Заголовок. Залежно від складу основної частини заголовка виділяють такі види заголовків

Залежно від складу основної частини заголовка виділяють такі види заголовків:

- заголовок, що містить ім’я особи, – представлене за певними правилами ім’я особи, яка несе інтелектуальну або іншу відповідальність за документ, або особи, відомості про яку вміщено в документі:

Гончарова Н. І. Документаційне забезпечення менеджменту: навч. посіб. / Н. І. Гончарова. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 260 с.

- заголовок, що містить уніфіковану назву, – представлена за певними правилами найпоширеніша форма назви анонімних класичних творів або текстів священних книг різних релігійних конфесій, які видавалися під різними назвами:

Библия. Н. 3. Евангелие от Марка. Евангелие от Иоанна. Послание к римлянам. Апокалипсис / Славянский библейский фонд. – СПб.: [б. и.], 1997. – 159 с.

- заголовок, що містить позначення документа, – представлене за певними правилами цифрове чи літерне позначення нормативного документа зі стандартизації, технічно-економічних нормативів та норм, патентного документа:

Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT): ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. – [Чинний від 2007-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи; Національний стандарт України).

Заголовок бібліографічного запису на патентні документи містить позначення виду документа (у скороченій формі), його номер, назву країни, що видала документ, та індекс міжнародної класифікації винаходу (чи індекс міжнародної класифікації промислових зразків, товарів і послуг), який відділяється комою:

Пат. 25742 Україна, МПК6 С09К11 / 00, G 01Т1 / 28, G 21НЗ / 00. Люмінесцентний матеріал / Волошиновський А. С., Мягкота С. В., Демків Т. М., Савчин П. В. (Україна); заявник і власник Львів, Нац. ун-т ім. Івана Франка. – № u 200701472; заявл. 12.02.07; опубл. 27.08.07, Бюл. № 13. – 4 с.

- заголовок, що містить географічну назву, – представлена за певними правилами назва географічного об’єкта, відомості про який вміщено в документі. Як ідентифікувальні ознаки можуть бути наведені різні пояснювальні слова, які уточнюють місце розташування географічного об’єкта:

Переяслав-Хмельницький (Київська область). Переяславська земля і світ людини / Ін-т філософії НАН України; Переяслав-Хмельницький держ. педагогічний ін-т ім. Г. С. Сковороди; упоряд. О. В. Колибенко. – К.; Переяслав-Хмельницький: Пальміра, 1998. – 286 с.

Потрібно особливу увагу звернути на оформлення заголовку, що містить ім’я особи.

Запис під заголовком, що містить ім’я особи, складають якщо на титульному аркуші чи іншому джерелі інформації зазначено прізвище особи без слів, що уточнюють її роль у виданні, або зі словом, яке пояснює, що ця особа є автором твору.

У заголовку подають ім’я лише одного автора.

Якщо авторів двоє чи троє, зазначають ім’я першого, а потім відомості про всіх подають після навскісної риски у відомостях про відповідальність бібліографічного опису.

Данюк В. М. Кадрове діловодство: навч. посіб. / В. М. Данюк, Л. П. Кулаковська. – К.: Каравела, 2006. – 240 с.

Якщо авторів чотири і більше, то заголовок не застосовують, а бібліографічний запис складають під назвою.

Электронные документы в корпоративных сетях: второе пришествие Гутенберга / Клименко С. В., Крохин И. В., Кущ В. М. [и др.]. – М.: Анкей – Экотрендз, 1999. – 272 с. – (Инженерная энциклопедия. Технологии электронных коммуникаций).

N. B. У прикнижкових та пристатейних списках літератури, а також у списках використаної літератури, які подаються у наукових роботах, не потрібно ставити коми після прізвища, оскільки ім’я та по батькові пишуть в ініціальній формі.