Практичне заняття № 7.1

ТЕМА: ГРАМАТИКА. СИНТАКСИС (2 год.)

МЕТА ВИВЧЕННЯ: дати основні відомості про словосполучення, речення, синтагму, текст; з’ясувати типи синтаксичних зв’язків у словосполученні; забезпечити знання про структурно-граматичний поділ речення, актуальне членування речення та структурні типи речень.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 301-314.

2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 307-317.

3. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 271-282.

4. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 109 – 118.

5. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 229-239.

6. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – M., 1987. – С. 167-185.

ЗАСОБИ: підручники, таблиці, конспекти лекцій, роздатковий матеріал

Ключові слова: актант, актуальне членування речення, валентність, ізафет, інкорпорація, замикання, керування, координація, модальність, предикативність, прилягання, речення, сирконстант, словосполучення, структурна схема, тяжіння, узгодження.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОПЕРЕДНІХ ЗНАНЬ, ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ:

1. Типи синтаксичних зв’язків у словосполученні.

2. Речення. Основні риси речення. Класифікація речень за метою висловлювання.

3. Структурно-граматичний поділ речення. Актуальне членування речення. Структурні типи речень.

4. Текст і дискурс.

ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Завдання 1. Розподіліть подані словосполучення: а) за структурними типами; б) за семантичними типами:

Рідна домівка; дехто в сірому; місячна ніч; займатись спортом; прогулянка верхом; жінка з дитиною; навчатись у школі; один із них; скоротити вдвоє; право на відпочинок; сліпий від ярості; колона демонстрантів; плакати від радості; зимовий вечір; відчинити двері; час вставати.

Завдання 2 На основі чого можна встановити граматичне значення виділених слів та визначити їхні синтаксичні зв'язки з іншими словами?

1. Мы сели в такси, в такси было тепло и уютно. 2. Мальчику купили новое пальто, пальто висело на гвоздике. 3. Ночь сменяет день, день сменяет ночь. 4. Знание обогащает опыт, опыт обогащает знание. 5. Танк обстрелял дзот, дзот обстрелял танк.

Завдання 3 Академік Л.В. Щерба розглядає синтагму як ланку фонетичного потоку, як фонетичну єдність, що виражає єдине смислове ціле в процесі мовлення-мислі і може складатися як з однієї ритмічної групи (слова), так і з цілого ряду їх. Виділіть синтагми за Л.В. Щербою в реченнях даного тексту.

Другої днини Остап пустивсь на розвідки. Показалося, що їхній сховок був у макітрі, але доволі було злізти на гору, як саме тут, мало не під ногами, ніс бистрі води Прут... Місце справді було вигідне для переправи... Тільки вночі Остап із Соломією зважились податися на берег.

(М. Коцюбинський).

Завдання 4. 1. Які частини мови можуть бути членами речення? 2. У наведених прикладах визначте члени речення.

Вербова гілка зацвіла у мене на столі, як символ сонця і тепла, ще схованих в імлі. Як знак зеленої весни, котра ще вдалині, як знак, що щастя сад рясний даровано мені.

(М. Рильський).

Завдання 5 Поділіть наведені словосполучення на групи за головним (стрижневим) членом: іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні, прислівникові — і запишіть їх.

Будувати стадіон, сказати згарячу, бажати щастя, ходити по полю, малювати олівцем, стояти за столом, іти вперед, поїхати вчитися, захист дисертації, любов до дитини, порога до Москви, плаття в квітах, глечик з молоком, враження від зустрічі, вовчий слід, п'ятий рік, кожний ранок, веселий в розвагах, щирий у праці, шашлик по-грузинськи, двері направо, бажання виїхати, майстер говорити, потрібний людям, сірий від пороху, справедливий до людей, дуже сміливий, завжди веселий, хтось у білому, дещо з спогадів, кожний з нас, третій у черзі, десятий від краю, один з передових, надзвичайно цікаво, пізно вночі, далеко позаду, почервоніти від сорому.

