double arrow

НА ТЕРЕНАХ СРСР


Шкільна психологічна служба в СРСР спочатку створювалась в Естонії під керів­ництвом Х.И. Лейметса і Ю.Л. Сиерда. Перший шкільний психолог почав працювати в одному із сільськогосподарських технікумів у 1970 р. З 1975 р. працювало ряд психологів у спеціальних школах-інтернатах для «важких» підлітків, а з 1980 р. — у вигляді експерименту — у деяких зага­льноосвітніх школах.

На початку 80-х рр. відбувається інтенсивне становлення психо­логічної служби в системі освіти в СРСР. Розгорнулось активне вивчення наукових основ, обговорення можливих форм і методів роботи практичних психологів у школі.

Журналом «Вопросы психологии» у 1983 р. був організований «круглий стіл» «Психологічна служба в школі». В цьому ж році. відбулася всесоюзна конференція психологів у Талліні. На конференції були проаналізовані експерименти зі створення шкільної психологічної служби, які проводились у багатьох містах і республіках, обговорювались питання подальшого розвитку психологічної служби в школах.

У 1984 р. в Москві в Інституті психології АН СРСР відбулася перша Всесоюзна конференція з питань психологічної служби в СРСР. Одна з секцій була присвячена психологічній службі в школі. В центрі уваги учасників секції були питання психологіч­ного забезпечення навчально-виховного процесу в школі.




Важливим етапом розвитку шкільної психологічної служби в СРСР став багатолітній (1981—1988) експеримент із впровадження в школах Москви посади практичного психолога, який проводився під науковим і методичним керівництвом лабораторії наукових основ дитячої практичної психології НДІ загальної і педагогічної психології АПН СРСР. Були визначені предмет і завдання шкільної педагогічної служби.

На основі аналізу експерименту було розроблено «Положення про психологічну службу народної освіти» (1989), яке використовується і нині. У 1988 р. вийшла постанова Державного комітету СРСР з освіти про введення ставки шкільного психолога у всі навчально- виховні заклади країни. Це стало правовою основою діяльності шкільного практичного психолога, визначило його соціальний статус, права і обов'язки. З цього моменту служба енергійно розвивалась майже в усіх регіонах країни. Відбувалось розширення сфери діяльності дитя­чого практичного психолога: служба почала охоплювати всю си­стему навчання і виховання від дошкільного віку до ранньої юності.

Практична психологія освіти з'явилася у дитячих садках, ди­тячих будинках, школах, гімназіях, ліцеях, професійно-технічних училищах, коледжах, школах-інтернатах. Керівники загальноосвітніх шкіл, вчителі, вихователі, батьки все більше усвідомлюва­ли користь психологічної служби.

Це формувало у суспільстві потребу у дитячих практичних психологах. Тому у педагогічних університетах та інститутах була організована підготовка спеціа­лістів з педагогічної психології, курси перепідготовки спеціаліс­тів з вищою педагогічною освітою, збільшилась кількість професійних об'єднань для підвищення кваліфікації працюючих практичних психологів освіти.

Аналогічна історія розвитку пси­хологічної служби в Україні, яка до 1991 р. входила у склад СРСР.







Сейчас читают про: