісна відмінність вищих форм руху від нижчих.

Будучи об'єктивною реальністю, матерія має ознаку субстанціаль­ності. Важливо зрозуміти, що ця сутнісна ознака матерії підкреслює її /матерії/ абсолютну самодостатність, те, що вона не потребує чо­гось зовнішнього для свого існування та саморуху.

У цьому самому питанні потрібно уяснити, що рух матерії відбу­вається як у просторі, так і у часі. Поняття простору та часу слід розглядати у

взаємозв’язку, оскільки вони невід’ємні одне від одного. Вивчаючи простір як загальну форму буття матерії, важливо усвідомити, що він виражав протяжність матеріальних утворень, а також співвід­ношення кожного з них з іншими, оточуючими його предметами, тілами, розташування їх один поряд з одним.

Час є також загальною формою буття матерії, але він - на відмі­ну від простору - виражає тривалість існування матеріальних утворень і співвідношення кожного з них з попередніми та наступними матеріаль­ними утвореннями.

Маючи спільні властивості, простір і час характеризуються і пев­ними особливостями, які також важливо осмислити.

Третє питання цього заняття є підсумковим. Воно підводить до висновку, що знання основних форм існування рухомої матерії має не лише науково-теоретичне, а й практичне значення.

У зв’язку з цим особливу увагу рекомендуємо приділити людській практиці, осмислити специфічність її саморуху. Являючи собою мате­ріальну діяльність людей, вона справляє вплив на усі інші види дія­льності: наукову, політичну, релігійну тощо.

План семінарського заняття №7

Тема: «Свідомість: генезис і сутність».

І.Навчальні питання.

1.1 Вирішення проблеми свідомості в історії філософії.

1.2 Походження і розвиток свідомості.

1.3 Сутність і структура свідомості.

1.4 Пізнання, знання, свідомість.

ІІ. Реферати (доповіді, повідомлення)

2.1 Реферат: «Роль праці у формуванні та розвитку свідомості».

ІІІ. Література.

3.1. Обов’язкова:

-Філософія. Навчальний посібник. (За ред. І.Ф. Надольного) К.: «Вікар», 2008.

- Щерба С.П., Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад. – Навч. посібник. – «Кондор». – 2003.

- Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти I – II рівнів акредитації, 4-те видання. – Львів: «Магнолія 2006», 2008.

- Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (За ред. І.В. Бичка) К.: 1993.

3.2. Додаткова:

- Введение в философию: учебник для вузов в 2 ч. – М.: 1991.

- Мир философии. Книга для чтения. В 2 ч. – М.:1991.

- Спиркин А.Г. Основы философии. Учебное пособие. – М.: 1988.

- Токарев С.А. Ранние формы религии. – М.:1990.

- Джанатова Л.С., Шпеко М.К. Навчально – методичний посібник з філософії. – Васильків:1996.