Методичні рекомендації. Розкриваючи дану тему, потрібно зазначити, що права людини це одна з провідних галузей сучасного міжнародного права

Розкриваючи дану тему, потрібно зазначити, що права людини це одна з провідних галузей сучасного міжнародного права, яка складається з принципів і норм, що закріплюють основні та похідні права людини, тим самим визначає стандарти демократії у міжнародній та внутрішньодержавній правових системах. Особливість міжнародного права сьогодні полягає у тому, що воно не тільки закріплює комплекс нормативних актів, що закріплюють права людини, а ще і гарантує їхнє дотримання і виконання. Іншими словами на сучасному етапі міждержавне співробітництво в галузі прав людини складається з трьох елементів: 1) розробка і прийняття універсальних стандартів з прав людини; 2) імплементація вказаних стандартів у національні правові системи та внутрішньодержавне забезпечення цих стандартів; 3) створення контролюючих міжнародних механізмів та процедур захисту прав людини.

Розглядаючи перше питання про розвиток інституту прав людини в міжнародному праві слід звернути увагу на такі аспекти: по-перше – спробувати визначити період виникнення власне галузі прав людини у міжнародному праві, для цього виділити основні етапи становлення цієї галузі та визначити соціально-культурні і правові чинники цього процесу; по-друге – вказати на основні етапи трансформації та розвитку галузі прав людини від моменту її виникнення до теперішнього часу, для чого згадати концепції визначення поколінь прав людини, а також розкрити зміст та сутність „Хартії (біль) прав людини” та прослідити історію її створення; по-третє – проаналізувати сучасний стан розвитку галузі прав людини та виділити сучасні тенденції цього процесу.

Визначаючи основні джерела прав людини як галузі міжнародного права необхідно звернути увагу на можливість класифікації цих джерел за різноманітними підставами (універсальні та партикулярні, загальні та спеціальні, багатосторонні та двосторонні і т.д.). Водночас варто проаналізувати зміст та юридичну природу таких джерел прав людини, як Загальна декларація прав людини 1948 року, Пакт про громадянські та політичні права 1966 року, Пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 року та інші.

Відповідаючи на третє питання про міжнародно-правовий захист прав людини, потрібно визначитися з тим, що означає цей термін, з якими основоположними ідеями міжнародного права він пов’язаний, за рахунок чого здійснюється міжнародно-правовий захист прав людини. В межах цього питання необхідно розглянути міжнародно-правовий механізм захисту прав та свобод людини, визначити основні організаційно-правові форми реалізації цього механізму та вказати на їхні правові підстави.

Розкриваючи четверте питання про механізм захисту прав людини на міжнародному рівні варто з’ясувати повноваження склад та процедуру функціонування як універсальних міжнародних міжурядових організацій із захисту прав людини (наприклад, Комісія ООН з прав людини, Комітет з прав людини, Комітет проти катувань та ін.), так і регіональних організацій і посадових осіб (наприклад, Європейський суд з прав людини, Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському чи принизливому поводженню або покаранню, Уповноважений ОБСЄ з прав людини та ін.).

Наприкінці розгляду теми необхідно проаналізувати законодавство України з точки зору його відповідності універсальним і регіональним міжнародно-правовим нормам із захисту прав людини. При цьому слід звернути увагу на можливості, які мають громадяни України та особи без громадянства, що постійно і на законних підставах проживають на території нашої держави у сфері звернення до міжнародних органів та посадових осіб з метою поновлення їхніх порушених прав. В якості додаткового завдання пропонується сформулювати та обґрунтувати шляхи подальшого вдосконалення національного законодавства України у сфері захисту прав та основних свобод людини і громадянина.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Загальна декларація прав і свобод людини 10 грудня 1948 року. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – Київ: Юрінформ, 1992.- С. 18-23.

2. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод 1950 г. // Международно-правовые акты о правах человека. Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА · М, 2000. – С.539-569.

3. Конвенция Содружества Независимых Государств о правах и основных свободах человека 1995 г. // Там же. – С. 711-719.

4. Американская конвенция о правах человека 1969 г. // Международно-правовые акты о правах человека. Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА · М, 2000. – С.720-747.

5. Конвенція про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – Київ: Юрінформ, 1992.- С.62-66.

6. Конвенція проти катувань та інших жорстких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання 1984 р. // Там само. – С.92-108.

7. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1952 р. //Там само, С109-122.

8. Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з англ. – К.: “АртЕк”, 1997.

9. Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. – М.: Институт государства и права РАН, 1998.

10. Лукашук И.И. Международное право. Общая и Особенная часть. Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1996.

11. Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М, 2000.

12. Международная защита прав человека / Составитель и автор комментариев М.В. Буроменский. – Харьков: ООО "Синтекс, ЛТД", 1998.

13. Мюллерсон Р.А. Права человека: идеи, нормы, реальность. – М.: Юридическая литература, 1991.

14. Права человека. Учебник для вузов / Под общей ред. Е.А. Лукашевой. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М, 1999.

15. Права человека и предварительное заключение: Сборник международных стандартов, касающихся предварительного заключения. – Харьков: ”Консум”, 1997.

16. Права человека. Сборник международных договоров. – Нью-Йорк: Издательство ООН, 1983.

17. Сироїд Т.Л. Міжнародні стандарти діяльності поліції та права людини // Інформаційний бюлетень обміну досвідом МВС. - 2003 - №148.- С. 36 - 39.

18. Сироїд Т.Л. Міжнародне публічне право: Навчальний посібник. – Вид. 2-е, доп. й перероб. – Х.: ТОВ «Прометей-Прес», 2006.

19. Фуркало В.В. Международно-правовая защита гражданского населения в условиях вооруженных конфликтов. – К.: Наук. Думка, 1986.

20. Тускоз Жан. Міжнародне право: Підручник. / Пер. з франц. – К.: “АртЕк”, 1998.

21. Черкес М.Ю. Міжнародне право: Підручник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.

22. Черниченко С.В. Теория международного права. В 2-х томах. – М.: Издательство “НИМП”, 1999.