Лема. Відображення j множини А на множину В – взаємно однозначне (бієктивне), якщо воно також ін’єктивне

Зокрема, взаємно однозначним відображенням А на А є діагональне відношення dА, що часто називають тотожним відображенням А в себе.

Теорема. Відображення j множини А на множину В взаємо-однозначне (у цьому випадку множини А і В – еквівалентні) тоді і тільки тоді, коли j°j-1=dA, j -1°j = dB, де dA, dB - тотожні відображення множин А и В відповідно.

Наслідок. Якщо А=В, то відношення j - взаємно однозначне відображення множини А на себе тоді і тільки тоді, коли j°j-1=j -1°j=dA.

Приклад. Відображення j множини A = {a, b, c} на множину
B = {1, 2, 3} з графіком jA,B ={(a, 3), (b, 1), (c, 2)} є взаємно однозначне, j°j-1= dA ={a, b, c}, j -1°j = dB ={1, 2, 3}.

7.2. Спеціальні властивості відношень

Визначення. n-відношення rAn на множини А називається:

- рефлексивним, якщо для будь-якого аÎA виконується
rAn(а, а,…,а), тобто dAnÍrAn;

- антирефлексивним, якщо не існує аÎA, для якого виконується rAn(а, а,…,а), тобто dAnÇrAn=Æ;

- іррефлексивним (нерефлексивним), якщо для деяких, але не для всіх аÎA виконується rAn(а, а,…,а), тобто dAnËrAn і dAnÇrAn¹Æ.

Приклад. Нехай є множина A = {a, b}. Тернарні відношення r1A3 = {(a,a,a), (b,b,b), (a,b,b), (b,a,b)}, r2An = {(a,b,b), (b,b,b), (a,b,a), (b,a,b)}, r3An = {(a,b,a), (b,b,b), (a,b,b), (b,a,b)} відповідно рефлексивне, антирефлексивне, іррефлексивне.

Визначення. Бінарне відношення rA на множині А називається:

- рефлексивним, якщо для будь-якого аÎA виконується
rA(а, а), тобто dA Í rA;

- антирефлексивним, якщо не існує аÎA, для якого виконується rA(а, а), тобто dA Ç rA=Æ;

- іррефлексивним (нерефлексивним), якщо для деяких, але не для всіх аÎA виконується rA(а, а), тобто dA Ë rA і dAÇrA¹Æ.

Приклад. Нехай є множина A = {a, b}. Бінарні відношення r1A = {(a,a), (b,b), (a,b)}, r2A = {(a,b), (b,a)}, r3A = {(a,b), (b,b), (b,a)} відповідно рефлексивне, антирефлексивне, іррефлексивне.

Визначення. n-відношення rAn на множині А називається:

- симетричним, якщо при справедливості rAn1і, а2і,…,аnі) графік rAn містить і будь-яку перестановку вектора
1і, а2і,…,аnі);

- антисиметричним, якщо для кожного вектора (а1і, а2і,…,аnі), для якого справедливо rAn1і, а2і,…,аnі), графік rAn не містить хоча б одну перестановку вектора (а1і, а2і,…,аnі);

- асиметричним, якщо воно не є ні симетричним, ні антисиметричним, тобто для деяких векторів виконується властивість симетричності, а для деяких векторів – властивість антисиметричності.

Приклад. Нехай є множина A = {a, b}. Тернарні відношення r1A3 = ={(a,a,b), (b,b,b), (a,b,a), (b,a,a)}, r2An = {(a,b,b), (b,b,b), (a,b,a)}, r3An = {(a,b,a), (b,b,b), (a,b,b), (b,a,b), (b,b,a)} відповідно симетричне, антисиметричне, асиметричне.

Визначення. Бінарне відношення rA на множині А називається:

- симетричним, якщо при справедливості rA1, а2) графік rA містить і вектор (а2, а1);

- антисиметричним, якщо для кожного вектора (а1, а2), для якого справедливо rA1, а2), графік rA не містить вектор (а2, а1);

- асиметричним, якщо воно не є ні симетричним, ні антисиметричним, тобто для деяких векторів виконується властивість симетричності, а для деяких векторів – властивість антисиметричності.

Приклад. Нехай є множина A = {a, b, c}. Бінарні відношення r1A = ={(a,a), (b,a), (a,b)}, r2A = {(a,b), (b,b), (c,c)}, r3A = {(a,b), (b,b), (b,a), (c,a)} відповідно симетричне, антисиметричне, асиметричне.

Визначення. Бінарне відношення rA на множині А називається транзитивним, якщо зі справедливості rA(a, b) і rA(b, с) випливає справедливість rA(а, с) для будь-яких a, b, cÎA, у іншому разі відношення не транзитивне.

Визначення. Бінарне відношення rA на множини А називається зв'язним, якщо для будь-яких a, bÎA справедливо rA(a, b) чи rA(b, а), у іншому разі відношення не зв'язне.

Приклад. Нехай є множина A = {a, b, c, d}. Бінарні відношення r1A = {(a,c), (b,a), (c,d), (b, c), (b, d), (a, d)}, r2A = {(a,b), (b,c), (c,d), (a,c)} відповідно транзитивне і нетранзитивне.

Приклад. Нехай є множина A = {a, b, c, d}. Ті сами бінарні відношення з попереднього прикладу r1A = {(a,c), (b,a), (c,d),
(b, c), (b, d), (a, d)}, r2A = {(a,b), (b,c), (c,d), (a,c)} відповідно зв’язне і незв'язне.

Якщо відношення rAn задовольняє кожної з перерахованих властивостей, то обернене відношення (rAn)-1 задовольняє цю же властивість.

Контрольні запитання

1. Що є проекцією, перерізом, об’єднанням і фактор-множиною для n-арних відношень?

2. Які n-арні відношення є функціональними, ін’єктивними?

3. Які n-арні відношення є скрізь визначеними, сюр’єктивними?

4. Яка функція називається зв'язаною з n-арним відношенням jn?

5. У чому різниця між відображенням множини А в множину В і відображенням множини А на множину В?

6. Що є образ і прообраз для відношення, чи можливе узагальнення образа і прообраза на n-арні відношення?

7. У чому різниця між рефлексивним, антирефлексивним і іррефлексивним бінарними (n-арними) відношеннями?

8. Що є симетричним, антисиметричним і асиметричним бінарним (n-арним) відношенням?

9. Що означає транзитивність і нетранзитивність для бінарних відношень?

10. Яка різниця між зв’язністю і лінійністю для бінарних відношень?


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: