Методичні рекомендації. При вивченні вказаної теми студент має враховувати складнощі у визначенні поняття організованої злочинності

При вивченні вказаної теми студент має враховувати складнощі у визначенні поняття організованої злочинності, яка існує не лише в науковій літературі. Єдиного визначення організованої злочинності немає й у міжнародних документах. Більше того, неодноразово висловлювалася думка щодо неможливості вироблення такого. Однак у цілому це явище можна охарактеризувати як складні кримінальні види діяльності, здійснювані у широких масштабах організаціями та іншими групами, які мають внутрішню структуру, отримують фінансовий прибуток та набувають владу шляхом створення та експлуатації ринків незаконних товарів та послуг.

Дійсно, такий багатоплановий феномен, що має дуже багато проявів, складно окреслити одним-єдиним визначенням. Виходячи з цього, у 1995 р. Радою Європейського Союзу було розроблено такі загальні критерії визначення організованої злочинності: 1) взаємодія (спільна діяльність) більш ніж двох осіб; 2) розподіл функцій (у кожного учасника має бути своє чітко визначене завдання); 3) діяльність протягом тривалого періоду чи без заздалегідь установленого терміну; 4) суворі внутрішня дисципліна та контроль; 5) підозра у вчиненні тяжких злочинів; 6) вихід за межі національних кордонів; 7) застосування насильницьких методів примусу з метою залякування; 8) використання комерційних чи інших ділових структур; 9) участь у відмиванні грошей; 10) вплив на політику, засоби масової інформації, органи державного управління, органи юстиції та економіку; 11) мета – прибуток, вигода, влада. Крім того, зазначено, що для віднесення злочинного угруповання до організованого необхідно, щоб воно відповідало щонайменше шести з 11 вищенаведених критеріїв, при цьому обов'язковою є наявність 1, 5 і 11 (А. Нікітін).

У рамках цієї теми студент повинен проаналізувати не лише міжнародний досвід регламентації питань, пов’язаних з організованою злочинністю, а й чинне українське законодавство. У ст. 1 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. під організованою злочинністю розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань. Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються Кримінальним кодексом України (далі КК України).

На відміну від розглянутого закону, Кримінальний кодекс України не дає визначення організованої злочинності. Натомість він містить низку норм, що надають можливість притягнути до кримінальної відповідальності учасників організованої злочинності на різних рівнях: Розділ VI Загальної частини КК України присвячено співучасті у злочинах: визначені види співучасників; сформульовані поняття “організована група” та “злочинна організація”, регламентована кримінальна відповідальність співучасників, у тому числі кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи або злочинної організації.

Аналізуючи положення Кримінального кодексу України 2001 року, варто звернути увагу на специфічні ознаки, які характеризують організовані злочинні угруповання, відповідно до ч. 3, 4 ст. 28 КК України: 1) стійкість; 2) наявність єдиного плану злочинної діяльності угруповання 3) розподіл функцій учасників угруповання; 4) поінформованість усіх учасників угруповання про наявність єдиного плану злочинної діяльності.

Ознаками, які відрізняють злочинну організацію від організованої групи, є: 1) кількісний склад; 2) ієрархічність структури злочинної організації; 3) спосіб утворення; 4) мета утворення злочинної організації.

Студент має звернути увагу на складність кримінологічної характеристики особи злочинця-учасника організованого злочинного угруповання, оскільки при різноманітті функцій та сфер діяльності злочинних груп та спільнот, характеристики особи їх учасників виявляються досить багатоликими та різноманітними, у зв’язку з чим не піддаються якій-небудь єдиній оцінці. З огляду на це, у науковій літературі пропонують розподіл учасників організованої злочинності на чотири основні групи осіб, що суттєво відрізняються одна від одної за своїми характеристиками (Ю.М. Антонян, В.Н. Кудрявцев, В.Е. Емінов):

1. Лідери організованих злочинних угруповань (ОЗУ) та спільнот.

2. Спеціалісти різного профілю (фінансисти, економісти, юристи, інженери, експерти тощо).

3. Технічний персонал, що необхідний у будь-якій організації.

4. Нижча ланка: охорона, бойовики, внутрішнє та зовнішнє спостереження, фізична безпосередня участь у різних операціях (підкуп, рекет, погрози, насильство, вбивства тощо).

