Держава як учасник правовідносин порівняно з ін субєктами права має цілу низку особливостей. Вона передусім є владним субєктом публічних відносин. Державу можна розглядати як певний колективний, відокремлений субєкт суспільних відносин, який вступає у правовідносини відокремлено від ін субєктів правовідносин. Здійснення державою публічно-владних повноваджень полягає в тому що вона є непросто носієм влади, а таким носієм що наділений суверенітетом, тобто вона має верховенство та повну незалежність від будь-якої ін. влади, права на можливість проводити внутрішню та зовнішню політику від імені всього суспільства в середині та ззовні країни.
Здійснюючи публічно-владні повноваження держава може виступати як субєкт валютного права. Враховуючи те що валютне право є публічно-приватною предметною галуззю права державу як субєкт валютного права можна розглядати в двох аспектах:
як учасника цивільно-правових угод
субєкта який має повне верховенство у проведенні власної валютної політики як у середині, так і ззовні країни.
|
|
Як субєкт приватно-правової частини держава наділена рівними правами порівняно з ін субєктами що й закріплено в чинному законодавстві.
Виступаючи субєктом валютних правовідносин держава може набувати права власності на валюту та валютні цінності у випадках, передбачених чинним законодавством: отримувати спадщину у валюті та валютних цінностях, держава може емітувати цінні папери виражені у валюті та вілютних цінностях.
Держава також наділена суверенітетом як субєкт публічно-правової частини відносно інших держав і має право проводити власну не від кого незалежну політику.