Тема 34. Радіоактивність. Основи дозиметрії

36.1. Атом радіоактивного кобальту містить електронів, протонів і нейтронів відповідно:
a) 27, 27, 33.	b) 60, 60, 27.
c) 27, 33, 60.	d) 27, 60, 33.
e) 60, 60, 33.
36.2. Період піврозпаду ізотопа йоду 8 діб. В скільки разів зміниться активність ізотопа через 16 діб?
a) В 8 разів.	b) В 4 рази.
c) В 3 рази.	d) В 6 разів.
e) Залишиться постійною.
36.3. Період піврозпаду ізотопа йоду 8 днів. В скільки разів зміниться активність ізотопа через 24 дні?
a) В 8 разів.	b) В 2 рази.
c) В 3 рази.	d) В 6 разів.
e) Залишиться постійною.
36.4. Період піврозпаду ізотопа йоду 8 днів. В скільки разів зміниться активність ізотопа через 32 дні?
a) В 8 разів.	b) В 16 разів.
c) В 2 рази.	d) В 3 рази.
e) Залишиться постійною.
36.5. Питома масова активність радіактивних препаратів залежить від:
a) періоду піврозпаду;	b) часу випромінювання;
c) температури;	d) зовнішнього тиску.
36.6. Природнім радіоактивним фоном називають:
a) проникаюче до поверхні землі космічне випромінювання;
b) випромінювання радіоактивних речовин в природі разом з космічним випромінюванням;
c) випромінювання окремих радіоактивних речовин в природі.
36.7. До іонізуючого випромінювання відносять:
a) короткохвильове рентгенівське випромінювання;	b) лазерне випромінювання в видимому діапазоні;
c) ультрафіолетове випромінювання;	d) м’яке рентгенівське випромінювання.
36.8. Скільки ядер із одного моля радіоактивного кобальту (період піврозпаду 5,3 років) розпадеться за перший місяць?
a) .	b) .
c) .
36.9.Скільки ядер із одного моля радіоактивного кобальту (період піврозпаду 5,3 років) розпадеться за два місяця?
a) .	b) .
c) .
36.10.Скільки ядер із одного моля радіоактивного кобальту (період піврозпаду 5,3 років) розпадеться за три місяці?
a) .	b) .
c) .
36.11. У скільки разів масовий коефіцієнт послаблення сульфату барію () більший, ніж м’яких тканин ().
a) В 600 разів.	b) В 202 рази.
c) В 3502 рази.	d) В 354 рази.
e) В 2 рази.
36.12. У скільки разів масовий коефіцієнт послаблення сульфату кальцію () більший, ніж м’яких тканин ().
a) В 2 рази.	b) В 202 рази.
c) В 3505 рази.	d) В 600 разів.
e) В 28 разів.
36.13. У скільки разів масовий коефіцієнт послаблення сульфату натрію () більший, ніж м’яких тканин ().
a) В 2 рази..	b) В 202 рази.
c) В 382 рази.	d) В 600 разів.
e) В 15 разів.
36.14. У скільки разів масовий коефіцієнт послаблення фосфату кальцію () більший, ніж м’яких тканин ().
a) В 68 раз.	b) В 353,6 разів.
c) В 382 рази.	d) В 600 разів.
e) В 2 рази.
36.15. Скільки років тому назад було зрубане дерево, яке було використане для виготовлення предмету, якщо активність вуглецю в ньому склала від активності живого дерева? Період піврозпаду Т = 5730 років.
a) років.	b) 350 років.
c) років.	d) 390 років.	e) років.
36.16. Скільки років тому назад було зрубане дерево, яке було використане для виготовлення предмету, якщо активність вуглецю в ньому склала від активності живого дерева? Період піврозпаду Т = 5730 років.
a) 11460 років.	b) 30 років.
c) 398 років.	d) 350 років.
e) 5580 років.
36.17. Скільки років тому назад було зрубане дерево, яке було використане для виготовлення предмету, якщо активність вуглецю в ньому склала від активності живого дерева? Період піврозпаду Т = 5730 років.
a) років.	b) 398 років.
c) 350 років.	d) років.
e) 30 років.
36.18. Скільки років тому назад було зрубане дерево, яке було використане для виготовлення предмету, якщо активність вуглецю в ньому склала від активності живого дерева? Період піврозпаду Т = 5730 років.
a) 5730 років.	b) 358 років.
c) 30 років.	d) 398 років.
e) 350 років.
36.19. Знайти питому масову активність . Період піврозпаду Т = 5,263 роки.
a) .	b) .
c) .	d) .
e) .
36.20. Знайти питому масову активність U. Період піврозпаду роки.
a) Бк/кг.	b) Бк/кг.
c) Бк/кг.	d) Бк/кг.
