1. Правовідносини — це:
а) суспільні відносини, урегульовані правом;
б) форма фактичних суспільних відносин, що склалися на основі норм права;
в) урегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав, юридичних обов'язків, повноважень та юридичної відповідальності;
г) специфічні вольові суспільні відносини, що склалися на основі правових норм між суб'єктами права;
д) особлива форма взаємозв'язку між суб'єктами права через їхні права та обов'язки, що закріплені у правових нормах.
2. Суб'єкти правовідносин — це:
а) учасники правовідносин, які мають суб'єктивні права;
б) учасники правовідносин, які мають юридичні обов'язки;
в) визнані державою за допомогою юридичних норм носії суб'єктивних прав, юридичних обов'язків;
г) особи й організації, які мають правосуб'єктність, що дає їм можливість брати участь у різних правовідносинах з іншими особами й організаціями;
д) фізичні особи, які мають правоздатність і дієздатність.
3. Об'єкт правовідносин — це:
а) те, на що впливають правовідносини;
б) фактична поведінка їх учасників;
в) результат правовідносин;
г) певні матеріальні та духовні блага, здатні задовольняти інтереси суб'єктів права;
д) права та обов'язки суб'єктів правовідносин.
4. Зміст правовідносин — це:
а) взаємні права та обов'язки;
б) сукупність суб'єктивних прав і обов'язків;
в) юридична відповідальність і юридичні повноваження;
г) безпосередні дії суб'єктів правовідносин;
д) права та обов'язки їх учасників та реальні дії з їх використання, здійснення.
5. Юридичні факти — це:
а) різноманітні факти, що мають юридичне значення;
б) такі життєві обставини, з якими норми права пов'язують динаміку правовідносин, їх виникнення, змінювання або припинення;
в) умови виникнення правових відносин;
г) життєві обставини, з якими закон пов'язує настання юридичних наслідків;
д) закріплення фактичних обставин, виникнення правовідносин.
6. Види юридичних фактів:
а) дія та подія;
б) бездіяльність;
в) вчинки;
г) діяння;
д) проступки.
7. Юридичні акти – це:
а) правомірні дії особи, спрямовані на досягнення певних юридичних наслідків;
б) неправомірні дії особи, спрямовані на досягнення певних юридичних наслідків;
в) життєві обставини, що не залежать від волі особи, проте тягнуть за собою правові наслідки.
8. Юридичні факти, що не залежать від волі особи, - це:
а) юридичні акти;
б) юридичні поступки;
в) події;
г) дії.
9. Народження дитини – це:
а) правостворюючий юридичний факт;
б) неюридичний факт;
в) правозмінюючий факт;
г) правоприпиняючий факт.
10. Досягнення пенсійного віку – це:
а) дія;
б) подія;
в) стан;
г) юридичний акт.
11. Відбування покарання у вигляді позбавлення волі:
а) дія;
б) подія;
в) стан;
г) юридичний поступок(вчинок).
12. Суб’єкт права та суб’єкт правовідносин –це:
а) тотожні поняття;
б) перше поняття ширше за друге;
в) протилежні поняття.
13. До структури правовідносин не належить:
а) об’єкт правовідносин;
б) зміст правовідносин;
в) юридичний факт;
г) суб’єкт правовідносин.
14. Правосуб’єктність юридичної особи виникає:
а) з моменту досягнення повноліття;
б) з моменту організації;
в) з моменту державної реєстрації;
г) з моменту реорганізації.
15. Правоздатність фізичної особи виникає:
а) з моменту народження;
б) з досягненням повноліття;
в) з моменту реєстрації новонародженого в ОРАЦС;
г) з досягненням 16 років.
16. Об’єктом правовідносин є:
а) людина;
б) дієздатність;
в) реальне благо;
г) правоздатність.
17. Суб'єктивне право — це:
а) вид і міра можливої правоспроможності особи;
б) надані та такі, що охороняються державою, права та свободи учасників правовідносин;
в) особисті права громадян;
д) права, якими наділені державні органи;
е) права та свободи, якими наділені всі учасники правовідносин.
18. Юридичний обов'язок — це:
а) необхідність здійснювати активні позитивні дії на користь інших учасників правовідносин;
б) необхідність утримуватися від певних дій;
в) дотримання приписів правових норм;
г) вид і міра необхідної поведінки зобов'язаної сторони правовідносин;
д) обов'язок кожного громадянина України.
19. Здатність суб'єкта правовідносин мати права й обов'язки — це:
а) правоздатність;
б) компетенція;
в) дієздатність;
г) деліктоздатність;
д) правосуб'єктність.
20. Здатність суб'єкта правовідносин своїми діями набувати та здійснювати права та виконувати обов'язки — це:
а) правоздатність;
б) компетенція;
в) дієздатність;
г) деліктоздатність;
д) правосуб'єктність.
21. Підставою виникнення, припинення та змінювання правовідносин є:
а) аналогія права;
б) юридичні факти;
в) правовий прецедент;
г) норми права.
22. Структурними елементами правовідносин є:
а) гіпотеза, диспозиція, санкція;
б) кодифікація, інкорпорація, консолідація;
в) суб'єкт, об'єкт, зміст;
г) суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона.
23. До структури правових відносин не належить:
а) суб'єкт;
б) об'єкт;
в) зміст;
г) законність.
24. Назвіть юридичний факт, що є подією:
а) рішення суду;
б) підпал, що призвів до загибелі чужого майна;
в) стихійне лихо, що призвело до загибелі застрахованого майна;
г) угода.
Література:
1. Архипов С.И. Субъект права: Теоретическое исследование. – СПб.: Изд-во Р.Асланова Юридический Центр пресс, 2004. – 466 с.
2. Гревцов Ю.И. Правовые отношения и осуществление права. – Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1987. - 128 с.
3. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения. – Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1981. – 83 с.
4. Данилюк Ю. Поняття та особливості юридичних фактів у конституційному праві України // Право України. – 2008. - № 2. – С.13 – 17.
5. Данилюк Ю. Про поняття об’єктів конституційних правовідносин // Право України. – 2008. - № 8. – С. 9 – 15.
6. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.:Юрид. лит., 1984. – 144 с.
7. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. – 2003. – №7. – С.29.
8. Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії // Право України. – 2005. - №7. – С.109-111.
9. Мальков А.В. Законные интересы как правовая категория. – СПб.: Изд-во Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 357 с.
10.Матузов Н.И. Общие правоотношения и их специфика //Правоведение. – 1976. – № 3. – С. 23-33.
11.Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид.лит., 1974. – 348 с.
12.Харитонова О.І. Деякі проблеми загальної теорії правовідносин // Актуальні проблеми держави і права. – Вип.21. – Одеса: Юрид.літ, 2003. – С.75-83.
13.Чернадчук Т. Держава як суб‘єкт фінансових правовідносин // Право України. – 2007. - №. 6. – С. 112 – 115.
14.Чувакова А.М. Идентификация юридических фактов // Юридический вестник. – 2002. – №3. – С.82-86.
15.Якушев І. Правосуб‘єктність в теорії трудового права України // Право України. – 2008. - № 3. – С. 36 – 41.