Тема 11. 11.1. Сутність сучасної зовнішньоекономічної політики України

ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО СИСТЕМИ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ

План лекції

11.1. Сутність сучасної зовнішньоекономічної політики України.

11.2. Вступ України до СОТ і спрямування на євроінтеграцію.

11.1. Участь колишнього СРСР у МПП була обмеженою. А відтак, й економіка України розвивалась, майже не беручи участі у МПП. Зумовлено це такими чинниками:

1) ідеологічні засади радянської економіки;

2) економіка СРСР була закритою, неринковою. Тому вихід її на світовий ринок був ускладнений особливостями формування цін, використанням прогресивних форм, зовнішньої економічної діяльності тощо;

3) у Союзі існувала командно-адміністративна система господарства, тобто монополія державної власності; держплан без урахування ефективності використання ресурсів; монополізація багатьох галузей виробництва.

Після здобуття незалежності України отримала можливість активної участі в МПП. Цьому сприяють:

1) зміна економічних відносин;

2) прийняття необхідних законів, указів Президента про зовнішньоекономічну діяльність;

3) прискорення світового науково–технічного прогресу;

4) необхідність участі у вирішенні глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, економічної, роззброєння тощо;

5) структурна перебудови галузей національного господарства України;

6) входження України в міжнародні організації.

Для України вкрай важливий вступ до таких міжнародних організацій, як СОТ – Світова організація торгівлі (спостерігач з 1995 р.). Наскільки це важливо, свідчить такий приклад: якщо б Німеччина не була членом організації, їй необхідно було б укласти із своїми партнерами 5 тис. двосторонніх торговельних економічних угод.

Вступ до СОТ покладе край ізольованості України на світовому ринку, допоможе добитися відміни дискримінаційних заходів, розширить промисловий експорт України у розвинені держави світу.

Важливо вже сьогодні всі законодавчі акти, які приймає ВР, узгоджувати з вимогами СОТ. Зовнішньоекономічні структури і механізми в Україні треба створювати на відповідних засадах. В Україні створений Національний інформаційний центр ГАТТ – СОТ із стандартизації та сертифікації. Головне його завдання полягає у забезпеченні міністерств, відомств, установ, усіх суб’єктів зовнішньоекономічних відносин інформацією про нормативну документацію із стандартизації та сертифікації країн – учасниць СОТ.

11.2. Світова організація торгівлі - правова та інституціональна основа світової торговельної системи. Штаб-квартира її розташована у Женеві (Швейцарія). До СОТ входять 150 країн світу. Бюджет СОТ перевищує 150 млн. швейцарських франків.

СОТ було створено у 1994 році згідно з угодою, підписаною у Марракеші (Марокко). Вона почала діяти з 1 січня 1995 року. Основні положення СОТ містяться в Генеральній угоді про тарифи та торгівлю (ГАТТ – General Agreement on Tariffs and Trade – GATT). Базові положення ГАТТ було розроблено наприкінці Другої світової війни з використанням давніх принципів, які вже були включені до багатьох міжнародних торгових договорів.

Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли було подано офіційну заявку уряду України про намір приєднатися до ГАТТ.

Для нарощування експортного потенціалу України необхідно:

- удосконалити структуру експорту, збільшити в ньому частку наукомістких, високотехнологічних, конкурентоспроможних товарів;

- поглиблювати багатостороннє співробітництво з країнами СНД, зокрема шляхом реалізації положень угоди про зону вільної торгівлі;

- лібералізувати торговельні відносини з Росією;

- збільшити обсяг торгівлі з країнами Азії та Африки;

- розширити експортну інфраструктуру українських підприємств за кордоном: створювати нові представництва, сервісні центри, склади, тощо.

Які наслідки для Харківської області матиме вступ України до СОТ?

По-перше, неминуче зниження митних тарифів. Це призведе до змін в обсягах імпорту і часткового скорочення власного виробництва.

По-друге, відбудуються певні зміни в обсягах виробництва супутніх галузей.

По-третє, посилиться реструктуризація економіки Харківського регіону в бік посилення її інфраструктурної складової та сфери послуг.

По-четверте, зміниться чисельність і структура зайнятості населення, його доходи і, як наслідок, рівень життя людей.

