Лікування використовуючи гіпноз

Лікування використовуючи гіпноз активно застосовується при лікуванні таких захворювань, як надмірна вага і ожиріння, неврози всіх форм, заїкання, депресії, страхи, відсутність апетиту, перепади настрою, відчуття самотності, паніки і тривоги.

У медичній практиці гіпноз застосовується для лікування психосоматичних захворювань, таких як виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, задуха, підвищене потовиділення, жар або озноб, зайва сонливість, нудота та запаморочення.

Використовуючи гіпноз пацієнти позбавляються від різних видів залежностей, будь то залежність від інтернету, телевізора або залежність від алкоголю, тютюну, наркотичних речовин. Лікують використовуючи гіпноз і від психологічної залежності від людей (партнера, батьків, керівників і начальників).

Особливим медичним аспектом використання методу гіпноз є лікування сексуальних порушень організму, адже нерідко подібні захворювання не вдається вирішити традиційними методами. Зокрема, використовуючи гіпноз лікують міому матки, порушення менструального циклу, мастопатію, залежність від партнера. Чоловіки можуть звертатися до гіпнотерапевта для лікування імпотенції, передчасного сім'я виверження, страху перед жінкою і статевої залежності.

Ефективність одужання при використанні гіпнотерапії (гіпноз та навіювання) залежить від багатьох факторів, в першу чергу включають складність і глибину хвороби. Набір сучасних методів гіпнотерапії дозволяє знайти потрібну комбінацію способів введення пацієнта в гіпноз для найкращого одужання.

Гіпнопедія - (від греч. hypnos — сон і paideia, — навчання, виховання), навчання під час естеств. сну. Термін «Г.» не ставиться до процесу придбання знань у стані гіпнозу або будь-якого іншого штучно викликаного сну (електросон, медикаментозний сон), оскільки в цих випадках процес навчання носить характер гипнотич. або постгипногтич. впливу. Сон (природній і штучний) як засіб для придбання знань використовувався ще в стародавності (буддійські священики в Китаї, факіри і йоги в Індії й ін.). Перша спроба практич. застосування Г. у новітній час була зроблена Д. А. Финнеем (США, 1923). У СРСР така спроба була почата А. С. Свядощем в 1936. Інтерес до Г. і прагнення дати їй теоретич. обґрунтування відновилися в 500х — нач. 600х рр. 20 в. У заруб. Г. помітний вплив психоаналітичних концепцій (див. Психоаналіз). Отеч. учені пояснюють можливість Г. на основі павловського вчення про наявність т.зв. сторожових пунктів у корі більших півкуль головного мозку під час сну. Эксперим. дані свідчать про те, що засвоєння інформації, що подаємося гипнопедич. шляхом, залежить від характеру пам'яті, віку, що навчається, від кіллва сеансів і обсягу програми за один сеанс навчання, від интонац. характеристики мови. Мн. теоретич. і практич. проблеми Г. (працездатність, стомлюваність після тривалого застосування Г., зміна функціонального стану нервової системи в результаті систематич. використання Г. і т.д.) недостатньо ясні. Очевидно, що Г. не може замінити естеств. пед. процес; вона може бути корисної для закріплення в пам'яті лише неуводити, увести до ладу-рых видів інформації (иностр. слова, телеграфна абетка, формули й i. п.)

39 Емоції Емоції — психічні стани і процеси в людини та вищих тварин; це

відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються

у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. В

емоціях виявляється позитивне або негативне ставлення людини до

навколишнього світу.

ІІ. Види емоцій1. Позитивні емоціїПозитивні емоції— позитивна оцінка об'єкта, явища (радість, любов,захоплення тощо). Вони зумовлюють розширення кровоносних судин,підвищення інтенсивності енергетичного обміну, температури тіла,розумової та фізичної працездатності. Отже, вони спонукають людину додіяльності й досягнення корисного результату.2. Негативні емоції:Негативні емоції виникають при дефіциті інформації, невдачах людей.Негативні емоції протилежні позитивним. Проте вони теж стимулюютьактивність людини, спрямовуючи її на подолання перешкод.) первинніЛюдина, як і тварина, народжується з певними емоційними реакціями. Цепервинні емоції: страх і тривога — як прояв потреб у самозбереженні;радість — це реакція задоволення від реалізації потреб; гнів — якнаслідок обмеження потреби в рухах, вчинках.б) вторинніВторинні емоції у людини формуються внаслідок її соціальності таусвідомлення власного "Я". Ці емоції не пов'язані з життєво важливими 1. Емоційні реакції. Емоційні реакції— посмішка, сміх, плач, лють, страх, схвильованість, імпульсивність дії або повна нерухомість — тісно пов'язані з подіями, що їх зумовили. В екстремальних умовах, коли людина не може оволодіти певною ситуацією, розвиваються так звані афекти — особливий вид емоцій, які супроводжуються сильною, бурхливою реакцією (наприклад, страх, гнів).