Література:

1. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності. Прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15 листопада 2000 року // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Запобігання та контроль організованої злочинності: Стратегія Європейського Союзу на початок нового тисячоліття (2000/C 124/01)// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2002 р., № 11.

3. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» // http://www.rada.gov.ua.

5. Актуальні питання щодо виконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму" // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 8/9. – С.54-58.

6. Аркуша Л.И. Выявление и расследование организованной преступной деятельности при наличии коррумпированных свіязей / Л.И.Аркуша – Одесса: Одесская национальная юридическая академия, 2003. – 207 с.

7. Вербенський, М. Г. Транснаціональна злочинність: кримінологічна характеристика та шляхи запобігання: 12.00.08: автореф. дис.... д-ра юрид. наук / Вербенський Михайло Георгійович; Дніпропетровськ. держ. у-т внутрішніх справ. – Дніпропетровськ, 2010. – 40 с.

8. Вербенський,М.Г. Генеза транснаціональної організованої злочинності в Україні / М.Г. Вербенський // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2010. – № 1. – С. 3-11

9. Вербенський М.Г. Кримінологічна характеристика окремих видів транснаціональної злочинності / М.Г. Вербенський // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 4. – С. 23-26.

10. Вербенський, М.Г. Тенденції транснаціональної організаційної злочинності в Україні / М.Г. Вербенський //Право і суспільство. –2010. –№ 2. – С. 101-106.

11. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове та кримінологічне дослідження. Монографія / В.В. Голіна – Х., Регіон-інформ, 2004. – 212 с.

12. Головина Г.В. Личность участника организованной преступной деятельности / Г.В. Головина // Следователь. – 2004. – № 1. – С. 40-42.

13. Долгова А.И. Организованная преступность, терроризм и коррупция: тенденции и совершенствование борьбы с ними / А.И. Долгова // Организованная преступность, терроризм, коррупция в их проявлениях и борьба с ними. – М., 2005. – С. 3-25.

14. Долгова А.И. Преступность, её организованность и криминальное общество / А.И.Долгова – М., 2003. – 572 с.

15. Долженков О.Ф. Складові інфраструктури організованої злочинності // Інформаційне забезпечення протидії організованій злочинності / Збірник наукових статей / [ За ред.М.П.Орзіха, В.М. Дрьоміна ]. – Бібліотека журналу «Юридичний вісник». – Одеса: ФЕНИКС, 2003. – С.40-47.

16. Дрёмин В.Н. Преступность и её организованные формы как социальная практика // Інформаційне забезпечення протидії організованій злочинності / Збірник наукових статей / [ За ред.М.П.Орзіха, В.М. Дрьоміна. ] – Бібліотека журналу «Юридичний вісник». – Одеса: ФЕНИКС, 2003. – С. 12-25.

17. Дрёмин В.Н. Уголовный терроризм как фактор организованной преступности // В сборнике научных трудов: «Юридична освіта і правова держава». - Одеса, 1997. С.219 - 224.

18. Дрьомін В.М. Организованная преступность и криминальная культура: механизмы взаимодетерминации // В сб.: Криминогенная ситуация на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания / [ Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дрёмина. ] – Библиотека журнала «Юридический вест ник». – Одесса: Феникс, 2003. – С. 78-88.

19. Єфремов С. Організована злочинна діяльність як кримінально-правова проблема /С.Єфремов // Прокуратура.Людина.Держава. – № 12. – 2005. – С. 75-81.

20. Єфремов С. Організованість у злочинності та рівні організованої злочинності /C.Єфремов // Право України. – 2003. – № 1. – С. 59-63.

21. Закалюк А.П. Нормативне визначення організованої злочинної діяльності: теоретичне та практичне значення /А.П.Закалюк // Боротьба з орагізованою злочинністю та корупцією (теорія і практика) – №4. – С.20-28.

22. Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні / Голов. ред. В.В. Сташис. – Вип. 2. – Х.: Право, 2001. – 168 с.

23. Зелінська Н.А. Кримінальна глобалізація: від транснаціонального злочину до транснаціональної злочинності / Н.А. Зелінська, В.М. Дрьомін // Юридичний вісник. –2011. – № 1. – С. 34-39.

24. Информационное обеспечение противодействия организованной преступности (сборник научных статей). [ Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дрёмина. ] – Одесса: Феникс, 2003. – 217 с.

