36.1. Атом радіоактивного кобальту містить електронів, протонів і нейтронів відповідно: | ||||||
a) 27, 27, 33. | b) 60, 60, 27. | |||||
c) 27, 33, 60. | d) 27, 60, 33. | |||||
e) 60, 60, 33. | ||||||
36.2. Період піврозпаду ізотопа йоду 8 діб. В скільки разів зміниться активність ізотопа через 16 діб? | ||||||
a) В 8 разів. | b) В 4 рази. | |||||
c) В 3 рази. | d) В 6 разів. | |||||
e) Залишиться постійною. | ||||||
36.3. Період піврозпаду ізотопа йоду 8 днів. В скільки разів зміниться активність ізотопа через 24 дні? | ||||||
a) В 8 разів. | b) В 2 рази. | |||||
c) В 3 рази. | d) В 6 разів. | |||||
e) Залишиться постійною. | ||||||
36.4. Період піврозпаду ізотопа йоду 8 днів. В скільки разів зміниться активність ізотопа через 32 дні? | ||||||
a) В 8 разів. | b) В 16 разів. | |||||
c) В 2 рази. | d) В 3 рази. | |||||
e) Залишиться постійною. | ||||||
36.5. Питома масова активність радіактивних препаратів залежить від: | ||||||
a) періоду піврозпаду; | b) часу випромінювання; | |||||
c) температури; | d) зовнішнього тиску. | |||||
36.6. Природнім радіоактивним фоном називають: | ||||||
a) проникаюче до поверхні землі космічне випромінювання; | ||||||
b) випромінювання радіоактивних речовин в природі разом з космічним випромінюванням; | ||||||
c) випромінювання окремих радіоактивних речовин в природі. | ||||||
36.7. До іонізуючого випромінювання відносять: | ||||||
a) короткохвильове рентгенівське випромінювання; | b) лазерне випромінювання в видимому діапазоні; | |||||
c) ультрафіолетове випромінювання; | d) м’яке рентгенівське випромінювання. | |||||
36.8. Скільки ядер із одного моля радіоактивного кобальту (період піврозпаду 5,3 років) розпадеться за перший місяць? | ||||||
a) . | b) . | |||||
c) . | ||||||
36.9.Скільки ядер із одного моля радіоактивного кобальту (період піврозпаду 5,3 років) розпадеться за два місяця? | ||||||
a) . | b) . | |||||
c) . | ||||||
36.10.Скільки ядер із одного моля радіоактивного кобальту (період піврозпаду 5,3 років) розпадеться за три місяці? | ||||||
a) . | b) . | |||||
c) . | ||||||
36.11. У скільки разів масовий коефіцієнт послаблення сульфату барію () більший, ніж м’яких тканин (). | ||||||
a) В 600 разів. | b) В 202 рази. | |||||
c) В 3502 рази. | d) В 354 рази. | |||||
e) В 2 рази. | ||||||
36.12. У скільки разів масовий коефіцієнт послаблення сульфату кальцію () більший, ніж м’яких тканин (). | ||||||
a) В 2 рази. | b) В 202 рази. | |||||
c) В 3505 рази. | d) В 600 разів. | |||||
e) В 28 разів. | ||||||
36.13. У скільки разів масовий коефіцієнт послаблення сульфату натрію () більший, ніж м’яких тканин (). | ||||||
a) В 2 рази.. | b) В 202 рази. | |||||
c) В 382 рази. | d) В 600 разів. | |||||
e) В 15 разів. | ||||||
36.14. У скільки разів масовий коефіцієнт послаблення фосфату кальцію () більший, ніж м’яких тканин (). | ||||||
a) В 68 раз. | b) В 353,6 разів. | |||||
c) В 382 рази. | d) В 600 разів. | |||||
e) В 2 рази. | ||||||
36.15. Скільки років тому назад було зрубане дерево, яке було використане для виготовлення предмету, якщо активність вуглецю в ньому склала від активності живого дерева? Період піврозпаду Т = 5730 років. | ||||||
a) років. | b) 350 років. | |||||
c) років. | d) 390 років. | e) років. | ||||
36.16. Скільки років тому назад було зрубане дерево, яке було використане для виготовлення предмету, якщо активність вуглецю в ньому склала від активності живого дерева? Період піврозпаду Т = 5730 років. | ||||||
a) 11460 років. | b) 30 років. | |||||
c) 398 років. | d) 350 років. | |||||
e) 5580 років. | ||||||