e) Бк/кг.
36.21. Поглинутою дозою випромінювання називається:
a) енергія випромінювання, поглинута одиницею маси речовини за час опромінення;	b) добуток потужності експозиційної дози на час опромінення;
c) енергія випромінювання, поглинута за час опромінення.
36.22. Одиницею вимірювання експозиційної дози випромінювання в системі СІ є:
a) .	b) Гр.
c) рад.	d) Р.
e) .
36.23. Одиницею вимірювання поглинутої дози випромінювання в системі СІ є:
a) Гр.	b) .
c) рад.	d) Р.
e) Зв.
36.24. Одиницею вимірювання еквівалентої дози випромінювання в системі СІ є:
a) Гр.	b) .
c) Зв.	d) Р.
e) .
36.25. Дозиметри і радіометри призначені для вимірювання:
a) поглинутої дози іонізуючого випромінювання;	b) біологічної ефективності іонізуючого випромінювання;
c) потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання;	d) експозиційної дози іонізуючого випромінювання.
36.26. Мінімальна летальна еквівалентна доза – випромінювання складає:
a) 600 бер.	b) 100 бер.
c) 200 бер.	d) 500 бер.
e) 1000 бер.
36.27. Середня потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання в діагностичному кабінеті дорівнює Лікар знаходиться протягом дня 5 годин в кабінеті. Яку поглинуту дозу випромінювання отримає лікар за 6 робочих днів?
a) .	b) .
c) .	d) .
e)
36.28. Середня потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання в діагностичному кабінеті дорівнює Лікар знаходиться протягом дня 5 годин в кабінеті. Яку поглинуту дозу випромінювання отримає лікар за 3 робочі дні?
a)	b) .
c) .	d) .
e) .
36.29. Середня потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання в діагностичному кабінеті дорівнює Лікар знаходиться протягом дня 5 годин в кабінеті. Яку поглинуту дозу випромінювання отримає лікар за 2 робочі дні?
a)	b) .
c) .	d) .
e) .
36.30. Еквівалентну дозу випромінювання визначають:
a) добутком потужності експозиційної дози на час опромінення;	b) за енергією випромінювання, поглинутою одиницею маси речовини за час опромінення;
c) добутком поглинутої дози на коефіцієнт якості;	d) за енергією випромінювання, поглинутою за час опромінення.
36.31. Експозиційною дозою випромінювання називається:
a) добуток потужності експозиційної дози на час опромінення;	b) енергія випромінювання, поглинута одиницею маси речовини за час опромінення;
c) енергія випромінювання, поглинута за час опромінення;	d) міра іонізації повітря рентгенівськими і гамма–променями.
36.32. Одиницею вимірювання потужності поглинутої дози випромінювання в системі СІ є:
a) ;	b) ;
c) ;	d) ;
e) Зв.
36.32. Одиницею вимірювання потужності експозиційної дози випромінювання в системі СІ є:
a) ;	b) ;
c) ;	d) ж;	e) Зв.
36.33. Коефіцієнт якості нейтронів дорівнює:
a) 1;	b) 5;
c) 20;	d) 10.
36.34. Коефіцієнт якості рентгенівського випромінювання дорівнює:
a) 1;	b) 5;
c) 10;	d) 20.
36.35. Коефіцієнт якості –випромінювання дорівнює:
a) 1;	b) 5;
c) 10;	d) 20.
36.36. Коефіцієнт якості –випромінювання дорівнює:
a) 1;	b) 5;
c) 10;	d) 20.
36.37. Тканина масою 10 г поглинає – частинок з середньою енергією 5 МеВ кожна. Знайти поглинуту і еквівалентну дози. Коефіцієнт якості випромінювання для – частинок вважати рівним 20.
a) 0,08 Гр., 1,6 бер.	b) 0,8 Гр., 16 бер
c) 8 Гр., 160 бер
36.38. Тканина масою 100 г поглинає – частинок з середньою енергією 3 МеВ кожна. Знайти еквівалентну дозу. Коефіцієнт якості випромінювання для – частинок вважати рівним 20.
a) 4,8 Гр., 96 бер.	b) 48 Гр., 960 бер.
c) 0,48 Гр., 9,6 бер.
36.39.Тканина масою 10 г поглинає – частинок з середньою енергією 4 МеВ кожна. Знайти еквівалентну дозу. Коефіцієнт якості випромінювання для – частинок вважати рівним 20.
a) 0,064 Гр., 1,28 бер.	b) 6,4 Гр., 128 бер.
c) 0,64 Гр., 12,8 бер.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Медична і біологічна фізика / За ред. О.В.Чалого, 2-е видання - К.: Книга-плюс, 2005.

