Відомості про відповідальність

Елемент «відомості про відповідальність» уміщує інформацію про осіб та організації, які брали участь у створенні інтелектуального, художнього чи іншого змісту твору, що є об’єктом опису.

Першим відомостям про відповідальність передує знак навскісна риска (/), наступні відомості відокремлюються між собою знаком крапка з комою (;).

Однорідні відомості або відомості про кількох осіб чи організації, що становлять один вид відповідальності, відокремлюються один від одного комами.

Іванова Т. В. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування: навч. посіб. / Т. В. Іванова, Л. П. Піддубна. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 360 с.

При описі видань, які мають прізвища авторів, відомості про відповідальність наводять у такій послідовності:

1) відомості про автора (авторів);

2) відомості про інших осіб (укладачі, упорядники, редактори, перекладачі, художники тощо);

3) відомості про організацію, від імені якої друкується видання;

4) відомості про інші організації, за участю яких друкується видання.

Відомості про автора подають у тій формі, в якій вони подані у приписаному джерелі інформації – на титульному аркуші видання: прізвище та ініціали; ініціали та прізвище; повне ім’я та прізвище тощо:

Брофи П. Оценка деятельности библиотек: принципы и методы / Питер Брофи; научн. ред. перев. Я. Л. Шрайберг. – М.: Омега-Л, 2009. – 357 с.

При описі творів двох або трьох авторів прізвище першого автора пишуть у заголовку, а потім у зоні відповідальності перелічують усіх авторів:

Іванова Т. В. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування: навч. посіб. / Т. В. Іванова, Л. П. Піддубна. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 360 с.

Якщо осіб і (чи) організацій чотири та більше, в описі треба навести відомості про перших трьох осіб і (чи) трьох організацій, зазначених у джерелі інформації, та додати у квадратних дужках скорочення [та ін.] або його еквівалентів російською [и др.], англійською [еt аl.] тощо.

Электронные документы в корпоративных сетях: второе пришествие Гутенберга / Клименко С. В., Крохин И. В., Кущ В. М. [и др.]. – М.: Анкей – Экотрендз, 1999. – 272 с. – (Инженерная энциклопедия. Технологии электронных коммуникаций).

N. B. При складанні списків літератури до наукових робіт дозволяється використовувати лише обов’язкові елементи бібліографічного опису. Отже, у списках літератури можна зазначати лише перші відомості про відповідальність. Наприклад, у дисертаціях та авторефератах дисертацій можна зазначати лише прізвище, ім’я та по батькові дисертанта (перші відомості), опускаючи інформацію про установу, в якій виконано дисертацію (другі відомості):

Копистинська І. Тенденції сучасного вітчизняного книговидання: організаційний, тематичний та рекламно-промоційний аспекти (1991-2003 рр.): дис.... канд. філол. наук: спец. 10.01.08 / Копистинська Ірина Михайлівна. – К., 2004. – 223 с.