36.17. Скільки років тому назад було зрубане дерево, яке було використане для виготовлення предмету, якщо активність вуглецю в ньому склала від активності живого дерева? Період піврозпаду Т = 5730 років. | ||||||
a) років. | b) 398 років. | |||||
c) 350 років. | d) років. | |||||
e) 30 років. | ||||||
36.18. Скільки років тому назад було зрубане дерево, яке було використане для виготовлення предмету, якщо активність вуглецю в ньому склала від активності живого дерева? Період піврозпаду Т = 5730 років. | ||||||
a) 5730 років. | b) 358 років. | |||||
c) 30 років. | d) 398 років. | |||||
e) 350 років. | ||||||
36.19. Знайти питому масову активність . Період піврозпаду Т = 5,263 роки. | ||||||
a) . | b) . | |||||
c) . | d) . | |||||
e) . | ||||||
36.20. Знайти питому масову активність U. Період піврозпаду роки. | ||||||
a) Бк/кг. | b) Бк/кг. | |||||
c) Бк/кг. | d) Бк/кг. | |||||
e) Бк/кг. | ||||||
36.21. Поглинутою дозою випромінювання називається: | ||||||
a) енергія випромінювання, поглинута одиницею маси речовини за час опромінення; | b) добуток потужності експозиційної дози на час опромінення; | |||||
c) енергія випромінювання, поглинута за час опромінення. | ||||||
36.22. Одиницею вимірювання експозиційної дози випромінювання в системі СІ є: | ||||||
a) . | b) Гр. | |||||
c) рад. | d) Р. | |||||
e) . | ||||||
36.23. Одиницею вимірювання поглинутої дози випромінювання в системі СІ є: | ||||||
a) Гр. | b) . | |||||
c) рад. | d) Р. | |||||
e) Зв. | ||||||
36.24. Одиницею вимірювання еквівалентої дози випромінювання в системі СІ є: | ||||||
a) Гр. | b) . | |||||
c) Зв. | d) Р. | |||||
e) . | ||||||
36.25. Дозиметри і радіометри призначені для вимірювання: | ||||||
a) поглинутої дози іонізуючого випромінювання; | b) біологічної ефективності іонізуючого випромінювання; | |||||
c) потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання; | d) експозиційної дози іонізуючого випромінювання. | |||||
36.26. Мінімальна летальна еквівалентна доза – випромінювання складає: | ||||||
a) 600 бер. | b) 100 бер. | |||||
c) 200 бер. | d) 500 бер. | |||||
e) 1000 бер. | ||||||
36.27. Середня потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання в діагностичному кабінеті дорівнює Лікар знаходиться протягом дня 5 годин в кабінеті. Яку поглинуту дозу випромінювання отримає лікар за 6 робочих днів? | ||||||
a) . | b) . | |||||
c) . | d) . | |||||
e) | ||||||
36.28. Середня потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання в діагностичному кабінеті дорівнює Лікар знаходиться протягом дня 5 годин в кабінеті. Яку поглинуту дозу випромінювання отримає лікар за 3 робочі дні? | ||||||
a) | b) . | |||||
c) . | d) . | |||||
e) . | ||||||
36.29. Середня потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання в діагностичному кабінеті дорівнює Лікар знаходиться протягом дня 5 годин в кабінеті. Яку поглинуту дозу випромінювання отримає лікар за 2 робочі дні? | ||||||
a) | b) . | |||||
c) . | d) . | |||||
e) . | ||||||
36.30. Еквівалентну дозу випромінювання визначають: | ||||||
a) добутком потужності експозиційної дози на час опромінення; | b) за енергією випромінювання, поглинутою одиницею маси речовини за час опромінення; | |||||
c) добутком поглинутої дози на коефіцієнт якості; | d) за енергією випромінювання, поглинутою за час опромінення. | |||||
36.31. Експозиційною дозою випромінювання називається: | ||||||
a) добуток потужності експозиційної дози на час опромінення; | b) енергія випромінювання, поглинута одиницею маси речовини за час опромінення; | |||||
c) енергія випромінювання, поглинута за час опромінення; | d) міра іонізації повітря рентгенівськими і гамма–променями. | |||||
36.32. Одиницею вимірювання потужності поглинутої дози випромінювання в системі СІ є: | ||||||
