Акціонерні товариства

Протягом століть складалися оптимальні способи залу­чення і збереження капіталу, які втілювалися у різні правові фор­ми, що отримали назву товариств і корпорацій. Зазвичай термін «корпорація» вживається в досить широкому розумінні. Власне до назви корпорації додається одне зі слів: «асоціація», «компа­нія», «корпорація», «фонд», «клуб», «установа», «інкорпорей- ТВД», «Інститут», «товариство», «союз», «синдикат», «з обмеже- ІВДОЩЙІІОвіДаЛЬНІстю» тощо. Всі вони можуть випускати акції, якщо Шве Не передбачено в їх статутах.

Втім, як правило, у законодавстві різних країн поняття «това­риство», «корпорація» та «установа» не є однаковими. В Украї­ні різниці між товариством та корпорацією законодавець не ро­бить, 1, більше тот ■ ЦК tepid* «корпорація» не вживається.

шш і Ш йЫЫшш^^ <^АТ>«р«^інших

^Ш^ЩкШш «)ПШ-Л<ЯіОдіЛ^ісі товариства» AT є одним із видів **^Щі^^^Г^ея^ Саме таку назву отри­мало товариство, статутний калітвл Jfxoro розподілено на визна­чену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоратив­ні права за якими посвідчуються акціями (ст. З Закону України «Про акціонерні товариства»). Втім, у законодавстві XIX — по­чатку XX ст. воно також мало назву «товариство по участках» і «компанія на акціях», «товариство на паях», «акціонерне під­приємство», корпоративна організація, корпорація. Акціонерне товариство за своєю сутністю є теж корпорацією, як це склалось

........................................... І, НІШ. її». ІІІІІІІ»"ІІІІІІІІІ"'ІІІІІІІІІ.ІІІІІІІІІІІ

Розділ 5

історично та економічно. Таким чином, корпорацію, компанію і AT слід розуміти як однопорядкові утворення, що базуються на об'єднанні осіб та їх капіталів. Так звані «об'єднання осіб» та «об'єднання капіталів» як орієнтир сутності юридичної особи, що передбачено в ч. 1 ст. 81 ЦК, взаємозалежні.

Будучи корпорацією, AT являє собою насамперед «об'єднан­ня капіталів», покликане працювати на осіб, які його формують. Тому не можна абсолютно виключати в ньому і «об'єднання осіб», що виявляється в належній організованості AT з визначенням його волі груповими інтересами індивідів, які входять до його складу, — акціонерів. Хоча AT максимально абстраговане від особистої участі акціонерів, сконцентроване на їх участі в това­ристві капіталом і не вимагає ані роботи акціонерів у ньому, ані навіть участі в його управлінні, непригіуртимо відокремлювати значення капіталу від значення суб'єктного субстрату акціонер­ного товариства, в інтересах якого і створена юридична особа. В AT навіть при великій кількості акціонерів їх склад визначе­но через право власності на іменні цінні папери — акції, і це має істотне значення для можливості проведення загальних зборів і розподілу прибутків AT.

Відтак, AT не може розцінюватися лише як об'єднання капі­талу, тим самим являючи собою його вихолощену форму існу­вання. Це здебільшого властиво установам, створення яких де­монструє виділення капіталу засновником (засновниками) і не припускає жодного об'єднання ані осіб, ані капіталів (ані участі в управлінні, ані отримання доходу від діяльності установи або будь-яких інших вигод для себе від її створення).

Поширені також і інші твердження. Наприклад, І. Ю. Крась-ко вважав, що юридична природа AT відрізняється від корпора­цій, оскільки його субстратом є не люди, а майно, що властиве тільки установам, а не корпораціям¹. З цим не можна цілком по­годитися, хоча в певних випадках і AT може розглядатися як відокремлене майно, що має самостійну правосуб'єктність, напри­клад, тоді, коли воно створюється одним акціонером (до його складу входить один акціонер), що допускається ч. 4 ст. 153 ЦК та ст. 6 Закону «Про акціонерні товариства».

¹ Красько И. Некоторые проблемы теории юридических лиц и их при­кладное значение (классификация, корпоративные права, ответственность участников) / И. Красько // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1998. - № 10. - С. 3-5.

Особливост і правового статусу окремих видів корпорацій __________________ 1(У7

Нанедене свідчить про те, що вирази «об'єднання осіб і капі­тал in» для AT є вищою мірою умовними. Навіть якщо в ньому є кілька або багато акціонерів, вони не об'єднуються, а купують акції цього товариства. Сама назва «товариство» наче вказує на об'єднання, але це лише данина історичній традиції, оскільки особи, які придбали акції діючого AT на фондовому ринку, на­вряд чи замислюються над тим, що шляхом придбання акцій вони об'єднують свій капітал з іншими особами. У цьому розу­мінні точнішим є вживання терміна «залучення капіталу» із встановленням засобу й мети такого залучення.

Незважаючи на те, що товариство з обмеженою відповідаль­ністю, як і акціонерне, є об'єднанням капіталів, для них важ­ливий особовий склад учасників. Саме тому не кожен охочий може взяти участь у цих товариствах, адже цьому перешкоджа­ють різні правила щодо переважного права учасників придбати частку в статутному (складеному) капіталі, яку відчужує учас­ник. До цих товариств не потраплять автоматично і спадкоємці учасника. З ними провадяться відповідні розрахунки.