У Харківській області високий рівень розвитку вторинного сектора економіки з машинобудівною спеціалізацією у промисловості й переробною – в агропромисловому комплексі. Через цю спеціалізацію і велику залежність економіки Харківщини від імпорту вона більш уразлива (порівняно з іншими регіонами) з боку іноземних виробників при вступі України до СОТ. У Харківському регіоні посилиться конкуренція із закордонним тракторобудуванням, турбобудуванням, підшипниковим виробництвом, верстатобудуванням, моторобудуванням, приладобудуванням і т. п.

Навіть у такій галузі, як літакобудування, виникають проблеми. При вступі України до СОТ треба буде приєднатися до міжнародної угоди з авіатехніки. А вона встановлює нульові ставки митного імпорту на авіатехніку. Зі зниженням митних тарифів з новими труднощами зіткнуться меблева, хімічна, фармацевтична та інші галузі промислового комплексу Харківської області. Особливу тривогу викликають перспективи цукробурякового виробництва. Тенденція в світовому виробництві цукру – скорочення обсягів його виробництва з цукрових буряків (вони теперп складають лише 15% і продовжують знижуватися) і збільшення – з цукрової тростини як дешевшого у виробництві.

До позитивних наслідків вступу України до СОТ відносять:

- оздоровлення бізнес-середовища;

- покращиться інвестиційний клімат;

- відбудеться зростання капіталовкладень в економіку регіону;

- прискориться її модернізація;

- активізується іноземний банківський капітал;

- підвищиться ефективність фінансового посередництва в економіці;

- покращиться страхування.

Харківська область за рекреаційним потенціалом займає 4-5 місце в державі. Однак, ефективність його використання сьогодні низька - не вистачає коштів. Приплив іноземних інвестицій у регіональну індустрію відпочинку й туризму може зробити її прибуткового галуззю сфери послуг.

Особливе значення для регіону мають транспортні послуги. Харків розміщується у фокусі транспортно-економічних зв’язків, де сходяться найважливіші міжнародні шляхи. Вони з’єднують північ, південь, захід і схід євроазійського материка. Тому наш обласний центр був і залишається найважливішим транспортним вузлом України.

Після вступу до СОТ будуть скасовані будь-які перешкоди для іноземних перевізників по території України. Це позитивно позначиться на розвитку даного виду послуг і його рентабельності.

Відкриються додаткові можливості для одержання фінансових засобів і зайнятості робочої сили.

Деякі галузі економіки вже сьогодні успішно працюють на зовнішньому ринку. Це передусім чорна металургія і основна хімія. Із вступом України до СОТ очікується додаткова активізація їх закордонної діяльності.

Аналіз іноземного інвестування в економіку України показує, що інвесторів з далекого зарубіжжя (США, Західну Європу) цікавлять насамперед харчова промисловість (особливо тютюнове виробництво та пивоварство) і внутрішня торгівля.

Інвесторів з близького зарубіжжя (насамперед, Росію) в більшій мірі цікавлять об’єкти базових галузей української економіки: металургії, паливно – енергетичного комплексу, машинобудування, металообробки, частково – банківсько-фінансовий сектор.

Причинами таких уподобань є наступне:

1. Намагання відтворити і замкнути виробничі технологічні ланцюги, що існували до розпаду СРСР. Це дозволить росіянам не витрачати кошти на будівництво нових підприємств.

2. Російський капітал, на відміну від західного, не дуже боїться можливих змін у внутрішній політиці України. Тому він надходить у виробництво з відносно нешвидким поверненням коштів, але прибутковим в середній і довгостроковій перспективі;

3. Певну роль відіграє спільність характерів підприємців обох країн, схожість умов роботи, відсутність мовних бар’єрів;

4. Політичні цілі.

На сучасному етапі основними завданнями для України є:

2) створення належної бази для набуття Україною повноправного членства в ЄС;

3) вступ до СОТ;

4) формування в суспільстві проєвропейської більшості.

Для цього необхідно вжити такі заходи:

1) з’ясувати можливі наслідки вступу України до СОТ й визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності економіки України в умовах членства в СОТ;

2) завершити переговори щодо вступу України до СОТ;

3) отримати статус країни з ринкового економічного в рамках антидемпінгового законодавства ЄС;

4) наблизити законодавство України до законодавства ЄС та норм і стандартів СОТ;

5) розробити нову Угоду про партнерство і співробітництво України та ЄС;

6) щорічно гармонізувати не менше 500 національних стандартів з міжнародних (зокрема європейська);

7) широко інформувати громадян України щодо інтеграції України до ЄС.