1. Реалізація права — це:
а) діяльність державних органів із застосування правових норм;
б) виконання приписів юридичних норм;
в) правомірна поведінка людей;
г) втілення приписів юридичних норм у правомірній поведінці людей;
д) фактична поведінка суб'єктів права.
2. Форми реалізації права:
а) усна;
б) письмова;
в) конклюдентна;
г) дотримання, виконання, використання;
д) використання своїх повноважень посадовими особами.
3. Правозастосування — це:
а) винесення на основі норм права рішень по конкретним ам;
б) діяльність суб'єктів права з використання своїх прав;
в) процедурно-процесуальна діяльність державних органів, що мають владні повноваження;
г) здійснювана в установлених законом формах державно-владна, організаційна діяльність компетентних органів держави, посадових осіб чи спеціально уповноважених на те громадських об'єднань з вирішення конкретних юридично-значимих ситуацій;
д) діяльність Верховної Ради України з прийняття законів та підзаконних актів.
|
|
4. Умовами застосування права є:
а) бажання суб'єктів права;
б) владне рішення державного органу;
в) необхідність урегулювання суспільних відносин;
г) здійснення правопорушення;
д) наявність конфліктної ситуації.
5. До основних стадій застосування норм права належить:
а) установлення фактичних обставин справи;
б) юридична кваліфікація;
в) вирішення справи
г) документальне оформлення прийнятого рішення;
д) усі названі.
6. Правозастосовчий акт — це:
а) будь-який нормативно-правовий акт, прийнятий компетентним державним органом;
б) індивідуальний акт державно-владного характеру, що приймається компетентним державним органом і визначає на основі правових нори права обов'язки особи або міру її відповідальності;
в) документ, що приймається громадським об'єднанням на основі норм права;
г) документ, що приймається посадовою особою для вирішення юридичної справи;
д) нормативно-правовий акт, що регулює суспільні відносини.
7. Громадянин Іваненко проголосував на виборах народних депутатів. В якій формі він реалізував право:
а) використання;
б) застосування;
в) дотримання;
г) правозастосування.
8. Прогалина у праві — це:
а) повна відсутність у чинному законодавстві необхідних юридичних норм;
б) повна або часткова відсутність суспільних відносин, що об'єктивно потребують юридичної регламентації;
в) суспільні відносини, що потребують урегулювання;
г) правові норми, що втратили своє значення;
д) застарілі нормативно-правові акти.
9. Аналогія закону — це:
а) вирішення конкретної справи на основі правової норми, що регулює подібні суспільні відносини;
|
|
б) вирішення конкретної юридичної справи судовим або адміністративним органом, що стало обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому;
в) заміна одного закону іншим;
г) зіставлення законів.
10. Аналогія права — це:
а) порівняльно-правовий аналіз різних правових систем;
б) вирішення справи на основі загальних начал та принципів права, галузі прав або інституту права;
в) вирішення конкретної юридичної справи на основі загальних начал законодавства;
г) застосування для вирішення справи загально-правових принципів;
д) вирішення конкретної юридичної справи з використанням правового прецеденту.
11. Спосіб подолання прогалин у праві — це:
а) рішення суду;
б) акти місцевої державної адміністрації;
в) прийняття необхідних нормативно-правових актів;
г) внесення змін до чинного законодавства;
д) аналогія права, аналогія закону.
Література:
1. Бобровник С.В. Правове регулювання суспільних відносин та реалізація права // Правова держава. Щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 1996. – Вип.7. – С. 103 – 108.
2. Бочаров Д. Поняття «правозастосовча діяльність»: операціональний аспект // Право України. – 2008. - № 3. – С.115 – 118.
3. Власов Ю.Л. Правова система й реалізація права: проблеми зв’язку та взаємовпливу // Правова держава. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. – Вип.16. – С.142-149.
4. Вопленко Н.Н., Рожнов А.П. Правоприменительная практика: понятие, основные черты и функции: Монография, Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2004. – 205 с.
5. Завадская Л.Н. Механизм реализации права. – М: Наука, 1992. - 288 с.
6. Клименко К. Справедливість як основа правозастосовної діяльності // Право України. – 2007. - №. 8. – С. 30 – 34.
7. Крук О. Проблемні питання реалізації демократичних прав і свобод людини // Право України. – 2007. - № 5.- С. 20 – 24.
8. Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения. - М.: Юрид. лит., 1974. -184 с.
9. Лазарев В.В. Эффективность правоприменительных актов. – Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1975. – 207 с.
10. Матузов Н.И. Коллизии в праве: Причины, виды и способы разрешения //Правоведение. – 2000. – № 5. – С.225-244.
11. Мірошниченко А. Співвідношення темпорального та змістовного принципів вирішення правових колізій // Право України. – 2008. - № 5. – С.24 – 29.
12. Павлишин О. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень // Право України. – 2004. – № 8. – С.21-25.
13. Правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях та висновках (1997-2003 роки)/ Чаюн М.Г., Кириченко Ю.М., Кидисюк Р.А. та ін. – К..: Атіка, 2003. – 336 с.
14. Тихомиров Ю.А. Юридическая коллизия. – М.: Независимое издательство "Манускрипт", 1994. – 230 с.