Тестові завдання. І. Специфічні клітини імунної системи – це (α=2)

І. Специфічні клітини імунної системи – це (α=2):

+ 1. Т-хелпери

+ 2. Т-супресори

3. NK-клітини

+ 4. Т-кілери

+ 5. В-лімоцити

+ 6. Т-лімфоцити

7. Еозинофіли

8. К-клітини

+ 9. Т- цтк

+ 10. Т-гут

11. Епітеліальні клітини

ІІ. (α=2)

1. Неспеціфічні клітинні фактори А. Система комплементу, бактерицидні

2. Специфічні клітинні фактори речовини, гострофазові білки, ферменти,

3. Неспецифічні гуморальні фактори цитокіни, интерферони

4. Специфічні гуморальні фактори В. Епітеліальні клітини шкіри та слизових

фагоцити (мікро- і макрофаги), NK-кл.,

К-клітини.

С. Т-лімфоцити (ефекторні та регуляторні)

В- лімфоцити.

Д. Імуноглобуліни.

Еталон відповіді:

1. В
2. С
3. А
4. Д

Задачі (α=ІІ)

1. Дитина 2,5років страждає на ексудативно-катаральний діатез. Імунологічне обстеження показало наявність підвищення еозинофів (15%) та рівню специфічного ІgE. Про порушення якої ланки імунітету свідчать такі зміни? Відповідь: неспецифічна клітинна та специфічна гуморальна ланки імунітету.
2. Хворий К. звернувся в приймальне відділення з скаргами на фурункульоз. Страждає на протязі 1,5 років. Антибактеріальна терапія дає короткочасний нестійкий ефект. В загальному аналізі крові – лейкоцитоз (10-11 Г/л), помірний зсув вліво, лімфопенія. Під час імунологічного дослідження виявлено зниження кількості В-Лф. та імуноглобулінів класу M та G. Про порушення якої ланки імунітету свідчать такі зміни? Подальша тактика лікаря.

Відповідь: порушення гуморальної ланки імунітету, можливо природжена селективна гипоглобулінемія. Введення препаратів імуноглобулінів.

1. Хвора І., 40 років, тривалий час приймала сульфаніламідні препарати. Після проведення клініко-імунологічного дослідження був встановлений діагноз: „Імунний агранулоцитоз ”. Результатом яких змін імунної системи стали такі порушення в кровоутворюючих органах?

Відповідь: сульфаніламіди, які є гаптенами, поєднуються з білками клітинних мембран та викликають цитотоксичну реакцію імунної системи на ці клітини. Після відміни цих препаратів показники крові нормалізується.

4. Пацієнт, 20 років, страждає на хронічні хвороби піогенної природи, відмічає схильність до ускладненого перебігу гострих респіраторних інфекцій. Неодноразово звертався до лікаря. Було проведено декілька курсів антибактеріальної терапії з короткочасним ефектом. При огляді: на шкірі лиця та тіла – рубці від фурункулів, декілька свіжих фурункулів.

А. Які порушення в роботі імунної системи спроможні викликати такий перебіг захворювань?

В. Які дослідження, в тому числі імунологічні, необхідно провести в першу чергу?

С. Раціональна терапія з урахуванням попереднього лікування.

Відповідь: А. Порушення фагоцитарної ланки та/або імуноглобулінів

В. Дослідження фагоцитарної ланки та рівня імуноглобулінів

С. Імуномодулятори – Галавіт, Поліоксидоній

5.Пацієнту 32 р., після лікування парапроктиту було призначено імунологічне дослідження, при якому виявлено низький рівень То, Тх, Тх/Тс; значно підвищений рівень «нульових» клітин та ЦІК. Стан хворого задовільний, але інколи відмічається підвищення температури тіла до 37,1 – 37,3ºС.

А. Про що свідчать дані зміни?

В. Проведіть диференційну діагностику.

С. Чи потребує пацієнт подальшого лікування? Якщо так, то якого?

Відповідь: А. Неадекватна робота імунної системи

В. Незавершеність процесу, наявність іншого запального вогнища, синдром хронічної втоми

С. Імуномодулююча терапія

6. Хлопчик, 13 років, звернувся до лікаря-стоматолога з приводу афтозного стоматиту. Було проведено курс лікування, але без ефекту. Виникли ускладнення у вигляді пародонтиту, гінгівіту. Терапія протягом 4 тижнів не давала результату, приєдналась біль у горлі, підвищення температури тіла. При огляді: слизова оболонка глотки застійно гіперемована, мигдалики збільшені до ІІ-ІІІ ст., геморагічні, тверді на дотик, вкриті некротичною плівкою. Зроблено загальний аналіз крові, в якому: Єр. – 3,09 Т/л; Нв – 99 г/л; КП – 0,82; ретикулоцити – 0,4; тромбоцити – 180 г/л; лейкоцити – 170,0 Г/л; Б-0;Є-0;П-1;С-19; Лф-76;М-4; бластні клітини – 60%; ШОЕ – 38 мм/год.