Завдання 6. Визначте у поданих реченнях різновиди підрядних граматичних зв'язків між словами (узгодження, керування, прилягання, тяжіння).

1. Чудово бути нині молодим, натхнення в серці відчуваєте невтомне, для тих, що сталі виплавили тонни, шукати в серці рівноваги тим (Павл.). 2. Щоранку з рудника виходять машини забирати робітників (Гонч.). 3. Чутка про маєток у тридцять тисяч не давала нікому покою (М.). 4. Степан після зміни зайшов до кімнати партбюро вимитий переодягнений (Соб.).

Завдання 7. Почленуйте поданий нижче текст на синтагми. Виділіть словосполучення. Зверніть увагу на випадки збігу синтагм і словосполучень. Обґрунтуйте різницю між синтагмами і словосполученнями.

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, припорошене жовтим пилом, проросле пелюстками, — світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, невгасаючою усмішкою.

На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалось, що він і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря ставало по-материнськи м'яким та лагідним, то барвінок зацвітав, зацвітав так, наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, зацвітав так, немов дитячі очі землі дивились на тебе довірливо.

І як молоде зітхання землі, як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки. Десь у зеленій, бурхливій гущі городу, або на окремій грядці, або під смарагдовою латкою буряків вони попідставляли свої рум'яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця, — та хитнеться одна пелюстка, гойднеться друга, і вже розтеклося, вилилося сонячне тепло, І вже знову треба стати непорушно, обережно підставляти рум'яні чашечки, чекати — наллє сонце свого тепла чи не наллє.

(Є. Гуцало)

Завдання 8. 1.Які речення називають двоскладними, а які односкладними? 2. Прочитайте тексти. Знайдіть у них односкладні і двоскладні речення. Запишіть їх окремими групами. Виділіть у кожному реченні його граматичну основу (або синтаксичне ядро).

1. Люблю я ліс! Дрімотний ліс. Він партизанові приніс жаданий захист і спочинок. І не один звитяжний вчинок я по стежках його проніс за нашу рідну Батьківщину. Березу, вільху і ліщину, дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз — люблю я ліс (П. Воронько). 2. Вечоріло. Сонце сідало за гори. Ставало тихо, синьо і лунко, як буває тільки в горах (Гонч.). 3. — Перший поверх занято, — доповів командир роти (Гонч.).

Завдання 9. 1.Які речення називаються поширеними, а які непоширеними? 2. Знайдіть серед поданих речень непоширені (односкладні і двоскладні). У поширених реченнях визначте групу підмета і групу присудка.

1. Київські кручі. Небо блакитне. Місто, що сяє, вирує і квітне. Місто — твердиня слов'янської слави, древнє і юне, просте й величаве (Дм). 2. Школа! Мати моя рідна! Скільки років минуло, скільки вітрів перевіяло, які грози прогриміли, а ти все живою і юною стоїш у серці, оповита любов'ю і ніжністю (Донч.). 3. Березень. Небо неначе синій, важкий оксамит. Сходить над боєм гарячим місяця кований щит (Дм.).

Завдання 10 1. Яке речення називається простим? 2. Випишіть з даного тексту прості речення. Підкресліть у них головні і другорядні члени речення. -

В передній із дівчат скульптор впізнав Меланію. Так ось яка вона, справжня! Щось майже величне було зараз в її постаті, в погляді, в рухах. Захоплена роботою, вона, видно, зовсім не помічала скульптора, їй було не до нього, в неї була своя творчість. Соняшниковий золотистий пилок осідав їй на бровах, на віях. Обличчя натхненно розшарілося... Де взялася і врода, і характер, і чиста ідеальна чарівність ліній! Скульптор відчув раптом, як наяву молодіє, як уміння і обдарованість знову повертаються до нього (О. Гончар).

Завдання 11. Виписати у словник визначення до ключових слів, вивчити їх.

Методичні рекомендації до організації самостійної роботи

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

1. Мовна ситуація.

2. Мова і суспільство.

3. Дві форми існування конкретних мов: усна і писемна.