Тема: усний публічний виступ як основна форма мовленнєвого впливу

1 2 3

План

1. Риторика як наукова та навчальна дисципліна. Її зв’язок з іншими науками.

2. Основні етапи розвитку ораторського мистецтва.

3. Переваги усного виступу, основні вимоги до нього.

4. Способи мовленнєвого впливу на аудиторію.

5. Види публічних промов.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Комунікація, комунікативна ситуація, риторика, неориторика, практична риторика; оратор, промова, спосіб мовленнєвого впливу, переконування, навіювання, примус, комунікативні якості мовлення, комунікативна позиція оратора; тема, мікротема, цілеполягання.

ЗАВДАННЯ

1. Двом студентові в кожній групі підготувати повідомлення на тему «Неориторика: основні напрямки» (див. методичні рекомендації»).

2. Укласти короткий конспект відповіді на запитання: а) «Історія вітчизняної риторики» (обов’язково; див. самостійну роботу №1) та б) «Красномовство біблійних проповідників», «Ораторське мистецтво в Середні віки», «Риторика 18-19 століть» (за вибором). Обсяг відповіді на кожне запитання – 1.5-2 сторінки.

3. Закінчити укладання таблиці «Класифікація промов за сферою застосування» (див. самостійну роботу № 2).

№	Вид	Сфера застосування	Різновиди	Основні жанри
	Академічні промови	навчальна та наукова аудиторія	-наукова; -науково-методична; -науково-популярна	доповідь, повідомлення, лекція, реферат, виступ, бесіда

4. Усно визначити, які з поданих нижче тем органічно належать до того чи іншого виду

красномовства (за метою). Своє твердження мотивувати: Українська мова на зламі віків.

Вчіться сприймати неминуче. Життя прожити – не поле перейти. Ні – наркотикам!

Смертна кара: чи потрібна вона. 18 – початок дорослого життя.

5. Вибрати тему публічного виступу. Мотивувати її вибір, сформулювати мету виступу (письмово). Теми див. у переліку, поданому до індивідуальної роботи.

6. Підготуватися до тестування за темами самостійних робіт №№1,2.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С.5-143.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С. 6-110, 190-233.

3. ЧибісоваН.Г., Тарасова О.І. Риторика. – К., 2003. – С.4-25, 57-68.

4. Колотілова Н.А. Риторика. – К., 2007. – С.9-18, 21-28, 120-190.

5. Олійник О. Риторика. – К., 2009. – С. 4-56, 97-123.

6. Онуфрієнко Г.С. Риторика. – К.,2008. – С. 5-110, 283-355

7. Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Терман М.А. Основы риторики. – К., 1978. – С. 8-36,

103-111, 119-228.

8. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993. – С. 8-33, 46-60, 64-122, 222-252.

9. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 2002. – С. 7-18, 27-30, 41-52,

194-293.

б) додаткова:

1. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1986. – С. 10-29, 44- 51, 145-166, 173-180.

2. Вандишев В.М. Риторика: Екскурс в історію вчень і понять. – К, 2006. – С. 155-159.

3. Жаркова Л.П. Майстерність публічного виступу. – К., 1982. – С.39-42, 58-70.

4. Шанін Ю.В. Зародження античного красномовства // Українська мова і література в

школі. – 1987. – № 10. – С.40-45.

5. Капська А.І., Сагач Г.М. З історії розвитку мистецтва красномовства // Педагогіка і

психологія. – 1995. – №2. – С.141-149.

6. Ожигова О. Риторика: історія і сучасність// Вивчаємо українську мову та

літературу. – 2005. – №36. – С.13-14.

7. Чепіга І.П. Ораторське мистецтво на Україні в ХVI – XVII ст. // Українська мова і

література в школі. – 1989. – №10. – С. 64-68.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Усезростаюча потреба суспільства в умінні виразно володіти словом призвела до відродження інтересу до теорії і практики ораторського мистецтва. Нова концепція риторики спирається на комунікативну функцію мови, а методи переконання розглядаються з урахуванням комунікативної ситуації.

Зверніть увагу на те, що термін «риторика» має кілька значень, найбільш поширене з них – наука про публічний мовленнєвий вплив. Практична риторика базується на розділах класичної риторики (інвенції, диспозиції, елокуції, меморії, акції). Вона має свій об’єкт і предмет вивчення, завдання і певну структуру. Риторика як комплексна наука пов’язана з іншими науковими дисциплінами, перш за все з філософією, логікою, психологією, культурою мови, етикою, естетикою, мовознавством, літературознавством, основами акторської майстерності, методикою виразного читання, педагогікою та ін. (необхідно визначити, у чому виявляється цей зв’язок, які змістовні компоненти вбирає в себе риторика з інших наук).