А. Які зміни в загальному аналізі крові?

В. Вірогідні діагнози.

С. Подальша тактика лікаря.

Відповідь: А. Лейкемоідний провал, наявність баластних клітин, високий лейкоцитоз, нормохромна, гипорегенераторна анемія

В. Гострий лейкоз

С. Лікування у гематології

Материалы методического обеспечения основного этапа практического занятия.
Алгоритм обследования пациентов с патологией иммунной системы.

Задание	Последовательность действий	Замечения
1. Овладеть методикой обследования больных с патологией иммунной системы	Выполнять в следующей последовательности: сбор анамнеза, общий осмотр, назначение необходимого лабораторно-инструментального обследования	Обратить внимание на возраст (для диф. диагностики врожденных или приобретенных дисфункций иммунной системы), жалобы, длительность заболевания, эффективность предыдущего лечения, использование ранее иммунотропных средств, семейный анамнез.
2. Провести обследование больного	1. анамнез заболевания - Время проявления первых признаков заболевания; - Время обращения к врачу - Последовательность развития симптомов заболевания - Характер обследования и лечения в амбулаторных условиях 2. анамнез жизни - жалобы - Состояние больного - Температурная кривая - Кожа (цвет, влажность, тургор, наличие сыпи, фурункулов, язв и т.п. - Слизистые оболочки - Периферические лимфатические узлы (количество, консистенция, размер, болезненность, спаянность с тканями) - Состояние слизистой оболочки глотки, миндалин и полости рта (чистота, влажность, цвет) - Обследование органов дыхания (перкуссия, аускультация) - Состояние сердечно-сосудистой системы - Состояние органов ЖКТ (форма живота, поверхностная и глубокая пальпация, наличие гепатоспленомегалии) - Состояние мочеполовой системы - Состояние нейро-иммунно-эндокринной системы	обратить внимание на то, что в норме возможна пальпация подчелюстной, подмышечных, паховых л / у, размером до 1см, мягкоэластической консистенции, не спаянных между собой и тканями, безболезненные при пальпации. Обратить внимание на наличие кандидоза у детей старше 6 месяцев и взрослых, наличие хронических очагов инфекции - тонзиллит, аденоидитов, стоматит и др. Обратить внимание на состояние внутренних органов брюшной полости Обратить внимание на наличие хронических воспалительных процессов со стороны мочеполовой системы: у женщин - кандидоз, аднексит, вульвит, у мужчин и женщин - пиелонефрит
3. Лабораторные исследования	1. Назначить план обследования больного 2. проанализировать - Общий анализ крови - Общий анализ мочи - Биохимический анализ крови - иммунограмма	При наличии у больного предыдущих иммунограмме (иммунный паспорт) необходимо сравнить с предыдущим иммунологическим обследованием. Соблюдать этапности назначения иммунологического обследования
4. Лист назначений	выучить: - Синдромально терапию - Этиотропную терапию - Целесообразную имунокорректирующую терапию	Обратить внимание на характер нарушений иммунного ответа на базе вышеизложенного, и, исходя из этого, назначить синдромально терапию. Например: при бактериальных инфекциях (пневмония, пиелонефрит и др.) - рациональная антибиотикотерапия Обратить внимание на паламку которой звена иммунитета необходимо воздействовать и целесообразность такой терапии
5. Заполнить лист назначений	1. Написать заключительный клинический диагноз согласно современной классификации с выделением основного нарушения иммунитета. 2. Написать обоснование диагноза, в т.ч. жалобы, анамнез жизни, семейный анамнез, анамнез болезни, патологические синдромы и симптомы болезни, результаты лабораторных исследований. 3. Назначить целесообразным лечение и выписать рецепты.

Перечень учебных практических задач, необходимых для выполнения на практическом занятии
- провести обследование больного с нарушениями функции иммунной системы;
- выделить ведущие синдромы и симптомы;
- провести диф.диагностика между нарушениями в клеточном и гуморальном звеньях иммунитета;
- определить характер нарушений иммунитета: транзиторный или устойчивый иммунодефицитное состояние;
- определить необходимый перечень дополнительных методов обследования;
- дать оценку степени нарушения иммунитета на основании исследования мазка крови (микроскопия);
- дать оценку степени нарушения функции иммунной системы по данным иммунологических исследований.