25. Коррупция: региональные и отраслевые тенденции (сборник научных статей) / [ Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дрёмина ] – Библиотека журнала «Юридический вест ник». – Одесса: Феникс, 2003. – 238 с.

26. Кравчук С. Організована злочинність у сфері економіки України: проблеми припинення та шляхи їх вирішення / С. Кравчук // Право України – 2011. – № 8. – С. 301-308.

27. Криминогенная ситуация на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания (сборник научных статей) / [ Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дрёмина ] – Библиотека журнала «Юридический вестник». – Одесса: Феникс, 2003. – 262 с.

28. Лабенко Н.В. До ознак злочинної організації як форми співучасті у злочині / Н.В. Лабенко // IІI (Треті) Всеукраїнські наукові читання з кримінальної юстиції пам'яті професора В.П. Колмакова: Зб. матер. (м. Одеса, 4-5 листопада 2011 р.), 2011– С. 107-109.

29. Макавчук Ф. Запобігання та протидія організованій злочиннотсті у військовій сфері / Федір Макавчук // Вісник прокуратури – 2011. – № 7. – С. 57-60.

30. Маркив И. Организованная преступность: ее анализ и современное состояние / И.Маркив // Право України. – 2004. – № 6. – С. 54-56.

31. Мельник С.М. Оцінка діяльності оперативних підрозділів в аспекті боротьби з організованою злочинністю / С.М. Мельник // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 4. – С. 26-29.

32. Мельничук Т.В. Проблема нормативного визначення поняття організованої злочинності та її форм // Правовые проблемы противодействия организованной преступности: сб. науч. статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дрёмина. – Библиотека журнала «Юридический вестник». – Одесса: Фенікс, 2005. – С. 185-203.

33. Мельничук Т.В. Організовані форми злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері: монографія / Т.В. Мельничук; НУ "ОЮА". – Одеса: Фенікс, 2010. ─ 246 с.

34. Муляр О. Організована злочинність - складне суспільно небезпечне явище / Оксана Муляр // Вісник прокуратури – 2009. – № 7. – С. 92-98

35. Наливайко В.С. Кримінологічні проблеми ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.С. Наливайко; Нац. акад. внутрішніх справ України. – К., 2000. – 19 с.

36. Одинцова О. В. Джерела кримінологічної інформації про організовану злочинність та їх використання у кримінологічній науці та практиці: 12.00.08: автореф. дис.... канд. юрид. наук / Одинцова Олена Володимирівна; Харків. нац. ун-т внутрішніх справ. – Х., 2012. – 18 с.

37. Оробець К. Криміногенні фактори організованої злочинності в Україні / К.Оробець // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 51-54.

38. Основы борьбы с организованной преступностью / [ Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова ]. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 400 с.

39. Расюк Е. Поняття та кримінологічна характеристика організованої злочинності / Едуард Расюк // Підприємництво, господарство і право– 2010. – № 7. – С. 147-150.

40. Скулиш Є.Д. Поняття транснаціональної організованої злочинності та її співвідношення з тероризмом / Є.Д. Скулиш, В.О. Глушков // Право і суспільство. –2012. – № 2. – С. 190-194.

41. Стихарна І.С. Характеристика етнічних організованих злочинних груп / І.С. Стихарна // Південноукраїнський правничий часопис – 2009. – № 1. – С. 51-52.

42. Стрелковская Ю.А. Маргинальные группы в структуре организованной преступности // В кн..: Преступность и криминологические основы уголовной юстиции // Колл. монография под ред.. Дрёмина В.Н. – Одеса: Фенікс, 2007. – С.82-112.

43. Строїч В. Взаємозв'язки у розвитку організованої злочинності та формуванні кримінальних ринків в Україні / Василь Строїч // Публічне право – 2012. – № 3. – С. 233-239.

44. Ущаповський В.Ф. Організовані злочинні угруповання та їх ознаки / В.Ф. Ушаповський // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 11. – С. 104-110.

45. Хавронюк М.І. Кримінально-правові засоби протидії організованій злочинній діяльності: досвід зарубіжних країн і законодавчі пропозиції для України / М.І. Хавронюк / Кримінальне право України. – 2006. – №1.

46. Шостко, О.Ю. Протидія організованій злочинності в європейських країнах: монографія / О.Ю. Шостко; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х.: Право, 2009. – 400 с.