Коментарі та примітки

1. Встановити особу не вдалося.

2. Встановити особу не вдалося.

3. Йосаф Піч (1847-1911) – чеський археолог та історик, автор багатотомної праці «Старожитності Чехії».

4. Готфрід Оссовський – польський історик, археолог, антрополог, керівник Археологічного музею цісарсько-королівської Академії в Кракові. Член Антропологічної комісії Академії. Проводив розкопки в Заліщицькому, Борщівському та Гусятинському повітах (зокрема, печері Вертеба, трипільського могильника біля с. Більче Золоте та ін.).

5. Вікентій Хвойко (1850-1914) – український археолог. Захопився археологічними дослідженнями 1890 року. Протягом 1893-1903 рр. досліджував пізньопалеолітичну стоянку на Кирилівській горі в Києві. 1896 року відкрив трипільську культуру, 1899-го – зарубинецьку, 1900-1901-го – черняхівську. Один із засновників Київського музею. Автор праць «Каменный век Среднего Приднепровья» (1899), «Поля погребений в Среднем Приднепровье» (1901), «Городища Среднего Приднепровья, их значение, древность и народность» (1905), «Древние обители Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена» (1913).

6. Микола Федорович Біляшівський (1867-1926) – археолог, етнограф, пам’яткоохоронець, мистецтвознавець, академік АН УСРР (з 1919 року). Протягом 1902-1923 рр. – директор Київського історичного музею.

7. Ернст Вальфрід фон Штерн (1859-1924) – археолог, філолог. Походив з ліфляндських дворян. Професор Новоросійського університету, член Одеського товариства історії та старожитностей, директор музею і бібліотеки Товариства (1895-1910 рр.), протягом 1908-1910 рр. очолював жіночі курси в Одесі. 1911 року виїхав до Німеччини. Автор праць «Феодосия и её керамика», «Значение керамических находок на юге России для выяснения культурной истории Черноморской колонизации», «К вопросу о воздействии античной культуры на области расположенные вне района древних поселений на северном побережье Черного моря».

8. Федір Кіндратович Вовк (1847-1918) – археолог, антрополог, етнограф. З В. Б. Антоновичем проводив розкопки на Київщині та Волині. Протягом 1879-1905 рр. знаходився в еміграції у Франції через участь у київській Громаді. У 1904-1906 рр. проводив розкопки в Галичині та Буковині. 1907 року обраний доцентом, а 1917-го – професором Санкт-Петербурзького університету. Наприкінці 1917 року обраний професором географії та антропології Київського університету.

9. Особу встановити не вдалося.

10. Подільський діалектизм, що означає гілля дерева.

11. Констатій Хилінський (1880-1938) – український археолог.

12. П. П. Бордаков – археолог, випускник Київського університету.

13. Сучасне село Круті Броди Віньковецького району Хмельницької області.

14. Гамченко Сергій Свиридович (1859-1934) – український археолог. Проводив розкопки на Поділлі та Волині. Член Історичного товариства Нестора-літописця (з 1902 року), Російського археологічного товариства (з 1906 року), член-кореспондент Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва (з 1913 року), член-кореспондент Петербурзького археологічного інституту (з 1913 року). Автор багатьох праць з археології.

15. Спіцин Олександр Андрійович (1858-1931) – археолог, член-кореспондент АН СРСР. З 1892 року співробітник Археологічної комісії, з 1919-го – Російської академії історії матеріальної культури. Досліджував старожитності епохи бронзи, скіфо-сарматські, волзько-камські. Один з перших почав застосовувати в археології картографічний метод.

16. Сучасне село Чорнокозинці Кам’янець-Подільського району.

17. Сучасне село Кудринці Кам’янець-Подільського району.

18. Сучасне село Ріпинці кам’янець-Подільського району.

19. Сучасне село Кадиївці Кам’янець-Подільського району.

20. Володимир Михайлович Георгієвський – випускник Кам’янець-Подільського державного українського університету, в подальшому один із керівників реформованого вищого навчального закладу. Був учнем Ю. Й. Сіцінського.

21. Михайло Якович Рудинський (1887-1958) – український археолог, мистецтвознавець, музеєзнавець, вчений секретар Наукового товариства охорони і дослідження пам’яток старовини і мистецтва на Полтавщині (1918), завідуючий археологічним відділом і директор Центрального пролетарського музею в Полтаві (1920-1924), завідуючий відділу шиття і тканин Всеукраїнського музейного містечка (1924-1925), вчений секретар президії ВУАК (1925-1928), науковий співробітник Кабінету антропології ВУАК (1928-1933). У 1925-1926 рр. проводив археологічні розвідки на Поділлі. Розкопки допомагали проводити співробітники ВУАК Е. Я. Рудинська та М. С. Мушкет.

22. Сучасне село Залісся Перше Кам’янець-Подільського району. Пізніше в згаданому поселенні розвідки були зроблені в урочищах Липники та Ферма.

23. Сучасне село Лісківці Кам’янець-Подільського району.

24. Встановити особу не вдалося.

25. Сучасне село Довжок Кам’янець-Подільського району.

26. Сучасне село Смотрич Кам’янець-Подільського району.

27. Сучасне село Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району.

28. Володимир Олександрович Геринович (1883-1949) – географ і педагог. Брав участь у проголошені ЗУНР та українсько-польській війні 1918-1919 рр., референт з питань народної освіти Євгена Петрушевича. З липня 1919 року приват-доцент кафедри географії Кам’янець-Подільського державного українського університету, 1921-1930 рр. – професор, декан факультетів професійної освіти та соціального виховання, ректор Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. Член Кам’янець-Подільського наукового товариства та Товариства охорони пам’яток старовини (1919), Комітету охорони пам’яток старовини, мистецтва і природи (1920), 1920-1922 рр. – співробітник науково-дослідної кафедри. Голова Кам’янець-Подільського наукового товариства при ВУАН (з 1925 року), Краєзнавчого комітету (з 1927 року), 1928-1929 рр. – завідувач кафедри Інституту географії Наркомосу УСРР, 1930-1932 рр. – професор Московського геолого-розвідувального інституту. 1932 року заарештований у сфабрикованій справі Української визвольної організації, 1933 року засуджений до 10 років таборів. Помер 16 липня 1949 року у Львові.

29. На сьогодні село з такою назвою не існує. 12 січня 1967 року включене до складу села Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району.

30. Сучасне село Тернава Кам’янець-Подільського району. Перейменоване 1 березня 1963 року.

31. Сучасне село Китайгород Кам’янець-Подільського району.

32. Сучасне село Фурманівка Кам’янець-Подільського району.

33. Володимир Миколайович Гагенмейстер (1887-1938) – український етнограф, художник, археолог, пам’яткоохоронець. Входив до складу Відділу охорони пам’яток старовини та мистецтва, очолював Кам’янець-Подільську художньо-промислову школу. Автор ряду монографій та альбомів, присвячених народному мистецтву Поділля: «Стінні розписи на Поділлі» (1927), «Зразки народного мистецтва на Поділлі» (1927), «Гончарство на Поділлі» (1927), «Селянські настінні розписи Кам’янеччини» (1930) та ін. Видав численні серії листівок («Історико-архітектурні пам’ятки і види Кам’янця-Подільського», «Кам’янець-Подільський» та ін.). Прославився як прекрасний графік, автор автолітографій «Зимове місто», «Стара фортеця», «Турецький міст» та ін. Репресований радянською владою за сфабрикованою справою.

34. Населений пункт ідентифікувати не вдалося. Можливо, сучасне село Ленівка Кам’янець-Подільського району.

35. Сучасне село Патринці Кам’янець-Подільського району.