Аналіз пілотних постанов «Іванов проти України» та «Харченко проти України»

Громадяни країн, де функціонування судової системи слабке, а виконання рішень суду проблематичне, часто намагаються знайти справедливість у міжнародних інституціях. Одна з найбільш дієвих таких інституцій – Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Українці, так само, як і представники інших країн-учасниць Європейської конвенції з прав людини, дедалі більше звертаються до ЄСПЛ, що призводить до постійного зростання кількості заяв, які підлягають розгляду судом. Аби пришвидшити розгляд, ЄСПЛ з 2004 року запровадив систему пілотних справ. Тобто, якщо до ЄСПЛ надходять подібні справи, суд вибирає і розглядає одну з них, яка отримує статус «пілотної». Виконання ухвалених за нею рішень має сприяти розв’язанню загалом проблеми, що стала причиною великої кількості заяв з певної країни. За принципом пілотної розглядаються й усі інші аналогічні справи.

Однією з таких пілотних справ стала справа «Юрій Іванов проти України», в якій розглядалося невиконання рішення українського суду виконавчими органами влади та відсутність механізмів компенсації за невиконання або несвоєчасне виконання судових рішень в Україні. На час розгляду справи «Юрій Іванов проти України» у ЄСПЛ перебували 1400 справ про невиконання рішення національних судів на території України. Пан Іванов звільнився в запас з армії України за станом здоров’я і мав право на матеріальну допомогу, однак не отримав її. Коли він звернувся до суду в Україні, то дістав підтвердження свого права на виплату матеріальної допомоги, однак не міг добитися виконання судового рішення і звернувся у ЄСПЛ.

Пан Іванов виграв справу в ЄСПЛ, і наслідком судового рішення були наступні вимоги:

- зобов’язати Україну запровадити у її правовій системі протягом щонайпізніше одного року з дня набуття чинності рішення суду (15 жовтня 2009 року) ефективного механізму гарантування достатнього відшкодування за невиконання рішень національних судів України;

- Україна повинна гарантувати таке відшкодування шляхом укладання, де це можливо, мирової угоди протягом одного року від дати набуття чинності цього рішення ЄСПЛ із сторонами, які подали скарги на Україну про порушення їхнього права на виконання рішення національного суду України і чиї справи ЄСПЛ затвердив до розгляду і направив до уряду України комунікації з цих справ;

- у випадку ненадання відшкодування після ухвалення цього рішення ЄСПЛ, суд відкриє всі подібні справи і ухвалить за ними рішення аналогічні пілотній справі, які будуть обов’язковими для України;

- очікуючи прийняття зазначених вище заходів, суд призупинить на один рік від дати прийняття остаточного рішення ЄСПЛ, розгляд всіх подібних справ щодо скарг про невиконання або несвоєчасного рішень національних судів України.

Однак, Україна так і не виконала зобов’язань щодо запровадження механізму дієвого і своєчасного виконання рішень своїх національних судів і компенсації за несвоєчасне виконання. Україна також не досягла згоди з аплікантами, чиї заяви були взяті до розгляду ЄСПЛ. А тому, ЄСПЛ відновив розгляд справ з України щодо невиконання рішень національних судів. На сьогодні в ЄСПЛ перебувають 2500 справ про невиконання або несвоєчасне виконання рішень національних судів України. Враховуючи, що у справі Ю.Іванова присудили виплатити 2500 євро за завдану моральну шкоду, то на одні лише відшкодування моральних збитків у згаданих вище справах Україна змушена буде знайти у бюджеті щонайменше 6 250 000 євро.

ротив Украины вступило в силу второе пилотное решение Европейского суда по правам человека – по делу «Харченко против Украины», касающиеся системного злоупотребления правом на арест.

+++++++++++++++

Те саме стосується рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України де підозрюваного у злочині утримували у СІЗО під час слідства надто довго – 2 роки і 4 місяці. У підсумку кримінальну справу проти Леоніда Харченка закрили за відсутністю складу злочину. Харченко звернувся до ЄСПЛ із вимогою компенсувати йому немайнову шкоду. І суд задовольнив його вимоги, зобов’язавши виплатити Україну €20 тис.

Так, ЕСПЧ констатировал нарушение Украиной ст. 5 Конвенции и указал, что «практика, сложившаяся в результате пробелов в законодательстве, в рамках которой лицо может быть задержано на неограниченный и непредсказуемый срок без конкретных правовых положений или судебного решения, сама по себе противоречит принципу правовой определенности и защиты от произвола, которые являются общей идеей Конвенции и принципа верховенства права».

Данное пилотное решение, как отметил глава ЕСПЧ Жан-Поль Коста, обрело статус окончательного 18 мая с.г. Срок для принятия соответствующих мер – 6 месяцев, т.е. нелегко подсчитать, что времени у нашего государства – до 18 ноября с.г. В данном случае «спасти» ситуацию может своевременное принятие Уголовно-процессуального кодекса и комплекса др. законов, обеспечивающих надлежащие гарантии при уголовном преследовании.

Напомним, УПК, по словам Президента Украины Виктора Януковича, планируется принять до конца этого года.