Тема № 2 правове становище населення в міжнародному праві

1. Міжнародно-правові питання громадянства (набуття і втрата громадянства, подвійне громадянство).

2. Режим іноземців.

3. Право притулку.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Правове положення населення держави врегульовують, перш за все, норми національного законодавства. Разом з тим існує чимало проблем, пов’язаних з населенням, які здавна регламентують і норми міжнародного права (статус іноземців, апатридів, біпатридів та ін.), а саме: Конвенцією, що регулює деякі питання, пов’язані з колізією законів про громадянство від 12 квітня 1930 року; Європейською конвенцією про громадянство від 6 листопада 1997 року; Конвенцією про скорочення випадків безгромадянства від 30 серпня 1961 року; Конвенцією про статус апатридів від 28 грудня 1954 року та ін. Окрім цих документів потрібно дати характеристику національному законодавству про громадянство: Конституцію України, Закон України “Про громадянство” від 18 січня 2001 року.

Національне законодавство держав і міжнародне право визнають два основні способи набуття громадянства: за народженням (філіацією) і за натуралізацією (прийняття в громадянство). Ці способи набуття громадянства характерні майже для всіх держав і є звичними. В контрольній роботі також необхідно розкрити і такі способи набуття громадянства, які не суперечать нормам міжнародного права: 1) оптація, або вибір громадянства; 2) реінтеграція, або відновлення в громадянстві; 3) зміна громадянства; 4) колективна натуралізація, або групове надання громадянства, чи трансферт; 5) вшанування громадянством (надання громадянства за особливі заслуги перед державою). У законодавчому закріпленні набуття громадянства за народженням можна виділити два основні принципи: дотримання права крові (jus sanguinis) і застосування права ґрунту (jus soli).

В контрольній роботі необхідно вказати, що на законодавчому рівні по-різному вирішується питання втрати громадянства: при виході з громадянства за добровільним рішенням; при натуралізації; при позбавленні громадянства. Окремої уваги заслуговує розкриття проблеми подвійного громадянства (у осіб, які є громадянами двох і більше держав), що є, як правило, результатом розбіжностей у національно-правовій регламентації питань набуття і втрати громадянства.

Питання режиму іноземців передбачає розмежування іноземних громадян за їх статусом на три категорії: 1) ті, що користуються національним режимом (надання права, які в сукупності суттєво наближені до прав власних громадян); 2) ті, яким надано режим найбільшого сприяння (надання прав і встановлення обов’язків, які закріплені для громадян третьої держави, що мають на території даної держави найсприятливіший статус); 3) іноземні громадяни зі спеціальним статусом перебування (надання прав і встановлення обов’язків, які відрізняються від тих, що передбачені для власних громадян чи для іноземців за режимом найбільшого сприяння).

Розкриваючи питання відносно права притулку, необхідно ознайомитися з наступними міжнародно-правовими документами: Декларацією ООН “Про територіальний притулок” від 14 грудня 1967 року; Декларацією Ради Європи “Про територіальний притулок” від 1 січня 1977 року. Стосовно національного законодавства слід відзначити ч. 2 ст. 26 Конституції України і ст. 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 6 лютого 2003 року (передбачає можливість надання притулку іноземцям і особам без громадянства).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конвенция, регулирующая некоторые вопросы, связанные с коллизией законов о гражданстве от 12 апреля 1930 года. Действующее международное право. В 3-х томах / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. Том 1. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996. – С. 223 - 230.

2. Конвенция о статусе апатридов от 28 декабря 1954 года. Действующее международное право. В 3-х томах / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. Том 1. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996. – С. 230 - 243.

3. Конвенция о сокращении безгражданства от 30 августа 1961 года. Действующее международное право. В 3-х томах / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. Том 1. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996. – С. 247 - 255.

4. Декларация Совета Европы «О территориальном убежище» от 1 января 1977 года. Международное публичное право. Сборник документов. Т. 1. – М.: БЕК, 1996. – С. 546 – 547.

5. Європейська конвенція про громадянство від 6 листопада 1997 року // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламентське видавництво. – 2000. – С. 483 – 498.

6. Закон України “Про громадянство” від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 13. – Ст. 65.

7. Декларация ООН «О территориальном убежище» от 14 декабря 1967 года. Действующее международное право. В 3-х томах / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. Том 1. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996. – С. 338 - 342.

8. Закон України “Про правовий режим іноземців та осіб без громадянства” від 6 лютого 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 16. – Ст. 117.

9. Боярс Ю. Р. Вопросы гражданства в международном праве. – М., 1986.

10. Галенская Л.Н. Право убежища (международно-правовые вопросы). – М.: Международные отношения, 1982.

11. Курс международного права в 7-ми томах. – М., 1990. – Т. 3.

12. Микитаев А.К., Рыжонков Д.И. О концепции двойного гражданства //Актуальные проблемы двойного гражданства. – М.: 1995.

13. Конституція України // Голос України. - 1996. - № 138 (1388) 27 липня. - С. 5 - 11.

14. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М.: Международные отношения, 1996.

15. Международная защита прав и свобод человека. Сб. документов / Сост. Г.М. Мелков. - М.: 1990.

16. Микульшин А.О. О понятии и видах режимов иностранцев // Советский ежегодник международного права, 1972. – М.: Наука, 1974.

17. Сироїд Т.Л. Міжнародне публічне право: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Прометей-Прес». – 2005.

18. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник. – Харьков: Консум; Университет внутренних дел, 1999.

19. Тодыка Ю.Н. Гражданство Украины: конституционно-правовой аспект. – Х.: 2002