Отже, попри чимало спільних ознак, не можна заперечувати й істотну відмінність акціонерного товариства від усіх інших видів товариств. Критерієм такого розмежування став насампе­ред випуск акцій AT. Завдяки цьому вдається залучити великий капітал без вкладення значних коштів одним або декількома ін­весторами. Це позначається на відносинах в AT (корпоративних відносинах), правовому регулюванні власності і органах тако­го товариства (корпоративному управлінні), чому приділяється значно більше уваги, ніж в інших господарських товариствах. Крім того, здавна товариство не вважалося юридичною особою, на відміну від корпорації (AT, компанії). Сьогодні це питання втратило свою актуальність, оскільки не лише акціонерні, а й усі господарські товариства визнаються юридичними особами.

Розглянуте вище дає підстави виокремити такі властивості AT як юридичної особи:

а) AT є підприємницьким товариством (часто його відносять
до комерційних організацій, хоча ЦК України не поділяє юри­
дичні особи на комерційні та некомерційні), тобто його основ­
ною метою діяльності є отримання прибутку та наступний його
розподіл між учасниками (ч. 1 ст. 84 ЦК);

б) головною особливістю AT є поділ його статутного капі­
талу на визначену кількість акцій однакової номінальної вар-

Розділ 5

Особливості правового статусу окремих видів корпорацій 109

тості (ч. 1 ст. 152 ЦК, ч. 1 ст. З Закону «Про акціонерні товари­ства»);

в) акції є цінними паперами, кожен з яких надає його власни­ку (акціонеру) рівний обсяг прав (корпоративних), при цьому від кількості акцій (пакета акцій), що належать акціонеру, зале­жить і обсяг його прав.

Акціонерне товариство має всі відомі ознаки юридичних осіб: організаційну єдність, майнову відокремленість, самостій­ну майнову відповідальність та участь у цивільному обороті від власного імені. Як і будь-яка юридична особа, має печатку, мо­же мати штамп та бланки зі своїм найменуванням, емблему, тор­говельну марку та інші засоби ідентифікації.

До наведеної характеристики AT слід^додати те, що воно має цивільні права та обов'язки для здійснення своєї правоздатно­сті, яка за ст. 91 ЦК є загальною. Це надало можливості цьому виду товариств, як і іншим юридичним особам, не зазначати у своєму статуті ті чи інші види діяльності, які воно здійснює чи має намір здійснювати. Однак згідно із законодавством про фі­нансові установи, банки та кредитні організації, страхові компанії тощо названі організації, створені у формі AT, мають спеціальну правоздатність, тобто вправі здійснювати лише ту діяльність, які визначена для них законом та статутом, а в певних випад­ках — і ліцензією. Хоча в ЦК і Законі «Про акціонерні товари­ства» про це не зазначається, але у статуті AT можна безпере­шкодно встановити види діяльності, якими воно займається.

Акціонерне товариство вважається створеним з моменту його державної реєстрації в порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підпри-ємців». Строк, на який воно створюється, не обмежується, за виключенням прямої вказівки на це в його статуті (ч. З ст. З За­кону України «Про акціонерні товариства»).

Типи акціонерних товариств. Згідно зі ст. 5 Закону «Про акціонерні товариства» в Україні існують два типи AT: публіч­ні та приватні. Відмінності між ними стосуються: 1) кількіс­ного складу акціонерів; 2) розміщення акцій; 3) порядку їх обо­роту.

1. Кількісний склад акціонерів приватного AT не може пере­вищувати 100 акціонерів. Кількісний склад публічного AT не об­межується. Як приватне, так і публічне AT можуть створювати­ся однією особою (або складатися з однієї особи).

2. Публічне AT може здійснювати публічне та приватне роз­міщення акцій. Відповідно, приватне може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними збора­ми приватного AT рішення про здійснення публічного розмі­щення акцій до статуту товариства вносяться належні зміни, у тому числі про зміну типу товариства — з приватного на публічне.

3. Оборот акцій публічного AT здійснюється без будь-яких обмежень. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону «Про акціонерні товарист­ва» акціонери публічного AT можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Згідно зі ст. 24 Закону «Про акціонерні товариства» акції перебувають у біржо­вому обороті, тобто правочини з ними укладаються на біржі. Публічне AT зобов'язане пройти процедуру лістингу та залиша­тися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі. Укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного AT, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі.

Навпаки, акції приватного AT не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.

Існує ще одна особливість обороту акцій приватного AT — з урахуванням переважного права акціонерів цього AT на при­дбання відчужуваних акцій, якщо це передбачено його статутом (ч. 2 ст. 7 Закону «Про акціонерні товариства»).

4. На приватне AT, на відміну від публічного, не поклада­ється обов'язок з опублікування його фінансової інформації та інформації про афілійованих осіб. Навпаки, публічне AT му­сить щорічно публікувати в засобах масової інформації річний звіт, бухгалтерський баланс, рахунок прибутків та збитків то­що. Згідно з ч. З ст. 78 Закону «Про акціонерні товариства» публічне AT не тільки має надавати таку інформацію акціоне­рам, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, оприлюднювати її, а й зобов'язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розміщується інформація, що підля­гає оприлюдненню відповідно до законодавства, а також інфор­мація, визначена пунктами 1—3, 5, 6, 10, 11, 13—16 ч. 1 ст. 77 цього Закону.

5. Річна звітність лише публічного AT підлягає обов'язковій аудиторській перевірці (ч. 1 ст. 75 Закону «Про акціонерні това­риства»).