a) ; | b) ; | |||||
c) ; | d) ; | |||||
e) Зв. | ||||||
36.32. Одиницею вимірювання потужності експозиційної дози випромінювання в системі СІ є: | ||||||
a) ; | b) ; | |||||
c) ; | d) ж; | e) Зв. | ||||
36.33. Коефіцієнт якості нейтронів дорівнює: | ||||||
a) 1; | b) 5; | |||||
c) 20; | d) 10. | |||||
36.34. Коефіцієнт якості рентгенівського випромінювання дорівнює: | ||||||
a) 1; | b) 5; | |||||
c) 10; | d) 20. | |||||
36.35. Коефіцієнт якості –випромінювання дорівнює: | ||||||
a) 1; | b) 5; | |||||
c) 10; | d) 20. | |||||
36.36. Коефіцієнт якості –випромінювання дорівнює: | ||||||
a) 1; | b) 5; | |||||
c) 10; | d) 20. | |||||
36.37. Тканина масою 10 г поглинає – частинок з середньою енергією 5 МеВ кожна. Знайти поглинуту і еквівалентну дози. Коефіцієнт якості випромінювання для – частинок вважати рівним 20. | ||||||
a) 0,08 Гр., 1,6 бер. | b) 0,8 Гр., 16 бер | |||||
c) 8 Гр., 160 бер | ||||||
36.38. Тканина масою 100 г поглинає – частинок з середньою енергією 3 МеВ кожна. Знайти еквівалентну дозу. Коефіцієнт якості випромінювання для – частинок вважати рівним 20. | ||||||
a) 4,8 Гр., 96 бер. | b) 48 Гр., 960 бер. | |||||
c) 0,48 Гр., 9,6 бер. | ||||||
36.39.Тканина масою 10 г поглинає – частинок з середньою енергією 4 МеВ кожна. Знайти еквівалентну дозу. Коефіцієнт якості випромінювання для – частинок вважати рівним 20. | ||||||
a) 0,064 Гр., 1,28 бер. | b) 6,4 Гр., 128 бер. | |||||
c) 0,64 Гр., 12,8 бер. | ||||||
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
|
|
|
|
|
|
Основна:
1. Медична і біологічна фізика / За ред. О.В.Чалого, 2-е видання - К.: Книга-плюс, 2005.
2. Медична і біологічна фізика / За ред. О.В.Чалого. т.1 - К.: Віпол, 1999; т.2 - К.: Віпол, 2001.
3. Медична і біологічна фізика (практикум) / за ред. О.В.Чалого. – К.: Книга-плюс, 2003.
4. Свердан П.Л. Вища математика: Аналіз інформації у математиці та медицині. – Львів, Світ, 1998.
5. Чалий О.В., Стучинська Н.В., Меленевська А.В. Вища математика. – К.: Техніка, 2001.
6. Костюк П.Г., Зима В.Л., Магура І.С., Мірошниченко М.С., Шуба М.Ф. Біофізика. - К.: Обереги, 2001.
7. Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика. – Харьков, Изд-во НФАУ, 2004.
8. Зима В.Л. Біофізика. Збірник задач. - К.: Вища шк., 2001.
9. Русяев В.Ф., Мищенко С.В., Пронина Н.В. Медицинская физика (сборник вопросов и задач). – Полтава, АСМИ, 2001.
10. Ремизов А.Н.. Медицинская и биологическая физика. - М: Высш. шк., 1992.
11. Ремизов А.Н., Исакова Н.Х., Максина Л.Г. Сборник задач по медицинской и биологической физике. - М: Высш. шк., 1978.
|
|
Додаткова:
1. Антонов В.Ф. и др.. Биофизика. – М.: Владос, 2000.
2. Эссаулова И.Л., Блохина М.Е, Гонцов Л.Д. Руководство к лабораторным работам по медицинской и биологической физике. - М: Высш. шк., 1987.
3. Ремизов А.Н., Исакова Н.Х.,.Максина Л.Г. Сборник задач по медицинской и биологической физике. - М: Высш. шк., 1978.
4. Владимиров Ю.А., Рощупкин Д.И., Потапенко А.Я., Деев А.И. Биофизика. - М: Медицина, 1983.
5. Рубин А.Б. Биофизика.- М: Высш. шк. 1987.
6. Волькенштейн М.В. Биофизика.- М: Высш. шк. 1987.
7. Ливенцев Н.М. Курс физики. - М.: Высш. шк. 1978.
8. Самойлов В.О. Медицинская биофизика. - Л.: Изд-во ВМА, 1986.
9. Губанов Н.И., Утенбергов А.А. Медицинская биофизика. - М: Медицина, 1981.
10. Агапов Б.Т., Максютин Г.В., Островерхов П.И. Лабораторный практикум по физике. - М: Высш. шк., 1982.
11. Чалый А.В., Цехмистер Я.В.. Флуктуационные модели процессов самоорганизации. К.: Випол, 1994.
12. Чалый А.В. Неравновесные процессы в физике и биологии. - К.: Наук. думка, 1997.
13. Чалий О.В. Синергетичні принципи освіти та науки. - К.: Віпол, 2000.