Розглядаючи основні етапи розвитку ораторського мистецтва, слід проаналізувати риторику давнього світу (країни Сходу та Єгипет, Давня Греція та Рим), зазначивши передумови виникнення цієї науки саме у Греції; ораторське мистецтво Середніх віків на Заході та Сході; розвиток риторики в Європі нового часу. Особливу увагу варто звернути на етапи історії вітчизняного ораторського мистецтва (див. самостійну роботу № 1). Студенти мають схарактеризувати сучасний етап розвитку риторичної науки (основні тенденції, значення ораторського мистецтва у формуванні якостей комунікативної особистості). Найбільш детально історія ораторського мистецтва розглядається в підручниках С.Абрамовича, Л.Мацько, Н.Чибісової, Н.Колотілової та Г.Сагач.

Готуючи повідомлення на тему «Неориторика: основні напрямки», необхідно висвітлити такі поняття: неориторика, загальна риторика, аргументативна риторика, риторика дискурсу, лінгвістична риторика, комунікативна риторика, герменевтична риторика, мета риторика, парариторика, фрактальна риторика.

Усний публічний виступ як основна форма риторичного впливу має певні переваги перед письмовим (їх необхідно визначити). У той же час він створює для оратора певні труднощі, серед яких особливо виокремлюється «боротьба» аудиторії з промовцем (стратегії уникання, підриву авторитету та нерозуміння). Ця «боротьба» перш за все пов’язана з намаганням протистояти мовленнєвому впливу оратора.

Існують три основні способи мовленнєвого впливу: переконування, навіювання (копіювання та зараження) і примус. Вибір способу залежить від особливостей аудиторії, від теми виступу та від самого оратора.

Кожен публічний виступ базується на законах управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю, тобто на законах риторики. Ці закони диктують основні вимоги до публічного виступу, а саме: змістовність, зрозумілість головної думки, істинність, логічність викладу, рішучий початок і рішучий кінець, стислість, розмовність, стримана емоційність, вираження потреби донести думку до слухачів, контакт з аудиторією, правильність, ясність, багатство та виразність мовлення. Крім того, необхідно звернути увагу на комунікативні позиції, які займає оратор (інформатор, коментатор, співрозмовник, порадник, емоційний лідер та ін.), пам’ятаючи, що зміна позицій відбувається достатньо часто.

Промовець повинен чітко усвідомлювати, до якого типу промов відноситься його виступ. Для цього необхідно ознайомитися з різними класифікаціями промов (див. самостійну роботу № 2): а) за сферою застосування; б) за метою виступу в) за знаковим оформленням і закріпленням.

Щоб встановити мету виступів на запропоновані теми (завдання 4), по-перше, належить визначити можливий зміст промови, по-друге, подивитися, чи дозволяє він прогнозувати ту чи іншу реакцію слухачів (деякі теми можна віднести до різних типів).

Основним завданням, яке стоїть перед студентами, є початок роботи над промовою. Для цього необхідно перш за все, керуючись власними знаннями, інтересами і уподобаннями, а також зважаючи на інші чинники, вибрати тему із загального переліку, поданого в індивідуальній роботі (завдання 5). Слід також зазначити напрямки розкриття теми, окреслити коло питань, що будуть розглядатися, сформулювати мету виступу (розважити, інформувати, надихнути, переконати, спонукати до дії, дотриматись ритуалу).

Студенти повинні знати: історію становлення та розвитку риторики як науки; видатних теоретиків і практиків красномовcтва (у тому числі й вітчизняного); сутність основних понять і термінів; класифікації промов за сферою виголошення, метою і типом підготовки.

Студенти повинні вміти: оперувати основною риторичною термінологією; установлювати зв’язок риторики з іншими науками; використовувати різні способи мовленнєвого впливу залежно від комунікативної ситуації; встановлювати тип промови; мотивувати вибір теми й мети власного виступу; моделювати аудиторію.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому полягає функція мови як засобу пізнання світу?

2. Що таке риторика? Які значення має цей термін?

3. Що є предметом риторики як навчальної дисципліни? Які основні завдання стоять

перед нею?

4. Як співвідносяться в риториці теоретичні та практично-прикладні моменти?

5. Чому в нашому суспільстві зростає інтерес до риторики?

6. З якими науками співвідноситься риторика і в чому простежується цей зв’язок?

7. Схарактеризуйте особливості риторики Давнього Сходу і Єгипту.

8. Чому красномовство виникає, розвивається й набуває найвищого розвитку саме у

Стародавній Греції?

9. Чому Арістотеля вважають автором наукової риторики?