Діагностика в спеціальній психології

Одним з важливих практичних завдань спеціальної психології є виявлення дітей з порушеннями в розвитку, їх диференціальна діагностика, розробка відповідних психодіагностичних методик. При цьому визначені принципи, якими керуються в даний час при обстеженні дітей з порушеннями в розвитку.

Основним є принцип комплексного вивчення дитини, яка припускає всестороннє обстеження особливостей розвитку всіх видів пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, особи, навичок і т.д. Психологічне обстеження супроводжується аналізом стану органів чуття (зір, слуху і інших), рухової сфери, стану нервової системи дитини. Психодіагностичне обстеження є важливою частиною загальної діагностичної системи. У обстеженні дитини окрім психолога беруть участь лікарі (психоневрологія, отоларинголог, офтальмолог і ін.), педагоги (логопед, сурдопедагог, олигофренопедагог).

Наступним принципом є принцип цілісного системного вивчення дитини. Цілісний аналіз в процесі психодіагностичного дослідження припускає виявлення не окремих проявів порушення психічного розвитку, а встановлення зв’язків між ними, визначення їх причин. Основоположним тут є положення Л.С.Выготского про структуру дефекту, яке і дозволяє здійснити системний аналіз того або іншого порушення. Цілісне вивчення дитини може бути успішним, якщо воно здійснюватиметься в процесі його наочно-маніпулятивної, ігрової, учбової або трудової діяльності, що допоможе краще виявити особливості пізнавальної сфери дитини і його особи, зокрема інтереси, цілеспрямованість, стан емоційно-вольової сфери і т.д.

Істотне значення має принцип динамічного вивчення дитини, згідно якій при обстеженні важливо з'ясувати не тільки те, що діти знають і уміють, але і їх можливості в навчанні. Значущою для цього принципу є концепція Л.С.Выготского про співвідношення навчання і розвитку, відповідно до якої виділяються зона актуального розвитку (рівень трудності завдань, що вирішуються дитиною самостійно) і зона найближчого розвитку (рівень трудності завдань, що вирішуються дитиною під керівництвом, за допомогою дорослого). Реалізація принципу динамічного вивчення припускає не тільки застосування діагностичних методик, відповідних зросту, але також методик, що дозволяють виявити його потенційні можливості, тобто визначити зону найближчого розвитку. Обстеження дітей з порушеннями в розвитку рекомендується планувати і проводити із застосуванням повчального експерименту.

Важливо враховувати також принцип якісно-кількісного підходу при аналізі даних, отриманих в процесі психологічної діагностики. При реалізації даного принципу пропонується не тільки враховувати кінцевий результат діяльності, але і аналізувати процес її виконання - спосіб, раціональність, логічну послідовність операцій, наполегливість в досягненні мети, відношення до вибраних способів рішення і т.д. Звідси слідує необхідність застосування при діагностиці багатьох методик, що приводять до поєднання кількісних і якісних підходів, до аналізу результатів.

Необхідність реалізації цих принципів сформувала в суспільстві об'єктивну потребу в створенні психологічної служби в системі спеціальної освіти (для осіб з особливими освітніми потребами), націленій на профілактичну, діагностичну, розвиваючу, коректувальну і реабілітаційну роботу з особою.

Питання і завдання

I. Що вивчає спеціальна психологія? Який її зв'язок із спеціальною

2.педагогікою?

3.Дайте визначення компенсації. Які види компенсації ви знаєте?

4.Які основні параметри порушень психічного розвитку?

5.Які типи порушень психічного розвитку ви знаєте? Охарактеризуйте їх основні особливості.

6.Які основні принципи психологічної діагностики?