Існують різні способи класифікації функцій держави: за соціальною значимістю основні і другорядні; за змістом - економічні, політичні, гуманітарні, екологічні та ін.; за тривалістю - постійні і тимчасові; за спрямованістю - зовнішні і внутрішні. Поділ функцій на внутрішні і зовнішні є найбільш поширеним.
У внутрішніх функціях конкретизується внутрішня політика управлінська діяльність держави. Основними внутрішніми функціями більшості сучасних держав, включаючи Україну, є: захист конституційного ладу; забезпечення і захист основних прав людини; охорона законності і правопорядку; соціальне забезпечення; охорона навколишнього середовища; господарсько-організаторська функція тощо.
Зовнішні функції характеризують державу як суб'єкта міжнародних відносин. Основними з них є: оборона країни; підтримання добросусідських відносин з іншими державами; зовнішньоекономічна діяльність тощо.
3. Форму держави утворюють три складові частини: форма правління, форма державного устрою, форма державного режиму.
Форма державного правління - це організація вищих органів державної влади, порядок їх утворення і діяльності та розподіл компетенції між ними.
Розрізняють дві форми правління - республіку і монархію.
Республіка - це форма правління, при якій верховна влада у державі належить виборним органам, які обираються населенням на певний строк.
Республіки бувають трьох видів залежно від того, хто призначає та контролює уряд.
Президентська республіка. У таких республіках президент обирається населенням незалежно від парламенту, він формує, контролює, а інколи і очолює уряд, а парламент здійснює законодавчу функцію;
Парламентська республіка. У парламентських республіках населення обирає парламент, а парламент обирає президента та формує і контролює уряд. Президент здійснює переважно представницькі функції;
Змішана республіка (президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська). Уряд у таких республіках формується та контролюється частково президентом, а частково - парламентом. До таких республік належить Україна.
Монархія - це форма правління, при якій верховна влада у державі повністю або частково належить одній особі
Розрізняють такі види монархій:
· абсолютна - влада монарха ніким і нічим не обмежена;
· конституційна - населення обирає парламент, парламент призначає і контролює уряд, а монарх на практиці виконує переважно представницькі функції;
· дуалістична - населення обирає парламент, парламент здійснює законодавчу функцію, а монарх формує, контролює, а інколи й очолює уряд.