Лекція № 7 Соціально-педагогічна підтримка дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями

Поняття інвалідності, її причини та види

В українській мові до кінця XVIII ст. людина з вадою розвитку тлумачилась як каліка, калька, хромець, слєпець (давньоруською), що знаходимо у пам'ятках давньоруської літератури. Так, в Уставі князя Володимира Святославича серед переліку метрополітичних та церковних людей є список світських людей, які підлягають особливому судочинству, серед них -"калика, хромець".

На початку XVIII ст. у слов'янських мовах починає вживатися слово "інвалід", яке за походженням - безсилий, слабкий, важко поранений -прийшло в українську і російську мови з французької і до кінця XIX ст. вживалося в значенні "відслуживший, заслужений воїи, який пепристосований до служби через каліцтво, поранення, старезність".

До сьогодні в Україні немає єдиного терміна стосовно осіб, що мають фізичні та психічні відхилення у здоров'ї. Так, у засобах масової інформації, спеціальній літературі вживаються поняття:

> інвалід;

> особи з обмеженими функціональними можливостями;

> люди з обмеженою дієздатністю;

> люди з особливими потребами;

> особи з вадами розвитку.

У законодавчих документах, як правило, домінує термін "інвалід".

Інвалід - особа, яка має порушення здоров'я зі стійкими розладами функцій організму, обумовлене захворюванням, наслідками травми чи дефектами, що призводять до обмеженої життєдіяльності та викликають необхідність її соціального захисту.

Інвалідність - це обмеження в можливостях, обумовлених фізичними, психічними, сенсорними, соціальними, культурними, законодавчими та іншими бар'єрами, які не дозволяють людині бути інтегрованою в суспільство і брати участь в житті сім'ї та держави на тих же умовах, як і інші члени суспільства.

Існує багато класифікацій відхилень в здоров'ї та розвитку. Однією з найбільш поширених є британська трьохзіркова шкала обмежених можливостей:

•недуга - втрата чи аномалія психічних або фізіологічних функцій, елементів анатомічної структури, що утруднює певну дільяність;

* обмежена можливість - втарата здатності (внаслідок наявності дефекту) викопувати певну діяльність у межах того, що вважається нормою для людини;

•недієздатність - наслідок дефекту чи обмежена можливість конкретної людини, що перешкоджає чи обмежує виконання нею певної нормативної ролі, виходячи з вікових, статевих чи соціальних факторів.