2015-04-12
593
Вкажіть представників матеріалістичного та ідеалістичного напрямку в історії філософії від античних часів до сьогодення.
Материалисты: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Гераклит, Демокрит, Эпикур, Ф. Бэкон, Т. Гоббс, Д. Локк, Ж. Ламетри, Д. Дидро, А. Сен-Симон, Карл Маркс, Ф. Энгельс, Людвиг Фейербах.
Идеалисты: Пифагор, Парменид, Сократ, Платон, Аристотель, Плотин, Г. Лейбниц, Б. Паскаль, Д. Юм, Д. Беркли, И. Фихте, Ф. Шеллинг, Г. Гегель, В. Дильтей, Э. Гуссерль.
2.) Які риси, поняття та прізвища належать Модерну, а які Постмодерну:
| Модерн | Постмодерн |
| а) ідея суспільного прогресу; в) Г-В. Ф. Гегель; г) "все розумне - дійсне, а все дійсне - розумне"; є) людина – природний автомат; к) Р. Декарт; м) підвалиною усього сущого є Єдине; с) Абсолют. | б) світ - це гіпертекст; д) М. Фуко; ж) людина - машина бажань; з) логоцентризм; і) екофемінізм; л) Платон; н) Ж. Дельоз; о) підвалиною усього сущого є Множинне; п) невизначеність; р) фрагмент. |
Поясніть принцип герменевтичного кола. Наведіть приклади дії цього принципу.
|
|
|
Проблема герменевтического круга, сформулированная и, в принципе, решённая около двухсот лет тому назад немецким филологом и теологом Фридрихом Шлейермахером, может быть сформулирована следующим образом: нельзя понять любой фрагмент текста, не понимая текст в целом, но нельзя понять текст в целом, не понимая каждого его фрагмента. Шлейермахер считал, что процесс понимания принципиально не может быть завершён, и мысль бесконечно движется по расширяющемуся кругу. Повторное возвращение от целого к части и от частей к целому меняет и углубляет понимание смысла части, подчиняя целое постоянному развитию.
Можно провести аналогию герменевтической теории с научными методами исследования, такими как анализ и синтез, которые дополняют друг друга, при этом каждый из них осуществляется с помощью и посредством другого.
Перелічіть фактори, завдяки яким формується свідомість людини. Які з них є найбільш важливими, чому?
Фактори, що сприяють виникненню свідомості:
● розум,
● цілеспрямована трудова діяльність,
● соціальне життя,
● мова.
Визначальним фактором виникнення свідомості є соціальність. Саме завдяки соціальності людина закріплювала, удосконалювала і транслювала у поколіннях навички трудової та розумової діяльності, адже між побудовою зовнішньої практичної діяльності і внутрішньою розумовою діяльністю людини є певна відповідність. Соціальність є субстанцією свідомості. Вона створює ту систему об’єктивних відносин, де свідомість виявляє себе, підносячись до рівня самосвідомості, реалізуючись у предметах матеріальної культури.
