Ефективність протиерозійних заходів

Теоретичні дослідження проблеми кількісної оцінки ефектив­ності протиерозійних заходів (Швебс, 1981; Швебс, Светличный, 1981; Герасименко, 1983; Светличный, Швебс, 1984 та ін.) пока­зали, що найбільш інформативним показником протиерозійної ефективності ґрунтозахисних заходів є відношення величини змиву ґрунту на варіанті досліду з оцінюваним заходом до змиву ґрун­ту на контролі:

(6.1)

де К_е - коефіцієнт протиерозійної ефективності конкретного за­ходу, безрозмірний;

W_i - змив ґрунту на варіанті досліду з оцінюва­ним проти-ерозійним заходом, т/га;

W_k- змив ґрунту на кон­тролі, т/га.

Показник К_е фактично є коефіцієнтом зменшення протиерозійним заходом змиву ґрунту і теоретично зміню­ється від 1,0 (зниження немає і протиерозійна ефективність дорівнює 0) до 0 - ерозія ґрунту повністю попереджена і про­тиерозійна ефективність прийому є абсолютною.

Така форма критерію протиерозійної ефективності зручна ще тим, що у випадку, коли контроль польового досліду обраний методично правильно, тобто відмінність від контролю умов про­ведення досліду на оцінюваному варіанті пов’язана тільки з про­тиерозійним прийомом, виключається вплив на нього інших фа­кторів схилового ерозійного процесу, насамперед, таких, як дов­жина та ухил схилу, а також протиерозійної стійкості ґрунту. При цьому застосування інших показників, зокрема, врожайності сільськогосподарських культур, вологості ґрунту тощо в цілому бажано, але тільки як додаткових до критерію.