Зразки виконання вправ для закріплення матеріалу

Завдання 1. Виберіть правильну відповідь

Науковий

Офіційно-діловий

Публіцистичний стиль характеризується

1. Популярним, простим викладом, який орієнтований на швидке сприймання повідомлень; спрямованістю на новизну, динамічність, інформативність; наявністю політичної, морально-етичної оцінки того, про що пишеться або мовиться; авторською пристрастю, переконливістю.

2. Нейтральністю, інформативністю, об’єктивністю, логічною послідовністю, узагальненістю, точністю, лаконічністю, використанням загальнонаукової та спеціальної термінології, вживанням абстрактних (часто іншомовних) і слів у прямому значенні.

3. Стандартністю, уніфікованістю, логічністю, достовірністю, точністю, стислістю, документальністю, переконливістю, емоційною нейтральністю; уживанням літературної лексики активного складу, термінів, особливо адміністративно-канцелярських та суспільно-політичних; формул, мовних і текстових стандартів, штампів.

Відповідь: 3

Завдання 2. Установіть правильну відповідність

Офіційно-діловий стиль української літературної мови формувався в такій послідовності:

1. У час, коли землі України стали складовою частиною князівств – Великого Литовського та Молдавського. У нових історичних умовах українська мова функціонувала в статусі державної, тому інтенсивно розвивалася, особливо розквітнув офіційно-діловий стиль (грамоти, літописи, актові книги та ін.).

2. У період “золотого десятиліття”, коли на всіх українських землях спостерігається відродження офіційно-ділового стилю. У цей час було зроблено спробу створити стандарти на окремі групи документів.

3. У період, найціннішою пам’яткою якого вважається “Руська правда” – звід (тобто систематизація) законів, укладений на основі традицій звичаєвого права (цей документ став основою “Литовського Статуту”, а також широко використовувався при складанні зведення законів московської держави – “Уложенія”.

4. Після того, як за українською мовою було офіційно закріплено статус державної в нових історичних умовах почалося відродження й удосконалення офіційно-ділового стилю. З’явилося чимало словників ділової мови різних типів.

5. Основними джерелами цієї доби стали конституції (зокрема конституція П. Орлика), універсали, листи гетьманів, актові книги та ін.

6. У цей час ділова українська мова обслуговувала лише деяку політичну та ідеологічну літературу, законодавчі акти, тобто реалізувалася як писемна форма офіційно-ділового стилю. Розвивалися переважно монологічні жанри службової мови, зокрема дипломатичне звернення – вітальні промови українською мовою на зустрічах представників зарубіжних країн, проголошення тостів на офіційних урядових зустрічах.

7. У цьому столітті офіційно-діловий стиль мав можливість розвиватися лише в підавстрійській Україні, де завдяки реформам Франса Йосипа українська мова здобула статус однієї з краєвих мов, що уможливило її вживання в місцевому управлінні, судочинстві, на транспорті, у торгівлі, у різних сферах культурного життя міста і села.

Відповідь: [3, 1, 5, 7, 2, 6, 4].

Завдання 3. (Самостійно). Визначте стиль і стильовий різновид поданого тексту. Аргументуйте свою думку (укажіть мовні та позамовні засоби, характерні для цього стилю).

У Росії формула «української зради» або нелояльності щодо Москви позначається трьома прізвищами: «Мазепа – Петлюра – Бандера». Це майже як «Мир – Труд – Май», «Православие – Самодержавие – Народность» або «Свобода – Рівність – Братерство», тільки воно ще й римується. Для російського історичного міфу усі ці три прізвища функціонально необхідні, але позначають вони не абсолютних ворогів, а абсолютних зрадників. Перший ніби зрадив того, хто створив Російську імперію (хоча внесок самого Мазепи в її створення й досі неоцінений), другий теж ніби когось зрадив – чи то ворогів, чи то захисників Російської імперії. Третій – не зрозумів великого щастя жити вже в радянській імперії.

Завдання 4. (Самостійно). До якого стилю належить поданий нижче текст. Назвіть його основні ознаки, мовні засоби та сферу використання.

Як вважає більшість славістів, епіцентром поширення слов’янських мов була Україна. “Те, що слов’янська прабатьківщина була між Карпатами, Придніпров’ям (заходячи далеко на лівий берег Дніпра) і Пінськими болотами, на території, де з найдавніших часів панує чисто слов’янська топоніміка, є в наш час загальновизнаним”, – стверджує російський мовознавець В. Кипарський. “Найвірогіднішою, на наш погляд, є гіпотеза про середньодніпровську-західнобузьку прабатьківщину слов’ян”, – уточнює інший російський мовознавець Ф. Філін. Це дає підстави припускати, що сучасна українська мова як автохтонна, найбільшою мірою і в найбільш чистому вигляді успадкувала ту мову, яка лягла в основу всіх слов’янських мов (За І. Ющуком).

Завдання 5. (Самостійно). До якого стилю належить поданий нижче текст? Назвіть його основні ознаки, мовні засоби та сферу використання. Поставте необхідні розділові знаки.

Хірург працював з надзвичайним натхненням і любов’ю. Ніколи ще не хотілося йому так палко врятувати життя людині як зараз. Іван лежав перед ним у глибокій нестямі але його могутня воля до життя передалася лікареві і сповнила його вщерть. Він забув свою втому свої безсонні ночі і працював як після живодайного сну і освіжної ванни працював легко і радісно і сонце що зазирнуло було на хвилину з-за хмар в операційну мов усміхнулось йому наче обіцянка щастя. Так сила опору смерті помножила силу лікаря і цю силу лікар вертав хворому. Вливши йому ще раз протигангренозної сироватки і півлітра крові хірург велів дати оперованому теплого вина й гарячого чаю і довго зогрівати його в ліжку. Згодом у того почав помічатися пульс порожевіли щоки і Карналюк відкрив очі (За О. Довженком).

Завдання 6. (Самостійно). Перекладіть українською мовою. Визначте стиль наведеного уривка, назвіть його характерні ознаки.

В ХІХ в. очень популярными стали прыжки на парашюте с аэростата. До этого первыми живыми существами, спустившимися подобным образом с воздушного шара, были домашние животные. В 1791 г. аэронавт Жан-Пьер Бланшар поднялся над Варной и сбросил с парашютом собаку. Увидев полученный результат, в 1793 г. он сам отважился сделать прыжок. Попытка была не совсем удачной – аэронавт сломал себе ногу.

Первый же удачный прыжок с парашютом из корзины аэростата совершил в 1797 г. француз Андре Жак Гарнерен. Это было неподалеку от Парижа над парком Монсо. Воздушный шар тогда поднялся на высоту 680 м. (Из “Всемирной истории авиации”).