2. Медична і біологічна фізика / За ред. О.В.Чалого. т.1 - К.: Віпол, 1999; т.2 - К.: Віпол, 2001.

3. Медична і біологічна фізика (практикум) / за ред. О.В.Чалого. – К.: Книга-плюс, 2003.

4. Свердан П.Л. Вища математика: Аналіз інформації у математиці та медицині. – Львів, Світ, 1998.

5. Чалий О.В., Стучинська Н.В., Меленевська А.В. Вища математика. – К.: Техніка, 2001.

6. Костюк П.Г., Зима В.Л., Магура І.С., Мірошниченко М.С., Шуба М.Ф. Біофізика. - К.: Обереги, 2001.

7. Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика. – Харьков, Изд-во НФАУ, 2004.

8. Зима В.Л. Біофізика. Збірник задач. - К.: Вища шк., 2001.

9. Русяев В.Ф., Мищенко С.В., Пронина Н.В. Медицинская физика (сборник вопросов и задач). – Полтава, АСМИ, 2001.

10. Ремизов А.Н.. Медицинская и биологическая физика. - М: Высш. шк., 1992.

11. Ремизов А.Н., Исакова Н.Х., Максина Л.Г. Сборник задач по медицинской и био­логической физике. - М: Высш. шк., 1978.

Додаткова:

1. Антонов В.Ф. и др.. Биофизика. – М.: Владос, 2000.

2. Эссаулова И.Л., Блохина М.Е, Гонцов Л.Д. Руководство к лабораторным работам по медицинской и биологической физике. - М: Высш. шк., 1987.

3. Ремизов А.Н., Исакова Н.Х.,.Максина Л.Г. Сборник задач по медицинской и биологической физике. - М: Высш. шк., 1978.

4. Владимиров Ю.А., Рощупкин Д.И., Потапенко А.Я., Деев А.И. Биофизика. - М: Медицина, 1983.

5. Рубин А.Б. Биофизика.- М: Высш. шк. 1987.

6. Волькенштейн М.В. Биофизика.- М: Высш. шк. 1987.

7. Ливенцев Н.М. Курс физики. - М.: Высш. шк. 1978.

8. Самойлов В.О. Медицинская биофизика. - Л.: Изд-во ВМА, 1986.

9. Губанов Н.И., Утенбергов А.А. Медицинская биофизика. - М: Медицина, 1981.

10. Агапов Б.Т., Максютин Г.В., Островерхов П.И. Лабораторный практикум по физике. - М: Высш. шк., 1982.

11. Чалый А.В., Цехмистер Я.В.. Флуктуационные модели процессов самоорганизации. К.: Випол, 1994.

12. Чалый А.В. Неравновесные процессы в физике и биологии. - К.: Наук. думка, 1997.

13. Чалий О.В. Синергетичні принципи освіти та науки. - К.: Віпол, 2000.